Рішення № 42686105, 06.02.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2015 року Справа № 925/2248/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., при секретарі судового засідання Олійник І.С., за участю представників:

від позивача: представник не з'явився,

від відповідача: Титаренко Є.І. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області у м. Черкаси справу за позовом Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальний) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до відкритого акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт», м. Черкаси

про стягнення 27721 грн. 24 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з відкритого акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт» 26000 грн. 00 коп. боргу за надані послуги відповідно до умов укладеного між сторонами договору на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування від 13 жовтня 2013 року №251/01, 915 грн. 16 коп. пені, 110 грн. 58 коп. 3% річних, 695 грн. 50 коп. інфляційних втрат.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив до суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника, за наявними в справі матеріалами.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову частково заперечив, в частині стягнення пені, мотивуючи тим, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.02.2011 порушено провадження у справі №10/5026/290/2011 про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, під час дії якого не нараховується пеня за невиконання грошових зобов'язань.

У судовому засіданні згідно з ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши доводи та пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

13.10.2013 між Державним воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальний) загоном Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі за договором - ДВГРЗ ДСНС України, виконавець, позивач по справі) та відкритим акціонерним товариством «Первомайський кар'єр «Граніт» (далі за договором - замовник, відповідач по справі) було укладено договір на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій №251/01 (далі - договір).

За договором ДВГРЗ ДСНС України організовує цілодобове функціонування своїх структурних підрозділів у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайних ситуацій або загрози їх виникнення, забезпечує роботи та заходи, спрямовані на запобігання та профілактику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, у кількості 0,051 оперативної одиниці згідно з нормативом виїзду на об'єкти замовника, що встановлений планом локалізації та ліквідації аварії.

Виконавець здійснює постійне та обов'язкове обслуговування об'єктів замовника.

Об'єкти замовника, які підлягають постійному та обов'язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню, визначеному в додатку №1, який узгоджується обома сторонами (п. 1 договору, в редакції протоколу розбіжностей від 12.12.2013 до договору).

За договором (розділ 2) позивач зобов'язався:

здійснювати добір основного особового складу відповідного кваліфікаційного рівня та стану здоров'я, придатного до роботи в екстремальних умовах. Постійно підтримувати необхідний фізичний, психологічний рівень підготовки рятувальників та високий рівень професіоналізму для проведення аварійно-рятувальних робіт. Проводити обов'язкові тренування особового оперативного складу згідно з програми, метою яких є підтримання відповідного кваліфікаційного рівня та професійної придатності.

Забезпечувати функціонування структурних підрозділів у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення з нормативом виїзду, відповідно до Статуту ведення аварійно-рятувальних робіт та диспозиції виїздів ДВГРЗ ДСНС України на об'єкти замовника, що регламентується планами реагування на надзвичайні ситуації (планами ліквідації аварій, планами локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій).

Створювати та підтримувати у належному стані відповідні матеріально-технічні резерви для проведення аварійно-рятувальних робіт.

Організовувати ремонт та технічне обслуговування аварійно-рятувальних засобів.

Разом з замовником визначати обсяги профілактичних обстежень і робіт із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, які необхідно здійснити виконавцем на об'єктах замовника, відповідно до вимог діючих нормативних документів.

Організовувати силами основного особового складу виконавця профілактичну роботу із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру відповідно до вимог Положень про профілактичну діяльність.

Зберігати інформацію про державну та комерційну таємницю, яка стала відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків.

Пунктом 2.8. договору визначені обов'язки під час ліквідування надзвичайних ситуацій.

Відповідач зобов'язався оплачувати, відповідно до умов договору, постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування. Відшкодовувати витрати, що пов'язані з ліквідацією надзвичайних ситуацій (п. п. 3.12. - 3.13.).

Вартість функціонування структурних підрозділів виконавця у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості однієї оперативної одиниці складає помісячно з 01.01.2014 по 125956,79 грн. (п. 4.1.).

Перерахування коштів проводиться щомісячно в термін до 10 числа місяця, що слідує за звітним, згідно з наданими виконавцем рахунками та підписаними сторонами актами виконання умов договору. Акти виконання умов договору повинні бути підписані впродовж 5 календарних днів з моменту надання їх замовнику (п. 4.3.).

Оплата за виконані аварійно-рятувальні роботи проводиться за фактичними витратами на їх виконання додатково до фінансування загону на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування (п. 4.1.) на підставі наданих підтверджувальних документів, узгодженим замовником (п. 4.5.).

Договір вступає в дію з 01.01.2014 (п. 6.1.).

Згідно з позовною заявою заборгованість відповідача за договором станом на 16.10.2014 за період з 30.06.2014 по 12.10.2014 становить 26000,00 грн., які позивач просить стягнути в примусовому порядку.

На підтвердження функціонування позивача, тим суду надано рахунки: №3535-ф від 30.06.2014, №422-ф від 31.07.2014, №484-ф від 29.08.2014, №573-ф від 30.09.2014 та підписані сторонами акти виконання умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Господарські зобов'язання між сторонами виникли з моменту укладення договору, які за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Виходячи з розділу 2 договору обов'язки позивача полягали у перебуванні у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, перебував у режимі постійної готовності.

Відповідач порушив договірні зобов'язання, в результаті перед позивачем утворилася заборгованості за отримані послуги на суму 26000 грн. 00 коп. за період з червня 2014 року по вересень 2014 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за надані послуги, а також не було спростовано належними та допустимими доказами доводи та обґрунтування позивача.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 26000,00 грн. основного боргу за надані послуги згідно з договором.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення 915 грн. 16 коп. пені, 110 грн. 58 коп. 3% річних, 695 грн. 50 коп. інфляційних втрат.

Пунктом 5.3. договору передбачена відповідальність за порушення відповідачем строків оплати, а саме: пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У задоволені позову в частині стягнення пені з відповідача належить відмовити, в зв'язку з наступним.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.02.2011 порушено провадження у справі №10/5026/290/2011 про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Провадження перебуває в процедурі розпорядження майном боржника.

Позовні вимоги позивача виникли під час провадження у справі про банкрутство та за своєю правовою природою являються поточними вимогами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) (в редакції, яка діяла на момент порушення провадження у справі про банкрутство) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про ведення мораторію.

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону (в редакції до 18.01.2013 року) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто наведена норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені упродовж часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний із визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію, тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на ненараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржникові, стосовно якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство.

Виходячи зі змісту Закону, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.10.2013 у справі №3-27гс13.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем також заявлено до стягнення 110 грн. 58 коп. трьох процентів річних та 695 грн. 50 коп. інфляційних нарахувань за весь час прострочення.

Розрахунки інфляційних нарахувань та трьох процентів річних позивачем вчиненні вірно, відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи та підлягають стягненню з відповідача у заявленому розмірі.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт» (вул. Маршала Красовського, 8, м. Черкаси, ідентифікаційний код 00292356) на користь Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальний) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. Кобилянського, 223А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, ідентифікаційний код 33873405): 26000 грн. 00 коп. боргу за надані послуги відповідно до умов укладеного між сторонами договору на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування від 13 жовтня 2013 року №251/01, 110 грн. 58 коп. 3% річних, 695 грн. 50 коп. інфляційних втрат, 1766 грн. 69 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 11 лютого 2015 року.

Суддя О.В. Чевгуз