Постанова № 42685598, 10.02.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року справа №805/4404/14

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі колегії суддів Ястребової Л. В., Чумака С. Ю., Ляшенка Д. В.

секретар Манаєв М. В.

за участю представника позивача Харламова Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 р. у справі № 805/4404/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» до Східної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Спрут» про визнання дій протиправними, скасування картки відмови та стягнення суми податку, -

В С Т А Н О В И В :

До Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» до Східної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, третя особа ТОВ «Спрут» про визнання дій протиправними, скасування картки відмови та стягнення суми податку.

Постановою суду першої інстанції від 26.05.2014 року у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» - відмовлено.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості, не наданням на вимогу митниці позивачем додаткових документів, митним органом правомірно використані наявні у неї відомості, зокрема цінова інформація, для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи, а також висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи та неправильне тлумачення норм матеріального права судом першої інстанції призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідачів та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 30 червня 1999 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 304874805652, місцезнаходження - 83037, м. Донецьк, вул. Петровського, буд. 2А. Позивач здійснює свою діяльність відповідно до Статуту в новій редакції, затвердженого протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» № 64 від 11 травня 2012 року.

26 вересня 2013 року між позивачем та ВАТ «СІБУР Холдінг» укладений зовнішньоекономічний контракт №СХ.14058, п. 1.1 умов якого передбачалася, в тому числі каучук синтетичний бутадієн-метилстирольний СКМС-30 АРКМ-15. Постачання здійснюється відповідно до Інкотермс 2010 на умовах FCA стнація відвантаження ст.. Хімічна, або FCA Тольятті, або FCA Вороніж, або FCA з.д. станція Базахіа, або FCA Красноярськ. Кількість товару та ціна визначаються у додатках до Контракту на кожну партію товару. Продавець надає Покупцю наступні оригінали документів: рахунок, товарно-транспортна накладна (CMR або залізничною накладною), сертифікат (паспорт) якості, декларація на товари, сертифікат походження (за вимогою). Оплата товару проводиться в доларах США банківським переводом на валютнимй рахунок Продавця. Форма оплати 100% передплата.(т.1 а.с. 23-26)

04.02.2014 року до Контракту№СХ.14058 був укладений Додаток № 5, відповідно до якого, позивач придбав у ВАТ «СІБУР Холдінг» 56,7 тон бутадієн-метилстирольного синтетичного каучуку СКМС-30 АРКМ-15 (ТУ 2294-044-48158319/2010, завод-виробник - ТОВ «Тольяттікаучук») за ціною 1600,00 доларів США за тону.

04 березня 2014 року позивачем через через уповноважену особу (декларанта) - митного брокера товариство з обмеженою відповідальністю «Спрут», подано до Східної митниці вантажно-митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» 700130000/2014/003270, якою задекларовано імпорт товару -каучук синтетичний бутадієн-метилстирольний СКМС-30 АРКМ-15 (КОД ЗЕД 4002191000, країна походження Росія, на умовах FCA м. Тольятті, у кількості 18900 кг. Ціна товару визначена на рівні 302170,18 грн. загальна вартість партії товару та 6800,00 грн. транспортні витрати до кордону України, що склдадає 308970,18 грн. (а.с. 184).

Отже, вартість товару декларантом визначена за першим методом (за ціною угоди).

05 березня 2014 року декларантом подано до Східної митниці Міндоходів митні декларації №№700130000/2014/003284, 700130000/2014/003285.

Вартість товару визначена декларантом за першим методом (заціною угоди) щодо такого визначення. (т.1 а.с. 186-187).

Як встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду, із зазначеними ВМД на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: рахунок-проформа від06.02.2014 року № 5, контракт № СХ.14058 від 26.09.2013, додаток № 5 від 04.02.2014 року до контракту № СХ.14058 від 26.09.2013, договір про надання послуг митного брокера від 22.01.2014 року № С-6/14К, договори про перевезення Д-26022014-2 та Д-26022014 від 26.02.2014 року, № 95 від 13.06.2013 та № 986 від 22.05.2012, інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 28.02.2014 року № 2730 та від 27.02.2014 року № 2730, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 28.02.2014 року № 2730 та від 27.02.2014 року № 2730, декларація походження товару від 28.02.2014 року та від 27.02.2014 року № 0737, сертифікат якості від 28.02.2014 року № 223 та від 27.02.2014 № 222, митна декларація країни відправлення від 28.02.2014р. № 10412110/280214/-0002286 та № 10412110/280214/0002218.

Проте, за наслідками вивчення та опрацювання документів Східною митницею, встановлено, що декларантом не в повному обсязі подані документи для підтвердження митної вартості товару, зазначені в графі 44 митних декларацій та було запропоновано для підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного метожду її визначення надати обов'язкові документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) абол документ, який його замінює та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про страхування товарів та додаткові документи відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України: каталоги, специфікації, прейскуранти фірми-виробника товару; виписку з бухгалтерської документації (оборотно-сальдові відомості по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» або виписку з журналу-ордеру по рахунку 632»); ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів (за наявності); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Також декларанту роз'яснено за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (т.1 а.с.21).

На виконання зазначених вимог 05 березня 2014 року для підтвердження митної вартості товару за митрною декларацією № 700130000/2014/003270 декларант позивача митному органу надав документи та повідомив, що позивач на підставі укладеного контракту з ВАТ «СІБУР Холдінг» №СХ.14058 від 26 вересня 2013 року та додатку №5 від 04 лютого 2014 року придбало каучук марки СКМС-30 М-15 за ціною 1600 доларів США за тону продукції на умовах РСА Вороніж; за умовами контракту позивач здійснив передплату у сумі 147042,00 доларів США на підставі інвойсу №5 від 06 лютого 2014 року, на підтвердження цього позивач надав платіжне доручення №6 від 19 лютого 2014 року та зведений меморіальний ордер від 20 лютого 2014 року (т.1 а.с.32,33,34); позивачем надано картку рахунку 632 щодо розрахунків з ВАТ «СІБУР Холдінг» за період з 01 лютого 2014 року до 05 березня 2014 року та додатково повідомив, що до завершення процедури розмитнення зазначена сума коштів (147042,00 доларів США) враховується на іншому рахунку - 3712 (облік передплати), картка рахунок 3712 щодо рахунків з ВАТ «СІБУР Холдінг» за період з 01 лютого 2014 року до 05 березня 2014 року; позивачем надано довідку про транспортні витрати ТОВ Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 б/н від 28 лютого 2014 року та рахунок-фактуру № 88 від 28 лютого 2014 рокуна сплату послуг перевезення (т.1 а.с.47,48); позивачем повідомлено, що страхування товару під час перевезення не здійснювалося; повідомлено, що у ВАТ «СІБУР Холдінг» відсутні каталоги, специфікації, прейскуранти фірми-виробника товару, на підтвердження чого надано відповідь за вих. 1636/19/СХ від 23 серпня 2012 року, №1085/19/5/СХ від 03 березня 2014 року щодо формування цін та належності ТОВ «Тольяттікаучук» до ВАТ «СІБУР Холдінг»; додатково надана виписка із єдиного реєстру юридичних осіб №12986 від 26 вересня 2012 року щодо входу ВАТ «СІБУР Холдінг» до засновників ТОВ «Тольяттікаучук» на 100%. Позивач повідомив, що іншу документацію немає можливості у зв'язку з її фактичною відсутністю у продавця товару (т.1 а.с.37,38,39); позивачем зазначено, що умовами контракту СХ.14058 від 26 вересня 2013 року не передбачено надання жодного ліцензійного чи авторського договору, зазначений договір відсутній, його надання не є умовою продажу оцінюваних товарів, тому надати його не має жливості; наданий висновок про якісні та вартісні характери тики товару, а саме каучуку марки СКМС-30 АРКМ-15 (т.1 а.с.49-64); договори з третіми особами, пов'язаними з контрактом № СХ.14058 від 26 вересня 2013 року на поставку товарів, будь-які платежі на користь третіх осіб за цим контрактом не здійснювались, посередницькими послугами позивач не користувався. ТОВ «Тольяттікаучук» є вантажовідправником у відповідності до умов п.1.4 Контракту СХ.14058 від 26 вересня 2013 року.(т.1 а.с. 22).

На виконання вимог митного органу для підтвердження митної вартості товару за митними деклараціями № 700130000/2014/003284 та № 700130000/2014/003285 від 05 березня 2014 року декларант позивача надав додатково наступні документи та повідомив митний орган, що декларантом у графі 44 митної декларації №700130000/2014/003285 заявлено, що контракт на постачання товару від 26 вересня 2013 року №СХ.14058 укладено з безпосереднім виробником товару, тому що у відповідності до листа Державної митної служби України від 13 грудня 2010 року №11/2-10.10/15938-ЕП «під поняттям «виробник товарів» слід розуміти особу, яка заявляє про себе як про виробника товару, розміщуючи на товари та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торгівельну марку або інший елемент, який ідентифікує таку особу, незалежно від того, чи виготовляє ця особа товар безпосередньо, чи такий товар виготовляється на її замовлення». Вся продукція за цією митною декларацією має маркування «СІБУР Холдінг», ТОВ «Тольяттікаучук» є дочірнім підприємством, і виготовляє цю продукцію на замовлення ВАТ «СІБУР Холдінг»; позивач на підставі укладеного контракту з ВАТ «СІБУР Холдінг» №СХ.14058 від 26 вересня 2013 року та додатку №5 від 04 лютого 2014 року придбало каучук марки СКМС-30 АРКМ-15 за ціною 1600 доларів СІЛА за тону продукції на умовах РСА Вороніж; за умовами контракту позивач здійснив передплату у сумі 147042,00 доларів США на підставі інвойсу №5 від 06 лютого 2014 року, на підтвердження цього позивач надав платіжне доручення №6 від 19 лютого 2014 року та зведений меморіальний ордер від 20 лютого 2014 року; надано картку рахунку 632 щодо розрахунків з ВАТ «СІБУР Холдінг» за період з 01 лютого 2014 року до 05 березня 2014 року та додатково повідомлено, що до завершення процедури розмитнення зазначена сума коштів (147042,00 доларів США) враховується на іншому рахунку - 3712 (облік передплати), картка рахунок 3712 щодо розрахунків з ВАТ «СІБУР Холдінг» за період з 01 лютого 2014 року до 05 березня 2014 року; надано довідку про транспортні витрати ТОВ «Партнер-ТО» від 03 березня 2014 року та рахунок-фактуру №3-26022014-4 від 03 березня 2014 року ТОВ «Партнер-ТО» на сплату послуг перевезення та довідку про транспортні витрати ТОВ «Форнакс» від 03 березня 2014 року та рахунок-фактуру №СФ-0000108 від 03 березня 2014 року ТОВ «Форнакс» на сплату послуг перевезення; позивачем повідомлено, що страхування товару під час перевезення не здійснювалося; позивачем повідомлено, що у ВАТ «СІБУР Холдінг» відсутні каталоги, специфікації, прейскуранти фірми-виробника товару, на підтвердження чого надана відповідь за вих. №1636/19/СХ від 23 серпня 2012 року, та №1085/19/5/СХ від 03 березня 2014 року щодо формування цін та належності ТОВ «Тольяттікаучук» до ВАТ «СІБУР Холдінг», додатково надана виписка із єдиного реєстру юридичних осіб №12986 від 26 вересня 2012 року щодо входу ВАТ «СІБУР Холдінг» до засновників ТОВ «Тольяттікаучук» на 100%. Також позивач повідомив, що іншу документацію немає можливості у зв'язку з її фактичною відсутністю у продавця товару; позивачем зазначено, що умовами контракту СХ.14058 від 26 вересня 2013 року не передбачено надання жодного ліцензійного чи авторського договору, зазначений договір відсутній, його надання не є умовою продажу оцінюваних товарів', тому надати його не має можливості; наданий висновок про якісні та вартісні характеристики товару, а саме каучуку марки СКМС-30 АРКМ-15; повідомлено, що договори з третіми особами, пов'язаними з контрактом СХ.14058 від 26 вересня 2013 року на поставку товарів не укладалися, будь-які платежі на користь третіх осіб за цим контрактом не здійснювались, посередницькими послугами позивач не користувався. ТОВ «Тольяттікаучук» є вантажовідправником у відповідності до умов п.1.4 Контракту СХ.14058 від 26 вересня 2013 року.

За результатами додатково наданих документів митним органом зазначено, декларантом подані не в повному обсязі документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме відсутні: каталоги, специфікації, прейскуранти фірми-виробника товару; висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У той же час у листі ВАТ «СІБУР Холдінг» від 03 березня 2014 року №1085/19/5/СХ, який надано разом з листом від 05 березня 2014 року №62 наявне посилання, що «при продаже товаров компания применяет формульное и оптовое ценообразование в соответствии с требованиями действующего законодательства». Крім т, прейскурантів фірми виробника товару датована 23.08.2012 року за № 1636/19/СХ, яка до умов зовнішньоекономічного контракту від 26.09.2013 року № СХ.14058 не має відношення; стосовно наданого звіту про незалежну оцінку товару від 05 березня 2014 року № б/н: звіт «призначений виключно для визначення спеціальної вартості майна для нарахування митних платежів», але фактично товар стане майном лише після випуску у вільний обіг, після проведення процедур митного оформлення. Оцінювач посилається на відомості з сайту мережі Інтернет та зазначає, що каучук виробництва Росії. При цьому, в самому витягу з сайту зазначено, що товар походженням з Ірану та запропонований постачальником, розташованим у Естонії на умовах постачання РОВ. Таким чином, посилання оцінювача на відомості щодо країни виробництва, країну походження не відповідають дійсності. На стор.10 звіту оцінювач робить припис «на сайте производителя информация о стоимости оцениваемого товара отсутствует» та на стор. 11 оцінювач зазначає, що «стоимость товаров в представленньїх прайс-листах не включает НДС», які ні до звіту, ні до митного оформлення не надані (т.1 а.с.78,91).

Відповідно ст. 55, п.4 ст. 57 МКУ проведена процедура консультації з декларантом Позивача щодо обрання методу визначення митної вартості товарів (за наявною інформацією у декларанта та митниці), за результатами якої обраний метод визначення митної вартості другорядний на підставі ст.. 59 МКУ - 2 г (резервний).

Східною митницею 07.03.2014 року прийняті рішення про коригування митної вартості № 700000002/2014/000015/2, №700000002/2014/00016/2, №700000002/2014/00017/2, згідно яких митна вартість заявленого до митного оформлення товару «Каучук синтетичний бутадієн-метил стирольний, отриманий емульсійною полімеризацією марки СКМС-30 АРКМ-15» визначена за резервним методом визначення митної вартості. Причиною відмови у застосуванні першого методу, заявленого декларантом, визначено надання не в повному обсязі запитуваних документів та наявність у поданих відомостях розбіжності. Джерело інформації, яким скористався орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості - митна декларація від 24 січня 2014 року №110080000/2014/101295. Рівень митної вартості товару згідно джерела інформації складає 2,77 доларів США / кг.

Того ж дня митний орган видав Картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів через митний кордон України № 700000002/2014/00034, №700000002/2014/00035 та №700000002/2014/00036 відповідно, у зв'язку з виданням зазначених вище рішень про визначення митної вартості товару.

Для здійснення митного оформлення імпортованого товару, позивач подав нові митні декларації №7001300/2014/003500, №7001300/2014/003499, №7001300/2014/003498 зі сплатою митних платежів за рівнем митної вартості, визначеної митним органом на рівні 2,77 дол.США/кг від 22 жовтня 2012 року (т.1 а.с.178,180,182).

Правомірність прийняття митним органом рішень про коригування заявленої митної вартості товару від 07.03.2014 року № 700000002/2014/000015/2, №700000002/2014/00016/2, №700000002/2014/00017/2, якими визначено митну вартість імпортованого товару за резервним методом, замість визначеної позивачем вартості товару першим основним методом за ціною договору, а також карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, та, як наслідок, чи підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача кошти (надлишково сплачені митні платежі), є спірним питанням цієї справи.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (стаття 52 Митного кодексу України).

За приписами статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 55 Митного кодексу України надано право митному органу коригувати митну вартість товарів.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Із наведеного вбачається, що до виключної компетенції митних органів належить вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товару. Саме митний орган встановлює достатність наданих декларантом документів для підтвердження митної вартості товару.

10 квітня 2008 року Верховна Рада України шляхом прийняття Закону України № 250-VI ратифікувала Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим взяла на себе зобов'язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994). Відповідно до статті VII п. 2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947), оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках. Статтею 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.

Предметом даного спору є правомірність визначення митної вартості товару та наявність підстав повернення надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України.

Відповідно до приписів статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно статті 60 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Як вбачається з матеріалів справи документами, що підтверджували митну вартість задекларованих товарів та були надані позивачем, є: зовнішньоекономічний контракт № СХ.14058 від 26 вересня 2013 року з додатковими угодами та іншими документами, перелік яких наведений вище за текстом даної постанови.

Як слідує з матеріалів справи, Східна митниця вважає, що заявлена позивачем митна вартість не підтверджена поданими декларантом позивача документами, а отже, наведені обставини зумовили потребу у витребуванні додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів згідно з вимогами пункту 3 статті 53 Митного кодексу України.

Однак, колегія суддів зазначає, що митний орган на підставі опрацювання зазначених додаткових документів здійснив хибний висновок про неповноту та недостовірність відомостей про митну вартість товарів, оскільки відповідно до статті VII п.2 «а» Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійс ній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна грунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. В статті VII п.2 «b» цієї угоди вказано, що під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому сту пені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що роз глядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або і) з порівнюваними кількостями, або іі) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.

Однак, при коригуванні за явленої митної вартості товарів митним органом до уваги приймалася митна вартість подібних товарів, яка надходила па адресу позивача в липні 2012 року, що не відповідає вимогам статті VII п.2 «b» Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року, оскільки час продажу товарів не співпадає, та період між поставками товарів перевищує 3 календарних місяці, що є значним терміном, за який істотно змінився рівень цін на імпортовану продукцію.

Колегія суддів зазначає, що за результатами опрацювання додатково наданих декларантом позивача документів, митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, оскільки наявність розбіжностей та неточностей не є підставою для незастосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту), а у відповідності до ч.3 ст. 53 МК України є лише підставою для витребування додаткових документів.

Після отримання витребуваних додаткових документів відповідачем в деклараціях митної вартості письмово зазначені виявлені розбіжності, але ви моги щодо надання додаткових документів до позивача не заявлялись.

Також колегія суддів звертає увагу, що виявлені розбіжності не стосуються числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей що до ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Тому прийняття рішення про коригування митної вартості товару з мотивів неповноти та недостовірності відомостей про митну вартість товарів в рамках положень п.2 ч.6 ст. 54 МК України є безпідставним, адже наявність розбіжностей жодним чином не стосується неповноти та недостовірності відомостей про митну вартість товарів.

Позивачем в повному обсязі були виконані вимоги ч. 5 ст. 52 МК України щодо подання декларації митної вартості та ч. 10 ст. 58 МК України щодо включення до визначеної митної вартості її складових, які не включалися до ціни, що була фактично сплачена Позивачем.

За наведених вище обставин визначення митної вартості товару вбачається, що митним органом не доведено дотримання всіх умов, правил та вимог для застосування методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги щодо визнання недійсності спірних рішень суд визнає такими, що підлягають задоволенню, з огляду на їх відповідність пункту 1 (стосовно порушення вищенаведених норм митного законодавства), пункту 3, пункту 8 статті 2 КАС України.

Щодо повернення надмірно сплачених митних платежів колегія суддів зазначає наступне.

За правилами частин першої, третьої ст.. 265 МК України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості згідно з положеннями цього Кодексу. У разі виникнення у митному органу сумніву щодо правильності визначення митної вартості, він своїм рішенням має право зобов'язати останнього визначити митну вартість іншим способом, ніж викороистав для її визначенні.

Аналіз положень ст..ст. 265, 266 МК та Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Мністрів України від 09.04.2008 року № 339(чинного на час виникнення спірних відносин) дає можливість дйти висновку, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі вининення обгроунтованого сумніву, відносять до виключної компетенції митних органів. Тому суд, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару,не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПЖДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості. Тому в цій частині позовні вимоги задовленню не пдлягають.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України у справі від 17.12.2013 року, а у відповідності зі ст.. 244-2 кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Керуючись статями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року у справі № 805/4404/14 - скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» -задовольнити частково.

Визнати недійсними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.03.2014 року № 700000002/2014/00034, 700000002/2014/00035, 700000002/2014/00036.

Визнати недійсними рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 07.03.2014 року № 700000002/2014/000015/2, № 700000002/2014/000016/2, 700000002/2014/000017/2.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» судовий збір в сумі 1 457 грн. 86 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В. Ястребова

Д.В. Ляшенко

С.Ю. Чумак