Постанова № 42687042, 20.01.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2015 року м.Київ 810/5080/14

11:35

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання Волощук Л.В.,

представників сторін:

від позивача - Малиш В.В.,

від відповідача - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальність "Деснянська Діброва"

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання дій протиправними і скасування податкових повідомлень- рішень

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Деснянська Діброва" з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області про (з урахуванням уточнених позовних вимог) скасування податкових повідомлень-рішень від 15.07.2014 № 0009541501, від 15.07.2014 № 0009551501, від 15.07.2014 № 0009561501, від 15.07.2014 № 0009531501.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області неправомірно прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.07.2014 № 0009541501, від 15.07.2014 № 0009551501, від 15.07.2014 № 0009561501, від 15.07.2014 № 0009531501, відповідно до яких підприємству нараховані штрафні санкції за порушення терміну сплати грошового зобов'язання з плати за землю. Зауважив, що ТОВ «Деснянська Діброва» своєчасно та у передбачений законодавством спосіб сплачувало до державного бюджету суми податку з плати за землю.

У судове засідання 20.01.2015 з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання у якому просив продовжити процесуальний строк зупинення провадження по даній справі.

Розглянувши клопотання представника відповідача, заслухавши думку представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку зупинення провадження, з огляду на його необгрунтованість.

У запереченнях на адміністративний позов представник відповідача позов не визнав та зазначив, що посадові особи Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Доводи позивача, наведені в адміністративному позові, є законодавчо необґрунтованими та доказово не підтвердженими, а отже не можуть бути підставою для задоволення такого позову. З наведених обставин, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Під час судового засідання 02.12.14 судом було проведено допит свідка ОСОБА_2, в ході якого остання пояснила суду, що вона працює в Броварській об'єднаній державній податковій інспекції у Київській області на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора управління оподаткування юридичних осіб. 15.07.2014 нею було проведено перевірку дотримання термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання в податковій звітності по орендній платі за землю ТОВ «Деснянська Діброва». В ході перевірки встановлено, що позивачем було невчасно подано декларації по сплаті земельного податку за 2011, 2012 та 2013 роки. Внаслідок порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з орендної плати за землю позивачу автоматично було нараховані штрафні санкції у розмірі 13463,24 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, показання свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

ТОВ «Діснянська Діброва» з 29.09.2011 року є власником земельних ділянок загальною площею 20,7507 га, розташованих в селі Погреби Броварського району Київської області, що підтверджується Державними актами на право власності на земельні ділянки (том 2, а.с.12-21).

Управлінням Держкомзему у Броварському районі Київської області 16.02.2012 позивачу надано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок із визначенням коефіцієнта функціонального використання 1 (том 1, а.с.152-161).

Вважаючи визначений коефіцієнт завищеним, позивач звернувся до суду. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2013 року позовні вимоги ТОВ «Діснянська Діброва» задоволено (том 1, а.с.172-175) та 01.03.2013 підприємством отримано нові витяги з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнту Кф 0,5 функціонального використання (том 1, а.с.162-171).

25.04.2013 позивачем направлено до Броварської ОДПІ податкові декларації з плати за землю за 2011 рік, а 08.05.2013 - за 2012 та 2013 роки (том 1, а.с.117-151).

Не зважаючи на те, що податкові декларації з плати за землю за 2011-2013 роки підприємством було подано лише в 2013 році, ТОВ «Діснянська Діброва» сплачувало земельний податок відповідно до вказаних декларацій починаючи з виникнення в нього такого обов'язку, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення та виписки з банківських рахунків позивача (том 1, а.с.24-33, 34-40).

Позивачем також проводились розрахунки з Державним бюджетом з земельного податку за січень-червень 2014 року, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками з банківських рахунків позивача (том 1, а.с.18-22, 41-44).

Відповідно до Акта звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2014 по 28.02.2014 по земельному податку з юридичних осіб № 1130-20 від 25.03.2014 у ТОВ «Діснянька Діброва» встановлено позитивне сальдо розрахунків з бюджетом у розмірі 6280,37 грн. (том 1, а.с. 45).

В липні 2014 року на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та підпункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України посадовою особою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській проведено перевірку дотримання термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання в податковій звітності по податках і зборах.

У ході перевірки встановлено порушення позивачем терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України за період з 04.03.13 по 18.06.14. Результати перевірки оформлено Актом № 152/1501/35965089 від 15.07.2014 (том 1, а.с. 6-7).

На підставі висновків викладених в Акті перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 15.07.2014 №0009541501, від 15.07.2014 №0009551501, від 15.07.2014 №0009561501, від 15.07.2014 №0009531501, відповідно до яких позивачу нараховано суму штрафних санкцій у розмірі 13463,24 грн.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача позивач звернувся до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

На час виникнення спірних правовідносин набрав чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, який згідно з п. 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.147. пункту 41.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Статтею 285 Податкового кодексу України встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до підпункту 271.1.1. пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування податком за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. Підпункт 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу визначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Приписами підпунктів 286.2 та 286.3 статті 286 Подоткового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

В разі несвоєчасного подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій, такі особи несуть відповідальність передбачену пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

Як вбачається із податкових повідомлень-рішень Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 15.07.2014 №0009541501, від 15.07.2014 №0009551501, від 15.07.2014 №0009561501, від 15.07.2014 №0009531501 підставою для нарахування штрафних санкцій ТОВ «Діснянська Діброва» з плати за землю є висновок Акта перевірки від 15.07.2014 №152/1501/35965089 про порушення позивачем терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Так відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідальність за порушення строків сплати самостійно визначених грошових зобов'язань передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу.

З аналізу зазначених норм податкового законодавства вбачається, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Податкове зобов'язання юридичної особи щодо плати за землю, визначене в податковій декларації на поточний рік, сплачується рів ними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звіт ного) місяця.

Податкове зобов'язання юридичної особи з плати за землю, ви значене в новій звітній податковій декларації, у тому числі за ново- відведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекорис тувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділян ки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, що місяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім ка лендарним днем податкового (звітного) місяця.

Крім того, при поданні першої декларації разом із нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, після отримання у власність 29.09.2011 року ділянок загальною площею 20,7507 га, розташованих в селі Погреби Броварського району Київської області, між ТОВ «Деснянська Діброва» та управлінням Держкомзему у Броварському районі Київської області виник спір відносно визначення коефіцієнта функціонального використання вказаних земель. Таким чином, підприємство не мало змоги вчасно направити податкову звітність до Броварської ОДПІ у Київській області.

Проте, не зважаючи на зазначені обставини, підприємство своєчасно та у встановлений законом спосіб сплачувало податкове зобов'язання з плати за землю, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та виписками по банківським рахункам (том 1, а.с. 18-33, 34-44).

Водночас, в ході судового розгляду справи податковий орган вказані обставини не спростував.

Отже, ТОВ «Діснянська Діброва» своєчасно виконало грошове зобов'язання перед державним бюджетом з плати земельного податку.

Юридичним фактом, з яким законодавець пов'язує набуття задекларованою сумою податкового зобов'язання значення узгодженого податкового зобов'язання та виникнення у платника податку обов'язку сплатити цю суму до відповідного бюджету у встановлений законом строк - є подання платником податків податкової декларації до відповідного контролюючого органу.

Враховуючи, що податкові декларації з плати за землю за 2011, 2012 та 2013 роки позивачем було направлено до податкового органу 08.05.2013 року, а згідно з до Актом звірення розрахунків платника бюджетом від 25.03.2014 року позивач мав позитивне сальдо розрахунків з бюджетом на суму 6280,37, наведене свідчить про відсутність податкового боргу у ТОВ «Деснянська Діброва» та належне виконання зобов'язань з плати за землю.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до Податкового кодексу за несвоєчасну подачу платником податків податкових декларацій законодавцем передбачений інший вид відповідальності такого платника ніж було застосовано податковим органом до позивача.

З наведеного вбачається, що відповідач не мав належних правових підстав для нарахування штрафних санкцій ТОВ «Деснянська Діброва» про порушення позивачем терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання у податкових деклараціях за 2011, 2012 та 2013 роки.

Відносно нарахування відповідачем ТОВ «Деснянська Діброва» штрафних санкцій за несвоєчасну сплату земельного податку за лютий, березень та квітень 2014 року, суд зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи, земельний податок за лютий 2014 року підприємством було перераховано 28.03.2014, проте ПАТ «АКБ Банк» провів перерахування платежу лише 25.04.2014, що підтверджується платіжним дорученням (том 1, а.с.21,41).

За березень 2014 року податок зі сплати за землю позивач перерахував до Державного бюджету 23.04.2014 (том 1, а.с.20), однак зазначену операцію було неодноразово було відхилено банківською установою (том 1, а.с.47-49).

Про зазначену затримку надходження коштів позивачем було повідомлено відповідача 06.05.2014 року (том 1, а.с.42,46).

Оплата земельного податку з юридичних осіб за квітень 2014 року була проведена позивачем 29.05.2014 року, що підтверджується випискою банку (том 1, а.с.19).

Отже, з наведеного вбачається, що позивачем було здійснено всі необхідні дії щодо належного виконання обов'язку з плати податку за землю.

В свою чергу, відповідно до пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів з вини банку банківська установа сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Окрім того, банк несе іншу відповідальність, встановлену податковим законодавством, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Отже, орган доходів і зборів не застосовує до суб'єкта господарювання штрафні санкції у випадку порушення термінів сплати або не перерахування податків, зборів, платежів з вини банку.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що нарахування відповідачем штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ТОВ «Деснянська Діброва» земельного податку за лютий, березень та квітень 2014 року є безпідставним.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 4 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач, в свою чергу, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності спірних рішень та спростування доводів позивача суду не надав.

Крім того, суд звертає увагу, що вимоги ухвал Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2014 та 11.11.2014 про надання суду письмових пояснень щодо складання Акта звірки від 25.03.2014 № 1130-20, а також належним чином засвідченого витягу з облікової картки ТОВ «Деснянська Діброва» по земельному податку за період з 2013 року по травень 2014 року відповідачем виконано не було.

Жодних пояснень відносно підстав нарахування штрафних санкцій при позитивному сальдо розрахунків з бюджетом у позивача згідно з Актом звірки від 25.03.2014 № 1130-20 - відповідачем надано не було.

Зважаючи на викладене суд констатує, що висновок Акта перевірки про порушення позивачем терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України є безпідставним та необґрунтованим.

Таким чином, рішення про застосування до позивача штрафних санкцій є протиправними та підлягає скасуванню.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Стаття 97 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що суд визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути компенсовані за клопотанням однієї зі сторін.

Оскільки позивач вимог про відшкодування судових витрат не заявляв, судові витрати стягненню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області № 0009541501 від 15.07.2014 року, № 0009551501 від 15.07.2014 року, № 0009561501 від 15.07.2014 року, № 0009531501 від 15.07.2014 року.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 26 січня 2015 р.