Ухвала суду № 42686003, 10.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2015 рокусправа № 804/7296/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Західно - Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року

по справі № 804/7296/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбуд-Сервіс»

до Західно - Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбуд-Сервіс» звернулось з позовом до суду, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2013 року № 0000152250, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 775 173, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків податкового органу щодо нікчемності укладених правочинів між позивачем та його контрагентом з огляду на наявність у ТОВ «Спецбуд - Сервіс» всіх необхідних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують реальність вчинення господарських операцій з ТОВ «Дніпропетровський завод промислової оснастки».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року даний позов задоволено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвали нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами податкового органу проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Спецбуд-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 4 - й квартал 2011 року при взаємовідносинах з ТОВ "Дніпропетровський завод промислової оснастки" за жовтень 2011 року.

За результатами такої перевірки складено акт № 41/22/5-33253299 від 13 лютого 2013 року, в якому зазначається про безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом 13 березня 2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000152250, яким позивачу за порушення пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.139.1.9, п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток: за основним платежем - 775173,00 грн., за штрафними санкціями - 193 793,25 грн.

За результатами адміністративного оскарження позивачем прийнятого рішення, ДПС у Дніпропетровській області рішенням № 2141/10/10-25 від 20 травня 2013 року скасувала спірне податкове повідомлення рішення в частині застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 193 793,25 грн.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якими погоджується колегія апеляційного суду, виходив з того, що позивачем надані докази щодо фактичного здійснення господарської операції, а складені на виконання договорів документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідають нормам законодавства та відображають реальність господарської операції позивача.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як встановлено судом , між позивачем та ТОВ "Дніпропетровський завод промислової оснастки" був укладений та виконувався договір №ДГ-19 від 01.04.2011 року за умовами якого ТОВ "ДЗПО" (постачальник) зобов'язується здійснити поставку будівельних матеріалів, а ТОВ "Спецбуд-сервіс" (замовник) прийняти та сплатити за товар. При цьому, номенклатура, кількість, ціна товару та його загальна вартість визначається згідно з рахунками-фактурами. У відповідності до пунктів 6.1, 7.1 договору перелік товаросупровідних документів має включати технічний паспорт, видаткову накладну, сертифікат якості; товар поставляється власним автотранспортом постачальника на будівельні об'єкти замовника (позивача).

Щодо підтвердження виконання спірного договору ТОВ "ДЗПО" виписано видаткові та податкові накладні на виконання умов вищевказаного договору, а саме: видаткова накладна №РН-711 від 12.10.2011 року на товар - бордюр дорожній 1м. у кількості 996 шт., брусчатка кирпи, у кількості 1200 кв.м., сходи ЛС-11, у кількості 177 шт., балки фундаментні ФБР, у кількості 55шт., водосток ЛЛ 500, у кількості 620 шт., гран відсів, у кількості 310 тон, загальною вартістю 467603,64 грн. з ПДВ, податкова накладна №121004 від 12.10.2011року; видаткова накладна № РН-712 від 14.10.2011 року на товар - резервуар 75, у кількості 5шт., арматуру 10, у кількості 6,4 тон, арматуру 16, у кількості 2 т., загальною вартістю 464832 грн. 00 коп. з ПДВ, податкова накладна №141006 від 14.10.2011року; видаткова накладна №РН-713 від 18.10.2011 року на товар - двотавра 30, у кількості 35,4 тон, конструкцій з тепл.алюмінію, у кількості 82 кв.м., арматура 80, у кількості 5 тон, загальною вартістю 467598,72 грн. з ПДВ, податкова накладна №181005 від 18.10.2011року; видаткова накладна № РН-714 від 20.10.2011 року на товар бетон М-200, у кількості 285 куб м., арматура 20, у кількості 15 тон, арматура 12, у кількості 8,190 тон, на загальну 438321,60 грн. з ПДВ, податкова накладна №201005 від 20.10.2011року. Перевезення будівельного матеріалу здійснювалось згідно товарно - транспортних накладних: автомобілем МАЗ державний номер АЕ 7556 АТ, причеп АЕ 1834 АА: ТТН №34 від 12.10.2011 року на бордюр дорожній у кількості 996 шт.; ТТН №45 від 14.10.2011 року на арматуру 10 у кількості: 6,4 т. арматуру 16 у кількості 2т, резервуар 75 у кількості 1 шт.; ТТН №64 від 18.10.2011 року на арматуру 10 у кількості: 5т., конструкцію з тепл. алюм. у кількості 82 кв.м., двотавра 30 у кількості 5,4т.; автомобілем МАЗ державний номер АЕ 2659 СР, причеп 01455 АЕ: ТТН №42 від 14.10.2011 року на резервуар 75 у кількості 2 шт.; ТТН №43 від 14.10.2011 року на резервуар 75 у кількості 2 шт.; ТТН №68 від 18.10.2011 року двотавра 30 у кількості 30 т.; ТТН №78 від 20.10.2011року на арматуру 20 у кількості 15т., арматуру 12 у кількості 8,2 т..

В підтвердження виконання умов договору підряду №24/12-10 від 24.12.2010 року надано товарно-транспортних накладних (ф.1-ТН): автомобілем МАЗ державний номер АЕ 2659 СР, причеп 01455 АЕ: ТТН №28 від 12.10.2011 року на брусчатку "кирпич", у кількості 1200 кв.м.; автомобілем МАЗ державний номер АЕ 7556 АТ, причеп АЕ 1834 АА: ТТН №32 від 12.10.2011 року на водосток ЛЛ 500, у кількості 620 шт.; балка фунд. ФБР у кількості 55 шт.; сходи ЛС-11 у кількості 177 шт.; автомобілем DAF державний номер АЕ 6392 СА: ТТН №79 від 12.10.2011 року на гранвідсів, у кількості 32 т.; ТТН №78 від 12.10.2011року на гранвідсів у кількості 32 т.; ТТН №77 від 12.10.2011 року на гранвідсів у кількості 32 т.; №76 від 12.10.2011 року на гранвідсів у кількості 32 т.; ТТН №75 від 12.10.2011 року на гранвідсів у кількості 32 т.; автомобілем DAF державний номер АЕ 4007 ЕЕ: ТТН №60 від 12.10.2011 року на гранвідсів, у кількості 30 т.; ТТН №59 від 12.10.2011року на гранвідсів у кількості 30 т.; ТТН №58 від 12.10.2011 року на гранвідсів у кількості 30 т.; ТТН №57 від 12.10.2011 року на гранвідсів у кількості 30 т.; ТТН №56 від 12.10.2011 року на гранвідсів у кількості 30 т.; автомобілем РЕНО державний номер БЕ 1019 АН: ТТН №32 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №33 від 20.10.2011 року бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №34 від 20.10.2011 року бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №35 від 20.10.2011року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №36 від 20.10.2011року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №37 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №38 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №39 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №40 від 20.10.2011року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №41 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №42 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №43 від 20.10.2011року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №44 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №45 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №46 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; автомобілем РЕНО державний номер ВН 7586 ЕА: ТТН №44 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №45 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №46 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №47 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №48 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №49 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №50 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №51 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №52 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №53 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №54 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №55 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №56 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №57 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб..

Отже, на підтвердження реальності виконання укладеного з ТОВ "Дніпропетровський завод промислової оснастки" договору позивачем було надано копії документів, а саме: договори, видаткові та податкові накладними, рахунками коригування кількісних та вартісних показників, договори оренди приміщення, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти прийому виконаних будівельних робіт, відомості щодо договірних цін, кошториси, виписки з банку,

Зазначені документи містять детальний опис виконаних робіт та придбаних матеріалів.

Суб'єкт владних повноважень не заперечує факт наявності у позивача наведених вище первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, а також не вказує про їх недоліки при оформленні.

Окрім того, позивачем було надано товарно-транспортні накладні про відсутність яких вказано в акті перевірки.

Доводи відповідача про те, що у товарно-транспортних накладних відсутні обов'язкові реквізити, що є підставою вважати ці документи неналежними доказами реальності проведених поставок, правомірно не прийняті судом до уваги, оскільки товарно-транспортна накладна не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

Посилання податкового органу на акт перевірки контрагента від Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська є недоречним, оскільки чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів, а також не передбачено обов'язку здійснювати перевірку місцезнаходження контрагентів або сплати податків контрагентами тощо. При невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник.

Слід також зазначити, що будь-якого судового рішення про визнання правочинів укладених між позивачем та ТОВ "Дніпропетровський завод промислової оснастки" відповідачем суду не надано, так само і не надано доказів порушення кримінальних справ відносно посадових осіб.

Згідно із п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Проведення розрахунків за отриману продукцію між позивачем та ТОВ "ДЗПО" підтверджено платіжними дорученнями: №777 від 05.10.2011 року на суму 22825 грн.; № 778 від 06.10.2011 року на суму 28045,30 грн.; №779 від 07.10.2011 року на суму 30655,30 грн.; №786 від 12.10.2011 року на суму 28731 грн.; №801 від 20.10.2011 року на суму 43654,30 грн.; №803 від 21.10.2011 року на суму 36591,70 грн.; №805 від 24.10.2011 року на суму 29530 грн.; №799 від 25.10.2011 року на суму 53275,50 грн.; №825 від 26.10.2011 року на суму 54728 грн.; №854 від 01.11.2011 року на суму 48312 грн.; №858 від 02.11.2011року на суму 50173 грн.; №872 від 04.11.2011року на суму 53094 грн.; №885 від 07.11.2011 року на суму 52297 грн.; №948 від 29.11.2011року на суму 34575 грн.; №941 від 29.11.2011року на суму 84918 грн.; №958 від 30.11.2011року на суму 54 359 грн.; №969 від 01.12.2011року на суму 48 205 грн.; №983 від 06.12.2011 року на суму 49284 грн.; №1004 від 08.12.2011 року на суму 46327 грн.; №1028 від 15.12.2011 року на суму 28105,93 грн.; №1052 від 23.12.2011року на суму 54 321 грн.; №1058 від 27.12.2011 року на суму 208010 грн.; №1062 від 28.12.2011 року на суму 191990 грн., які знаходяться в матеріалах справи.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно із п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. п 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно із п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару, укладення покупцем товару договору з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з понесених витрат за придбання товару має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При цьому висновки про наявність такої протиправної мети не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що наявні в матеріалах справи вказують на реальність укладення та виконання між позивачем та його контрагентом спірних угод, водночас, підставами, якими відповідач обґрунтовує правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, не є належними, оскільки визначення зобов'язання лише на підставі актів перевірок контрагента, не узгоджується із законодавчими нормами, якими врегульовано порядок такого нарахування.

Отже, судом першої інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Західно - Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року

по справі № 804/7296/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 10 лютого 2015 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров