Ухвала суду № 42686702, 12.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16069/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

12 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Феррум» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.12.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Феррум» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про скасування податкової вимоги.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.12.2014 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2013 року у справі №826/9122/13-а за позовом ТОВ «Фабрика «Феррум» до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0007092208, №0007072208, №0007082208 від 24.05.2013 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 року, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Встановлено, що за результатами проведеної перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №0007092208 від 24.05.2013 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 238 623,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 1,00 грн., податкове повідомлення-рішення №0007072208 від 24.05.2013 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 307 024,00 грн. за основним платежем та податкове повідомлення-рішення №0007082208 від 24.05.2013 року, яким зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (рядок 24 Декларації) у розмірі 193 384,00 грн.

На підставі викладеного вище, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено податкову вимогу форми «Ю» від 08.07.2014 року №5633-25, якою ТОВ «Фабрика «Феррум» повідомлено, що станом на 07.07.2014 року сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими податковими зобов'язаннями становить 589 854,99 грн., у тому числі з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 226 315,10 грн. та пеня у розмірі 76 115,88 грн., з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 225 020,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 1,00 грн., пеня - 62 403,01 грн.

Також, у відповідності до змісту вказаної вище вимоги, позивача попереджено, що починаючи з 04.06.2014 року, на будь-яке майно, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеня та штрафи, визначені Податковим кодексом України, а також наголошено, що органом державної податкової служби буде здійснено опис майна у податкову заставу; вимагається терміново сплатити суму податкового боргу, включаючи штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та пеню, нараховану на нього (за їх наявності); застережено, що у разі несплати суми податкового боргу до платника податків будуть застосовані передбачені Податковим кодексом України заходи стягнення податкового боргу.

Вважаючи податкову вимогу від 08.07.2014 року №5633-25 необґрунтованою, а, відтак, такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Так, згідно п. 58.1 ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України).

При цьому, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано (ч. 1 ст. 254 КАС України).

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 254 КАС України).

З огляду на викладене вище вбачається, що грошове зобов'язання, яке визначено податковими повідомленнями-рішеннями від 24.05.2013 року №0007092208, №0007072208 та №0007082208, на підставі яких винесено оскаржувану податкову вимогу, є узгодженим, оскільки постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2013 року у справі №826/9122/13-а набрала законної сили.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Судом першої інстанції встановлено, що оскаржувана вимога містить всі відомості, необхідність наявності яких передбачена приписами п. 59.3 ст. 59 ПК України.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві правомірно винесено податкову вимогу форми «Ю» від 08.07.2014 року №5633-25, на підставі наявного у ТОВ «Фабрика «Феррум» узгодженого розміру грошового зобов'язання.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Феррум»- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.12.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

Повний текст ухвали виготовлений 13.02.2015 року.

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Коротких А. Ю.