Ухвала суду № 42687171, 10.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 р.Справа № 816/553/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2014р. по справі № 816/553/14

за позовом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості

до ОСОБА_1 треті особи Публічне акціонерне товариство "АвтоКраз"

про стягнення незаконно отриманої грошової допомоги,

ВСТАНОВИЛА:

07.02.2014 р. Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості (далі позивач) звернувся до суду першої інстанції з позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_1 незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 3 883,51 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2014 р. позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кременчуцького міськрайонного центру незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 3 883,51 грн.

ОСОБА_1 (далі відповідач), не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2014 р. та винести нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування скарги посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права, незастосування ст. 99, 100 КАС України, неврахування , що перевірка достовірності даних поданих до центру зайнятості проведена з порушенням Порядку розслідування страхових випадків від 13.02.2009 р. № 60/62, також не врахування доводів відповідача про не одержання іншого доходу в період отримання допомоги по безробіттю, не перебування в трудових відносин з ПАТ " АвтоКраз" , що привело до невірного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 11.12.2012 р. ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою матеріальної допомоги.

Центром зайнятості заяву задоволено, відповідачу надано статус безробітного, за період з 11.12.2012 р. по 22.04.2013 р. ОСОБА_1 виплачено допомогу по безробіттю на суму 3 883,51 грн., що підтверджується відповідними заявою, витягом з наказу про призначення допомоги, розрахунком. (а.с.6,13,15-16)

В звязку з отриманням інформації від держаних органів, підприємств, установ, організацій про обставини, що впливають на умови матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей , позивачем проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, про що складено відповідний акт № 176 від 12.12.2013р. (а.с.16)

За результатами перевірки встановлено, що в період перебування на обліку у Кременчуцькому центрі зайнятості з 04.12.2012р. по 23.04.2013р. ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з ПАТ " АвтоКраз" з -01.10.12р.

Також перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з ПАТ " АвтоКраз" та отримання ним доходу, в період перебування на обліку в центрі зайнятості, підтверджується наданими до суду трудовою угодою, заявками, звітами на відрядження, звітами про використання коштів наданих під звіт на відрядження, довідкою про доходи ОСОБА_1, платіжними відомостями ПАТ "АвтоКрАЗ" за жовтень, грудень 2012 року, розрахунками підприємства по податку на доходи з фізичних осіб за 4 квартал 2012 року (а.с. 121-142).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що отримання відповідачем доходу в період виплати йому допомоги по безробіттю свідчить про безпідставність одержання ним такої допомоги.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, зважаючи на таке.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакції від 05.07.2012 р.) безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції від 09.12.2012 р.) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Колегія суддів зазначає, що допомога по безробіттю є соціальною допомогою з боку держави громадянам, які її потребують та відповідають визначенню безробітної особи.

Звертаючись до центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю ОСОБА_1 зазначав, що не має постійного чи тимчасового заробітку, в т.ч. за договорами цивільно-правового характеру. (а.с.6)

Колегія суддів вважає вірними висновку суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 незаконно отриманої допомоги по бузробіттю, оскільки відповідач в період перебування на обліку у Кременчуцькому центрі зайнятості з 04.12.2012р. по 22.04.2013р. перебував в трудових відносинах з ПАТ " АвтоКраз" з 01.10.2012р., отримував дохід, а тому не мав права на державну допомогу по безробіттю, виплачену йому позивачем за відповідний період.

Доказів повернення відповідачем незаконно отриманих сум судом не встановлено, тому, слід погодитись з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення безпідставно отриманої допомоги є обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги, щодо не отримання доходу ОСОБА_1 під час перебування на обліку у позивача та не перебування ним в трудових відносинах з ПАТ "АвтоКрАЗ" спростовуються матеріалами справи (а.с. 121-142).

В матеріалах справи наявні трудова угода ОСОБА_1 з ПАТ " Автокраз", довідка про отримані ОСОБА_1 доходи, платіжна відомість про видачу заробітної плати, расходні касові ордери, довіреності на отримання заробітної плати.

Доводи апеляційної скарги щодо фальсифікації трудової угоди та відсутність на ньому підпису ОСОБА_1 колегія суддів вважає необгрунтованими.

Зазначені обставини були перевірені судом під час розгляду цивільної справи за позовом ПАТ "АвтоКраз" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.12.2013 р.по справі № 537/5265/13-ц, яке набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 був перебував в трудових відносинах з ПАТ "АвтоКрАЗ" , працював водієм на підставі трудового договору від 01.10.2013 р. № 94.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Щодо доводів апеляційної скарги про незастосування судом першої інстанції ст. 99, 100 КАС України.

Згідно ч. 5 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» надміру виплачені суми матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім'ї стягуються з них у судовому порядку.

Згідно ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Судом встановлено, що на час проведення спірних виплат на користь відповідача у позивача були відсутні будь-які дані про наявність трудових відносин ОСОБА_1 з ПАТ "АвтоКрАЗ", відомостей про будь-який дохід, що отримував відповідача за період 4 кварталу 2012 року, 1 кварталу 2013 р.

Між тим, 02.09.2013 р. до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості дійшов лист ПАТ "АвтоКрАЗ", з якого позивач дізнався про наявність обставин, що зумовили звернення з позовом по цій справі.

З позовом до суду першої інстанції Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості звернувся 07.02.2014 р., тобто в межах шестимісячного строку, встановленого законом, тому підстави для залишення позову без розгляду були відсутні.

Отже , враховуючи шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду, а також те, що позивач звернувся в лютому 2014р. до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів , отриманих в період з 11.12.2012р. по 22.04.2013р. в якості допомоги по безробіттю, згідно акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним від 12.12.2013р. , судом першої інстанції вірно застосовані положення ст.ст.99,100 КАС України.

Доводи апеляційної скарги про порушенням позивачем Порядку розслідування страхових випадків від 13.02.2009 р. № 60/62 при проведенні розслідування правомірності виплати відповідачу спірної допомоги, а саме не вчинення заходів для перевірки обґрунтованості виплати матеріального забезпечення при взятті на облік і протягом перебування особи на обліку ,колегія суддів вважає помилковими .

Відповідно до пунктів 2 та 3 розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

При цьому, аналізуючи приписи вказаного Порядку можна зробити висновок про те, що подібна перевірка (у випадку, якщо вона стосовно конкретної особи не проводилася) може мати місце і після зняття особи з обліку як безробітного.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, підстави для скасування постанову суду першої інстанції відсутні.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2014р. по справі № 816/553/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Присяжнюк О.В. Курило Л.В.