Ухвала суду № 42687147, 03.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 522/19200/14-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Кравчук Т.С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача : - Потапчука В.О.

суддів - Жука С.І.

- Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом, у якому просить визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси щодо припинення виплати пенсійного забезпечення позивача з 01.07.2014 року, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси сплачувати пенсійне забезпечення позивача з 01.07.2014 року.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що у червні 2014 року позивач отримав лист Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від 19.06.2014 року за №3116/06, в якому повідомлялось наступне: «Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси повідомляє Вас, що в зв'язку з тим, що Вами отримувалась пенсія по інвалідності 2 групи загального захворювання, на підставі довідки МСЄК серія 2-18 ОА №090479 від 11.03.2003р., яка визнана недостовірною, відповідно до листа МСЄК від 13.06.2014р. за №287, з 01.01.2004 по 30.06.2014р. утворилась переплата в сумі 118483,81 грн., яку Вам необхідно повернути на рахунок Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (р/р 256083043705, МФО 328845, код ОКПО 26302649 в ВАТ «Державний Ощадбанк України»).

Також повідомляємо, що виплата Вашої пенсії припинена з 01 07.2014 року». 17.12.2001 року позивач отримав направлення Обласної клінічної лікарні на МСЕК з висновком заступника ендокринологічного відділення Обласної клінічної лікарні - Кузнецової Н.П.

У 2002 році вищезазначені документи щодо стану здоров'я позивача було направлено до обласної МСЕК №2, які згідно з «Книгою реєстрації медико - експертних справ, що надходять в обласну МСЕК №2» за 2002 рік надійшли до обласної МСЕК №2 26.12.2001 року.

Згідно з «Книгою №1 обліку довідок МСЕК, виданих інвалідам» за 2002 рік позивач отримав довідку МСЕК про групу інвалідності №049729 (серія не зазначена) акт огляду №89 від 26.12.2001 року.

Також, згідно з «Книгою №1 протоколів засідань МСЕК» за 2002 рік був складений Протокол №16 від 3 січня 2002 року за №89/6 про проходження МСЕК гр. ОСОБА_3, 1961 р. н., з встановленням II (другої) групи інвалідності від загального захворювання до 01.01.2004 р. з діагнозом «Цукровий діабет, вторинна інсулінозалежність, важка течія».

В подальшому ним була отримана довідка серії 2-18 ОА №090479, в якій було зазначено: про проведення повторного огляду, підтверджувався вищезазначений діагноз та II (друга) група інвалідності була надана безстроково.

Лист МСЕК від 13.06.2014р. за №287 зазначав наступну інформацію : «На Ваш запит від 11.06.2014р. № 31/15/10 комунальна установа «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» інформує.

- Згідно з «Книгою реєстрації медико-експертних справ, що надходять в обласну МСЕК №2» за 2002 р. документи ОСОБА_3 надійшли до обласної МСЕК №2 26.12.2001 р.;

- згідно з «Книгою №1 обліку довідок МСЕК, виданих інвалідам» за 2002 р. гр. ОСОБА_3 отримав довідку МСЕК про групу інвалідності №049729 (серія не зазначена) акт огляду №89 26.12.2001 р.;

- згідно з «Книгою №1 протоколів засідань МСЕК» за 2002 р. є запис в Протоколі № 16 від 3 січня 2002 р. за №89/6 про проходження МСЕК гр. ОСОБА_3, 1961 р. н., первинно з встановленням йому II (другої) групи інвалідності від загального захворювання до 01.01.2004 р. з діагнозом «Цукровий діабет, вторинна інсулінозалежність, важка течія»; - вхідна реєстрація на гр. ОСОБА_3 за 2002 р. відсутня;

- згідно з «Книгою №1 обліку довідок МСЕК, виданих інвалідам» за 2003 р. 03.03.2003 р. довідку № 090479 отримав гр. ОСОБА_5, що співпадає з записом в «Книзі №2 протоколів засідань МСЕК» за 2003 р. №42/2 ОСОБА_5, довідка серії 2-18 ОА №090479 (Протокол №21 від 3 березня)».

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, внаслідок: а) трудового каліцтва або професійного захворювання;

б) загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії призначаються на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

Відповідно до ч.1,ч.2 ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону та пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що довідка № 090479 серії 2-18 ОА видана ОСОБА_3 11 вересня 2003 року Комунальною установою « Одеський обласний центр Медико-соціальної Експертизи» недійсною не визнавалась, а за таких обставин є дійсною.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем факт недостовірності даних поданих позивачем не доведено та з матеріалів справи не вбачається, а за таких обставин колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197,198, 200,206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси - залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Жук С.І.

Семенюк Г.В.