Рішення № 42686831, 10.02.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.02.2015 Справа № 920/1759/14

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Лугової Н.П., суддів Котельницької В.Л., Левченко П.І., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго",

м. Суми,

до відповідача: Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської

ради, м. Суми,

про стягнення 7 400 409 грн. 43 коп.,

Представники сторін:

від позивача: Пилипенко О.В.,

від відповідача: Дудник Н.В.,

При секретарі судового засідання - А.Г. Кириченко-Шелест

В судовому засіданні 09.02.2015 року судом було оголошено перерву у розгляді справи.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 7 400 409 грн. 43 коп. заборгованості, в тому числі: 5 591 188 грн. 16 коп. основного боргу за 16 місяців згідно договору № 1 про розстрочення сплати суми заборгованості від 10.06.2013 року, 320 995 грн. 49 коп. - 3% річних, 1 488 225 грн. 78 коп. інфляційного збільшення. Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.

У відзиві на позов (а.с. 29) відповідач заперечує проти позвоних вимог та вважає, що на момент звернення до суду про стягнення заборгованості, право вимоги щодо погашення боргу за жовтень, листопад та грудень 2014 року у позивача ще не виникло.

08.01.2015р. позивач надав додаткові пояснення (а.с. 50), де зазначив, що на момент подання позову сума основного боргу відповідача становила 5 591 188 грн. 16 коп. У зв'язку з частковою оплатою станом на 01.01.2015р. сума боргу відповідача за договором розстрочення сплати заборгованості № 1 від 10.06.2013р. зменшилась і становить 1 991 188,16 грн.

14.01.2015 року позивач подав клопотання (а.с. 69), відповідно до якого зменшує розмір позовних вимог у зв'язку із сплатою відповідачем суми основного боргу. Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 809 221,27 грн., в тому числі: 320 995,49 грн. - 3% річних та 1 488 225,78 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає заяву про зменшення позовних вимог та розглядає по суті вимоги позивача про стягнення 1 809 221,27 грн. заборгованості.

В судовому засіданні представник відповідач подав заяву № 22/1236 від 10.02.2015р. про розстрочення оплати заборгованості в сумі 1 809 221,27 грн. на 24 місяці рівними частинами, починаючи з березня 2015 року.

Суд, розглянувши матеріали справи й оцінивши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення повноважних представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

10.06.2013 року між сторонами по справі укладено договір № 1 розстрочення сплати суми заборгованості. Відповідно до умов зазначеного договору позивач надав відповідачу розстрочку сплати заборгованості по договору про надання послуг ІІІ-го підйому холодної води від 01.09.05р. № 1 на суму 6 290 086 грн. 71 коп., який виник за період з квітня 2011р. по травень 2013р. Відповідач зобов'язався погашати зазначений борг щомісяця рівними частинами по 349 449,26 грн. з 01.07.2013р. по 30.12.2014р. .

Відповідно до пункту 2.2. договору розстрочення платник (відповідач) зобов'язаний своєчасно здійснювати погашення заборгованості шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок товариства позивача або за його згодою шляхом проведення взаємозаліку.

Статтями 525, 526 ЦК України, 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідач порушив умови укладеного договору та норми чинного законодавства України щодо повної та своєчасної оплати заборгованості. Так, заборгованість в сумі 5 591 188,16 грн. була сплачена відповідачем лише після порушення провадження у даній справі.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 цього ж Кодексу визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 Цивільного кодексу України).

Суд, розглянувши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, вважає, що відповідач безпідставно порушував умови договору про розстрочення сплати суми заборгованості від 10.06.2013 року.

При зазначених обставинах, позивач правомірно нарахував відповідачу 320 995,49 грн. - 3% річних та 1 488 225,78 грн. інфляційних за період з 01.10.2013р. по 01.10.2014р.

В судовому засіданні представник відповідач подав заяву № 22/1236 від 10.02.2015р. про розстрочення оплати заборгованості в сумі 1 809 221,27 грн. на 24 місяці рівними частинами, починаючи з березня 2015 року.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Як випливає з аналізу ст. 121 ГПК України задоволення заяви про відстрочку виконання рішення можливе тільки у виключних випадках, виходячи із конкретного характеру обставин, які ускладнюють або виключають зовсім виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення.

Але належних та допустимих доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини відповідачем не подано.

Крім того слід зазначити, що заборгованість, про стягнення якої звернувся позивач виникла з договору про надання послуг ІІІ-го підйому холодної води від 01.09.05р. № 1 за період з квітня 2011 року по травень 2013р. та вже була розстрочена на підставі договору № 1 про розстрочення сплати суми заборгованості від 10.06.2013 року.

З боку відповідача умови узгодженої розстрочки порушувались, сума боргу сплачувалась не в повному обсязі та з порушенням строків, в результаті чого позивач і був змушений звернутися до суду.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про розстрочку заборгованості.

Враховуючи фактичні обставини справи, вимоги позивача про стягнення 320 995,49 грн. - 3% річних та 1 488 225,78 грн. інфляційних нарахувань визнаються судом правомірними, обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору в розмірі 73 080,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні заяви Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради № 22/1236 від 10.02.2015р. про розстрочення оплати заборгованості - відмовити.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, буд. 9, код ЄДРПОУ 03352455) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, код ЄДРПОУ 33698892) 320 995,49 грн. - 3% річних, 1 488 225,78 грн. інфляційних нарахувань та 73 080,00 грн. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.02.2015 року.

Головуючий суддя Н.П. Лугова

Суддя П.І. Левченко

Суддя В.Л. Котельницька