Постанова № 42686851, 10.02.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2015 р. Справа№ 910/21652/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

при секретарі судового засідання - Філімонова І.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Звенигородський сироробний комбінат"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.14року.

про повернення позовної заяви

у справі №910/21652/14 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Звенигородський сироробний комбінат"

до Фізичної особи-підприємця Черкової Вікторії Юріївни

про стягнення 223 130,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства "Звенигородський сироробний комбінат" до Фізичної особи-підприємця Черкової Вікторії Юріївни про стягнення 223 130,01 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.10.2014 р. позовну заяву було повернуто ПАТ «Звенигородський сироробний комбінат» без розгляду.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована не поданням позивачем при зверненні до господарського суду належного доказу на підтвердження виконання свого процесуального обов'язку щодо надсилання сторонам по справі копії позовної заяви разом з усіма додатками до неї.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду м. Києва суду від 10.10.2014 р., ПАТ «Звенигородський сироробний комбінат» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.10.2014 року у справі № 910/21652/14.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала Господарського суду м. Києва прийнята з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 року, на підставі поданої апеляційної скарги, скаржнику було відновлено строк для подачі апеляційної скарги, порушено по ній провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді -Іоннікова І.А., Тарасенко К.В. та призначено розгляд скарги на 10.02.2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.10.2014 р. у справі № 910/21652/14 скасувати та направити позовні матеріали до місцевого господарського суду на розгляд.

Представник відповідача у судове засідання 10.02.2014 року не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до ч.5 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом м. Києва при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду м. Києва від 10.10.2014 року у справі № 910/21652/14 прийнята з порушенням застосуванням норм процесуального права.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10 жовтня 2014 року позовну заяву та додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Господарський суд міста Києва при прийнятті спірної ухвали виходив з того, що в описі вкладення у цінний лист не наведено перелік документів, які додаються, а тому на переконання суду першої інстанції, опис вкладення у цінний лист не може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві позовної заяви.

Щодо правової позиції місцевого господарського суду про необхідність повернення позивачу позовної заяви без розгляду на підставі п. 6. ч.1 ст. 63 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду судом, якщо до позовної заяви не подано доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви вих. .№ 1707 від 15.07.2014р., що була зареєстрована господарським судом м. Києва 08.10.2014р. за №21652/14, позивачем в якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви був наданий опис форми №107 та квитанція від 12.08.14 року. З вказаного опису вбачається, що на ім`я ФО-П Черкова В.Ю. за адресою 99055, АРК, м. Севастополь, прос. Г. Острякова, 191, кв. 7 була направлена позовна заява від з додатками кількістю 147 арк. На описі наявний відтиск штампу поштового відділення від 12.08.2014р. та підпис працівника зв`язку, який перевірив вкладення.

Частиною 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при подачі позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 3.5 Постанови Пленума Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі, коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК. Якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на ст.63 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.

Пунктом 61 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із позицією апелянта та зазначає, що позовна заява повертається без розгляду лише в тому випадку, якщо відсутні докази надсилання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів або відповідачу було надіслано лише саму позовну заяву. Позивачем до позовної заяви було додано опис вкладення у цінний лист із відтиском штампу поштового відділення про направлення відповідачу позовної заяви та додатків до неї в кількості 147 аркушів, що відповідає кількості аркушів позовних матеріалів. Відповідність вкладення опису перевірена працівником органу зв'язку, що підтверджується підписом останнього та штампом поштового відділення. Отже, доданий позивачем до позовної заяви опис вкладення в цінний лист є належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів у постанові Вищого господарського суду від 08 квітня 2014 року справа № 910/17431/13.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що Господарським судом м. Києва без достатніх правових підстав було застосовано п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та повернуто позовну заяву з доданими до неї документами позивачу без розгляду.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду м. Києва від 10.10.2014 року у справі № 910/21652/14 - скасуванню, з направленням позовних матеріалів №910/21652/14 на розгляд до Господарського суду м. Києва.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Звенигородський сироробний комбінат» задовольнити, ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.10.2014 року у справі № 910/21652/14 скасувати.

Позовні матеріали № 910/21652/14 передати на розгляд до Господарського суду м. Києва

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко