Рішення № 42687515, 09.02.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2015 р. Справа № 914/4457/14

За позовом: Tank Trans Polska Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia, м.Пшеворськ, Польща

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс», м. Городок, Львівська область

про стягнення 22 384 євро

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Чайка Х.А., представник (довіреність від 12.01.2015 р.);

від відповідача: не з'явився

Tank Trans Polska Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia, м. Пшеворськ, Польща звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс», м. Городок, Львівська область про стягнення 22 384 євро.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 19.12.2014р. призначив розгляд справи на 26.01.2015 р., з метою забезпечення позову наклав арешт на належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Івасюка, 2г, ідентифікаційний код 32115067) на праві власності нежитлове приміщення площею 2003,5 кв.м. (офісні приміщення та приміщення транспортної бази), що знаходиться за адресою 81500, Львівська область, м. Городок, вул. Івасюка, 2г та земельну ділянку площею 1,0747 га, що знаходиться за адресою 81500, Львівська область, м. Городок, вул. Івасюка, 2г. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено контракт на перевезення вантажів. На виконання умов вказаного договору, позивач надав відповідачу відповідні послуги. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати не виконав, станом на дату подання позову заборгованість становила 22 384 євро.

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 22384 євро боргу та судові витрати.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, через канцелярію суду подано відзив, у якому відповідач визнав позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

1 січня 2010 р. між Tank Trans Polska Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» (замовник) було укладено контракт №02-01/10-n.

За цим контрактом перевізник (позивач) зобов'язувався надавати замовнику (відповідачу) послуги з транспортного обслуговування вантажів, а замовник зобов'язувався сплатити вартість таких послуг.

Відповідно до умов контракту, позивач з 11.06.2014 р. по 01.07.2014 р. надав відповідачу послуги з перевезення вантажів на загальну суму 22 384 євро, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) з відмітками вантажоодержувача про одержання вантажу та підписаними сторонами актами виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно п. 3.2. контракту замовник оплачує перевізнику вартість здійснених ним перевезень і наданих транспортно-експедиторських послуг на його банківський рахунок протягом 7 днів після розвантаження автомобіля.

У зв'язку з простроченням оплати вартості послуг, позивач 11.07.2014 р. надіслав відповідачу претензію, в якій просив сплатити борг у розмірі 22384 євро до 31.07.2014 р. Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості послуг з перевезення вантажу на дату розгляду справи в суді не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем становить 22 384 євро.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ст.124 ГПК України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається за цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 8.2. контракту передбачено, що у випадку відсутності прийнятного для сторін рішення, спори підлягають вирішенню в судовому порядку.

Відповідно до п. 8.3. контракту із змінами, внесеними доповненням №11 від 27.01.2014 р., компетентним судом в такому випадку буде суд за звичайним місцем проживання (місцезнаходження) відповідача, його головної контори чи відділення, чи агентства, а саме Господарський суд Львівської області (Україна) або компетентний суд Польщі. При цьому буде застосовуватись матеріальне та процесуальне право країни суду, що розглядає спір.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Доказів наявності підстав, передбачених ст. 77 Закону «Про міжнародне приватне право», при яких Господарський суд Львівської області не може приймати до свого провадження і розглядати справу, суду не подано, під час розгляду справи судом не встановлено.

Згідно ст. 7 Закону України «Про міжнародне приватне право», при визначенні права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 ЦК України).

Частиною 3 ст. 909 ЦК України передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 9 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів 1956 р. вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Таким чином, з наведеного вбачається, що між сторонами виникли договірні відносини з перевезення вантажу, що в сукупності підтверджується укладенням контракту, належним чином оформленими міжнародними товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт (наданих послуг).

Факт надання послуг з перевезення підтверджується відміткою вантажоодержувача на товарно-транспортних накладних (CMR) в графі «Вантаж одержано».

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно ст. 16 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів 1956 р., платежі, передбачені вантажною накладною, та всі інші витрати залишаються такими, що підлягають оплаті після видачі вантажу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 22384 євро основного боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626, 909 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс», м. Городок, вул. Івасюка, 2г, Львівська область (ідентифікаційний код 32115067) на користь Tank Trans Polska Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia, м. Пшеворськ, вул. Любомирських, 1В, Республіка Польща, REGON 651 555 900 борг в розмірі 22 384 євро, 8 774 грн. 53 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 09.02.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 13.02.2015 р.

Суддя Мазовіта А.Б.