Постанова № 42686855, 11.02.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2015 р. Справа№ 910/19205/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Білецький Л.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Бабак Б.С. (дов. №28/02/14-2 від 28.02.2014 року);

від відповідача - Лаюк А.М. (дов. №б/н від 05.01.2015 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2014 року

у справі №910/19205/14 (суддя В.І. Пінчук)

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна", м. Київ

до приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім", м. Київ

про стягнення 10 468, 50 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Саламандра-Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" про стягнення 10 468, 50 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2014 року позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна" задоволено частково. Присуджено до стягнення з приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна" 9 968, 50 грн. страхового відшкодування, 1 739, 74 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Приймаючи рішення судом першої інстанції встановлено вину особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована в приватному акціонерному товаристві "Київський страховий дім" та обгрунтованість розміру фактичних витрат, однак зменшено розмір виплаченого страхового відшкодування на 500,00 грн. - франшиза, яка передбачена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/6978392.

Не погодившись із вказаним рішенням, приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2014 року по справі №910/19205/14, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна".

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що на думку апелянта у відповідача відсутні підстави для виплати страхового відшкодування, оскільки транспортним засобом під час дорожньо-транспортної пригоди керувала особа (винуватець ДТП), яка має водійський стаж менше 3х років, тобто цивільно-правова відповідальність такої особи відповідно до умов полісу №АС/6978392 не є застрахованою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року прийнято апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2014 року у справі №910/19205/14 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г. та призначено розгляд справи на 28.01.2015 року.

23.01.2015 року до канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив №62 від 23.01.2015 року приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна» на апеляційну скаргу. У відповідності до вказаного відзиву позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання, призначене на 28.01.2015 року, з'явились представники сторін, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

В судовому засіданні 28.01.2015 року оголошено перерву до 11.02.2015 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

02.02.2015 року до канцелярії суду надійшли додаткові пояснення вих.№064 від 30.01.2015 року до апеляційної скарги приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім».

В судове засідання, призначене на 11.02.2015 року, з'явились представники сторін, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

Представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги; представник позивача заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 03.02.2014 року о 15 год. 00 хв. в м. Жашківі, по вул. Леніна, 10 трапилась дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля «ВАЗ 21061» (д. н. 22557 МА), що належить на праві власності Тятченко Віктору Івановичу, під керуванням водія Голікова Михайла Сергійовича та автомобіля «ЗАЗ Ланос» (д. н. СА6921 ВН), що належить на праві власності ПрАТ «Украгронпк», під керуванням водія Ковбасюк Олександра Володимировича.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди були завдані механічні пошкодження автомобілю «ЗАЗ Ланос» (д. н. СА6921 ВН ), який був застрахований у позивача згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №8500 від 17.07.2013 року (а.с. 9-11).

Постановою Уманського міськрайонного суду №705/1269/14-п від 26.03.2014 року у справі №705/1269/14-п 3/705/ 287/14 (а.с. 24) визнано винним Голікова М.С. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340 гривень).

У відповідності до звіту № 8240 від 11.02.2014 року (а.с. 30-40), вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля "ЗАЗ Ланос" ( д. н. СА6921 ВН ) становить 10 329,71 грн.

Колегією суддів встановлено, що на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту №8500 від 17.07.2013 року, на підставі заяви страхувальника, звіту № 8240 від 11.02.2014 року (а.с. 14-16), розрахунку суми страхового відшкодування (а.с. 19), а також на підставі страхового акту №8119.01.14 від 12.02.2014 року (а.с. 17-18) приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра - Україна» виплатило страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 10 468,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №364 від 12.02.2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "ВАЗ 21061" (д. н. 22557 МА) згідно полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/6978392 (а.с. 90) застрахована у приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім".

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування в розмірі 10 468,50 грн., до останнього перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог за вирахуванням франшизи, яка передбачена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АС/6978392, в розмірі виплаченого страхового відшкодування на підставі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України

Однак, з таким висновком колегія суддів не погоджується, вважає його незаконним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства України з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ 21061 д/н/з 22557 МА застрахована у відповідача, згідно полісу №АС/6978392.

З умов полісу №АС/6978392 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що поліс укладено 17.09.2013 року, строком дії з 17.09.2013 року до 16.09.2014 року між приватним акціонерним товариством «Київський страховий дім» та Тятченко Віктором Івановичем, з метою забезпечення відшкодування шкоди та захисту майнових інтересів страхувальника на умовах, визначених полісом №АС/6978392.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (п. 3 ст. 980 Цивільного кодексу України).

Питання страхування відповідальності власників транспортних засобів регламентується Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У відповідності до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Статтею 1.7. вказаного Закону встановлено, що забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

У даному випадку, відповідно до полісу №АС/6978392 забезпеченим транспортним засобом є автомобіль ВАЗ 21061 д/н/з 22557 МА.

Згідно зі ст. 1.4. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Страхувальником відповідно до полісу №АС/6978392 є Тятченко В.І.

Тобто, враховуючи вищевикладене, особою, відповідальність якої застрахована є Тятченко В.І.

Пунктом 2 поліса визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).

Як вже зазначалось вище, 03.02.2014 року в м. Жашківі, по вул. Леніна, 10 відбулась дорожньо - транспортна пригода, учасниками якої були автомобіль «ВАЗ 21061» (д. н. 22557 МА), що належить на праві власності Тятченко Віктору Івановичу, під керуванням водія Голікова Михайла Сергійовича та автомобіль «ЗАЗ Ланос» (д. н. СА6921 ВН), що належить на праві власності ПрАТ «Украгронпк», під керуванням водія Ковбасюк Олександра Володимировича.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта. Такі умови встановлені також частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування", якою передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника.

Колегією суддів встановлено, що у відповідності до розділу 8 («Особливі умови використання забезпеченого ТЗ») вказаного полісу, до керування транспортним засобом не допускаються особи з водійським стажем менше 3-х років та/або водійський стаж страхувальника є меншим 3-х років.

Таким чином, страхувальником та страховиком визначено особливі умови, за яких у страховика виникає обов'язок здійснювати виплату страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що умовами поліса №АС/6978392 до страхових випадків не відносяться події, зокрема, у разі керування транспортним засобом особою, яка не відноситься до осіб, допущених до керування транспортним засобом, а саме осіб з водійським стажем менше 3-х років.

Як вбачається з матеріалів справи, Голіков М.С. є винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 03.02.2014 року, що підтверджується постановою Уманського міськрайонного суду від 26.03.2014 року.

Однак, з водійського посвідчення, серія ВАН номер 389824 - Голікова Михайла Сергійовича (особа, яка здійснювала експлуатацію транспортного засобу) вбачається, що водійський стаж останнього обчислюється з 09.02.2013 року, тобто на момент дорожньо-транспортної пригоди водійський стаж водія складає менше 3-х років.

У разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 Цивільний кодекс України) (Правовий висновок Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування від 25.12.2013 року).

Колегія суддів наголошує на тому, що і регрес, і суброгація виникають на підставі закону. Остання, зокрема виникає на підставі ст.993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", якими передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. З аналізу зазначених норм вбачається, що за суброгації відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У спірному зобов'язанні відбулася заміна кредитора - страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 рокуу справі № 910/17223/13).

Отже, у даному випадку виникли відносини суброгації, а саме перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. При суброгації нове зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Страховик виступає замість потерпілого кредитором. В наслідок цього, на підставі ст.ст. 517, 518 ЦК України, винна особа має право вимагати доказів прав нового кредитора - страхової компанії, а, саме головне, висувати проти вимоги нового кредитора страховика, який сплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, заперечення, які він мав проти первісного кредитора - потерпілої особи на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Колегія суддів вважає, що під правове регулювання Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підпадають правовідносини, пов'язані з виплатою страхового відшкодування у порядку статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" за участю двох страховиків. Оскільки, положення Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулюють правовідносини з виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів як потерпілому, так і особі, яка має право на отримання такого відшкодування. Так, статтею 36.4 вищезазначеного Закону встановлено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ст. 36.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Враховуючи вищевикладене, відповідач, керуючись нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", правомірно дійшов висновку про відсутність страхового випадку за полісом № АС /69783892, оскільки за його умовами обсяг відповідальності відповідача обмежується шкодою, завданою конкретними особами, вказаними в полісі, а не будь-якими особами, що керували забезпеченим транспортним засобом.

Відповідно до п. 32.1 ст.32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач листом від 26.08.2014 року № 881 за результатами розгляду заяви про виплату страхового відшкодування від 06.06.2014 року правомірне відмовив у відшкодуванні шкоди.

Таким чином, враховуючи норми чинного законодавства України та умови полісу №АС/6978392, у страховика не виникає цивільно-правова відповідальність, оскільки обсяг відповідальності страховика за полісом №АС/6978392 обмежується шкодою, завданою конкретними особами, вказаними в полісі.

З огляду на вищезазначене та відсутність правових підстав для виплати страхового відшкодування внаслідок ДТП через відсутність настання страхового випадку, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи зазначене, колегія суддів, керуючись ст. ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, скасовує рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2014 року у справі №910/19205/14 частково та приймає нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2014 року у справі №910/19205/14 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2014 року у справі №910/19205/14 скасувати частково.

3. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2014 року у справі №910/19205/14 викласти в наступній редакції:

«У задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна» до приватного акціонерного товариства «київський страховий дім» про стягнення 10 468,50 грн. - відмовити повністю.».

4. В задоволенні іншої частини апеляційної скарги відмовити.

5. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, 1-3/2, літ. "А", оф. F-20, Бізнес-центр "Арена Сіті", п.р. №2650915269 в АБ "Кліринговий Дім", МФО 300647, ЄДРПОУ 13934129) на користь приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41, оф. 407, п/р 265083011648 в ПАТ "Банк Національні Інвестиції", МФО 300498, ЄДРПОУ 25201716) 869 (вісімсот шістдесят дев'ять гривень) грн. 87 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Справу №910/19205/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз