Ухвала суду № 42687063, 05.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 року м. Львів Справа № 9104/157983/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,

з участю секретаря - Андрушківа І.Я.,

представника позивача - Дяківа О.М.,

представника відповідача - Вонятівської О.В., Олексюка Р.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби (правонаступником якої є Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області) на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року по справі № 2а-2744/12/1970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтабудсервіс» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтабудсервіс» (далі - ТзОВ «Нафтабудсервіс») звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби (далі - Тернопільська ОДПІ), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 20 січня 2012 року № 0000461602.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року вказаний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, Тернопільська ОДПІ подала апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що факти порушень позивачем вимог податкового законодавства, які послужили підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, мали місце та чітко зафіксовані в акті перевірки від 12 грудня 2011 року № 10283/16-01/34419540, а тому висновок суду першої інстанції про неправомірність цього податкового повідомлення-рішення та відповідно про наявність підстав для його скасування є помилковим.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали вимоги поданої відповідачем апеляційної скарги та просили її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі акта перевірки від 12 грудня 2011 року № 10283/16-01/34419540, складеного за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих ТзОВ «Нафтабудсервіс» у податковій звітності з податку на додану вартість, Тернопільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 січня 2012 року № 0000461602, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на суму 520833.75 грн., з яких на 416667.00 грн. за основним платежем та на 104166.75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань слугував висновок відповідача про порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме включення до складу податкового кредиту (в декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року) сум податку на додану вартість з податкових накладних, виписаних ПП «Гефест Профіль», від 06 жовтня 2011 року № 169 на загальну суму 1500000.00 грн., з яких податок на додану вартість - 250000.00 грн., та від 13 жовтня 2011 року № 173 на загальну суму 1000000.00 грн., з яких податок на додану вартість - 166666.67 грн., які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в жовтні 2011 року без подання заяви із скаргою на такого постачальника.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість та порушив норми Податкового кодексу України в частині проведення перевірки, а відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно із пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 cтатті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Як видно з матеріалів справи, виписані ПП «Гефест Профіль» податкові накладні від 06 жовтня 2011 року № 169 та від 13 жовтня 2011 року № 173 позивачем були помилково включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2011 року, замість податкових накладних від 06 жовтня 2011 року № 169 на суму 535392.59 грн. (в тому числі податок на додану вартість - 89232.10 грн.), від 06 жовтня 2011 року № 169/1 на суму 529151.41 грн. (в тому числі податок на додану вартість - 88191.90 грн.), від 06 жовтня 2011 року № 169/2 на суму 435456.00 грн. (в тому числі податок на додану вартість - 72576.00 грн.), від 13 жовтня 2011 року № 173 на суму 421357.70 грн. (в тому числі податок на додану вартість - 70226.28 грн.), від 13 жовтня 2011 року № 173/1 на суму 578642.30 грн. (в тому числі податок на додану вартість - 96440.38 грн.), які задекларовані контрагентом, як податкові зобов'язання.

Оскільки суми податку на додану вартість у кожній із зазначених вище податкових накладних, виписаних ПП «Гефест Профіль», становили менше 100000.00 грн., вони правомірно відображені позивачем у податкових зобов'язаннях з податку на додану вартість за відсутності їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Посилання відповідача на первинне включення позивачем податкових накладних на суми податку на додану вартість 250000.00 грн. та 166666.67 грн., не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, до реєстру отриманих і виданих податкових накладних не свідчить про заниження позивачем податку на додану вартість, оскільки позивач, відповідно до пункту 1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року N 1002, скористався правом виправити помилки в Реєстрі методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок.

Окремі недоліки податкових накладних, а саме їх нумерація без дотримання принципу повної чисельної послідовності натуральних чисел, самі по собі не можуть бути безумовною підставою для позбавлення податкових накладних сили звітних податкових і одночасно розрахункових документів, а відтак позбавлення покупця права на формування податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту за згаданими вище податковими накладними, виписаними ПП «Гефест Профіль».

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року по справі № 2а-2744/12/1970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: А.І. Рибачук

Судді В.М. Багрій

Д.М. Старунський

Повний текст ухвали виготовлено 06 лютого 2015 року.