Постанова № 42685119, 02.02.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2015 р. справа № 809/4219/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.

представника позивача: товариства з додатковою відповідальністю "Полімер" - Орловської М.Є.,

представника відповідача: Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську - Костюченко Ю.М.,

представника відповідача: Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області - Тропець М.А.,

представника відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області - Попюк І.Д.,

представника відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області - Деренько Н.С.,

представника відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області - Мартинюк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Полімер" до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області, Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області, Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області, Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій по перепризначенню дат досягнення пенсійного віку в розрахунках за червень, липень, серпень, вересень 2014 року по повідомленнях №730/04 від 18.06.2014 року, №892/04 від 17.07.2014 року, №1006/04 від 13.08.2014 року та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківським окружним адміністративним судом 13.01.2015 року відкрито провадження у справі за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Полімер" (надалі по тексту також - позивач, ТзДВ "Полімер") до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області, Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області, Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області, Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області (надалі по тексту також - відповідачі) про визнання неправомірними дій по перепризначенню дат досягнення пенсійного віку в розрахунках за червень, липень, серпень, вересень 2014 року по повідомленнях №730/04 від 18.06.2014 року, №892/04 від 17.07.2014 року, №1006/04 від 13.08.2014 року та зобов'язання до вчинення дій.

Позов мотивовано тим, що п'ятьма відповідачам, починаючи з червня 2014 року, в порушення вимог абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, частини 2 Прикінцевих положень і статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції чинній до 01.10.2011 року, по пенсіонерах ОСОБА_8 (список 2), ОСОБА_9 (список 1), ОСОБА_10 (список 1), ОСОБА_11 (список 1), ОСОБА_12 (список №1), ОСОБА_13 (список 1), ОСОБА_14 (список 1), ОСОБА_15 (список 1), ОСОБА_16 (список 1), ОСОБА_17 (список 1), ОСОБА_18 (список 2) у розрахунках на відшкодування витрат з виплати і доставки пільгових пенсій збільшено крайній термін досягнення пенсійного віку таким жінкам пенсіонерів із 55 років до 56,6, 57, 57,6 і 58 років відповідно. Зазначає, що вказані 11 жінок станом на червень 2014 року вже досягли 55-річного віку, з якого призначається пенсія за віком, та в силу вимог абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, частини 2 Прикінцевих положень і статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія, призначена на пільгових умовах по пунктах "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", повинна була бути перепризначена на пенсію за віком, і ТзДВ "Полімер" не повинно відшкодовувати відповідачам за понесені витрати з виплати і доставки такої пенсії.

Окремо, по ОСОБА_8 і ОСОБА_19 Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську і в м. Коломиї та Коломийському районі незаконно включили їх в розрахунки, оскільки вказаним громадянам в свій час частину пенсії, по стажу який здобутий в позивача, призначено відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Дану обставину обґрунтовує ти, що вказана частина страхового стажу здобута ОСОБА_8 і ОСОБА_19 до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", що набрав чинності 01.01.1992 року. У зв'язку з цим витрати на виплату та доставку пільгових пенсій вказаним особам не підлягають відшкодуванню позивачем, а повинні здійснюватися з урахуванням пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного Фонду України.

Крім того, позивач стверджує, що Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, в м. Коломиї та Коломийському районі і в Тисменицькому районі, в супереч пунктам 6.4, 6.5, 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, по пенсіонерах ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_8 безпідставно включено в розрахунки з червня 2014 року до відшкодування суми доплат, які здійснені позивачем за попередні місяці в сумах 107,30 гривень, 16 440,70 гривень і 5 228,32 гривень відповідно.

У судовому засіданні 02.02.2015 року представник позивача подала суду заяву про уточнення позовних вимог. Як вказує позивач, в результаті звірки з Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську стало відомо, що прізвища пенсіонерів ОСОБА_12 (УПФУ в м. Коломиї та Коломийському районі) та ОСОБА_18 (УПФУ в Богородчанському районі) значаться в надісланих позивачу розрахунках, але у зв'язку із закінченням терміну відшкодування не включені в загальну суму відшкодування за оскаржуваний позивачем період з червня по вересень 2014 року. Із загального обсягу позовних вимог позивач виключила всі вимоги щодо пенсіонера ОСОБА_12 і ОСОБА_18 (том 2 а.с. 11-13). Судом прийнято заяву представника позивача про уточнення позовних вимог від 29.01.2015 року, так як вона не змінює підстав і предмету оскарження, а зменшує спірні правовідносини.

Позивач, враховуючи заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, просить суд визнати неправомірними дії п'яти відповідачів по перепризначенню дат досягнення пенсійного віку в розрахунках сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій шляхом виключення із усіх цих розрахунків (по повідомленнях №730/04 від 18.06.2014 року, №892/04 від 17.07.2014 року, №1006/04 від 13.08.2014 року) пенсій, призначених ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_20, ОСОБА_16, ОСОБА_17 за період з червня по вересень 2014 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, вказаних у адміністративному позові із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представники відповідачів у судовому засіданні позову не визнали, подавши письмові заперечення на адміністративний позов (том 1 а.с. 90-93, 138-140, 185-187, 207-210, 221-224). Додатково пояснили суду, що пенсіонерів ОСОБА_8 (список 2), ОСОБА_9 (список 1), ОСОБА_10 (список 1), ОСОБА_11 (список 1), ОСОБА_13 (список 1), ОСОБА_14 (список 1), ОСОБА_15 (список 1), ОСОБА_16 (список 1), ОСОБА_17 (список 1) включено у розрахунки фактичних витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, в тому числі з червня 2014 року, в зв'язку із внесенням 08.07.2011 року змін до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме підвищено пенсійний вік жінкам в залежності від дати народження від 55 до 60 років. Продовження граничного віку пенсіонерів, з якого можливо призначити пенсію за віком відбулося автоматично в силу дії закону. Відтак, правових підстав для виключення вказаних дев'яти пенсіонерів із розрахунків не має. Щодо доплати по пенсіонеру ОСОБА_8 в сумі 107,30 гривень, представник Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківськ повідомила, що дана доплата виникла в результаті перерахунку пенсії у зв'язку із звільненням за основним місцем роботи 01.05.2014 року. Оскільки розрахунок фактичних витрат був сформований у липні 2014 році то різниця між сумами пенсій становить 107,30 гривень, як частка до відшкодування ТзДВ "Полімер", що становить 29% від загальної суми нарахованої і виплаченої пенсії. По доплаті пенсіонера ОСОБА_16 представник Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі вказала, що дана пенсіонерка досягла 55 років 07.12.2013 року і тимчасово позивачу в наслідок технічних можливостей програмного забезпечення пенсійного фонду припинено нарахування до відшкодування такої пенсії. Втім, на підставі листа Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 03.03.2014 року проведено доопрацювання програмного забезпечення в частині уточнення пенсійного віку на виплату і доставку пільгових пенсій по списку №1, в результаті чого відповідачу донараховано суму 5 228,32 гривень за період з 08.12.2014 року по 30.04.2014 року включно. З приводу доводів позивача про порушення вимог статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" представники Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську і в м. Коломиї та Коломийському районі пояснили, що по пенсіонеру ОСОБА_19 в протоколі про призначення пенсії помилково віднесено період роботи на підприємстві, правонаступником якого є позивач, до правових положень статті 100 коментованого Закону, у зв'язку із чим дана частина страхового стажу виплачувалася за рахунок відповідача. Оскільки, до пільгового стажу ОСОБА_19 зараховано період роботи після 01.01.1992 року то пенсія йому призначена за нормами статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". В листопаді 2013 року таку помилку було виявлено і в січні 2014 року позивачу вперше було направлено розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, в якому зазначено суму боргу за 2013 рік - 3 156,40 гривень, та місячним розміром витрат з січня 2014 року - 292,89 щомісяця. Аналогічні обставини представник Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську зазначили і щодо ОСОБА_8. Всі представники відповідачів просили у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач взятий Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на облік як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську супровідними листами (повідомленнями) №730/04 від 18.06.2014 року, №892/04 від 17.07.2014 року, №1006/04 від 13.08.2014 року направлено на адресу позивача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, серед інших, по ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську), ОСОБА_19, ОСОБА_11, ОСОБА_13 (Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі), ОСОБА_14, ОСОБА_15 (Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі), ОСОБА_16 (Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі), ОСОБА_17 (Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі), призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком №№1 і 2 (том 1 а.с. 12, 13, 14, 16, 17, 19, 20, 21).

Позивач не погодившись із даними розрахунками звернувся до суду про їх оскарження.

Слід відмітити, що у прохальній частині позову (в тому числі заяві про уточнення вимог) позивач не просить суд виключити конкретні суми нарахування чи донарахування, не ставить питання про правильність визначення тої чи іншої суми у розрахунках, а визначає за необхідним виключити із даних розрахунків десять прізвищ у зв'язку із неправомірним перепризначенням (зміною) дат досягнення пенсійного віку таким громадянам.

Суд, у відповідності до вимог частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Закону СРСР "Про державні пенсії", інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.

На час виникнення відносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначається Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

За змістом пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Щодо об'єкту оподаткування і ставки збору за пільговими пенсіями, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд зазначає наступне.

Згідно вимог абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а в редакції закону до 01.10.2011 року передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до абзацу третього пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" на обов'язкове державне пенсійне страхування, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, встановлено ставки збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

З приводу обов'язку відшкодування пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", необхідно відмітити.

Абзацами 1-4 частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до абзацу 7 частини 2 Прикінцевих положень вказаного Закону виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

При цьому, як зазначено в абзаці 5 частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Законів зазначає, що пенсії, призначені за пунктами "б"-"з" відповідно до статті 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підлягають обов'язковому відшкодуванню платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку визначеному законодавством.

З метою реалізації положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (надалі по тексту також - Інструкція №21-1), яка встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 6.1. Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в таких розмірах:

- 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень коментованого вище Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Із письмових пояснень представників відповідачів і наявних у матеріалах справи доказів, судом з'ясовано, що пенсіонерам:

ОСОБА_8 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 року) призначено пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується копією протоколом №5537 від 14.08.2008 року (том 1 а.с. 189). Дата досягнення пенсійного віку (на день призначення пільгової пенсії) згідно розрахунків за попередні роки була визначена до 17.04.2014 року. Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську №197675 від 24.06.2013 року у зв'язку із вступом 01.10.2011 року в дію нової редакції статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і набрання чинності з 28.04.2013 року нової редакції абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійну справу ОСОБА_8 приведено у відповідність (том 1 а.с. 194). Тобто, після внесення змін до вказаних статей закону дата досягнення пенсійного віку ОСОБА_8 змінилась на 17.04.2015 року, так як жінки які народились з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року, мають право на призначення пенсії за віком після досягнення ними віку 57 років;

ОСОБА_9 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 року) пенсію за віком на пільгових умовах призначено з 05.06.2004 року, що підтверджується копією протоколу №15484 від 26.06.2004 року (том 1 а.с. 198). Дата досягнення пенсійного віку (на день призначення пільгової пенсії) згідно розрахунків за попередні роки була визначена до 04.06.2014 року. Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську №183836 від 24.06.2013 року у зв'язку із вступом 01.10.2011 року в дію нової редакції статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і набрання чинності з 28.04.2013 року нової редакції абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійну справу ОСОБА_9 приведено у відповідність (том 1 а.с. 201). Тобто, після внесення змін до вказаних статей закону дата досягнення пенсійного віку ОСОБА_9 змінилась на 04.06.2017 року, так як жінки які народились з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року, мають право на призначення пенсії за віком після досягнення ними віку 58 років;

ОСОБА_10 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_5 року) пенсію за віком на пільгових умовах призначено з 28.08.2004 року, що підтверджується копією протоколу №3568 від 10.11.2004 року (том 1 а.с. 203). Дата досягнення пенсійного віку (на день призначення пільгової пенсії) згідно розрахунків за попередні роки була визначена до 27.08.2014 року. Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську №185253 від 24.06.2013 року у зв'язку із вступом 01.10.2011 року в дію нової редакції статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і набрання чинності з 28.04.2013 року нової редакції абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійну справу ОСОБА_10 приведено у відповідність (том 1 а.с. 206). Тобто, після внесення змін до вказаних статей закону дата досягнення пенсійного віку ОСОБА_10 змінилась на 27.08.2017 року, так як жінки які народились з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року, мають право на призначення пенсії за віком після досягнення ними віку 58 років;

ОСОБА_11 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_6 року) пенсію за віком на пільгових умовах призначено з 20.02.2004 року, що підтверджується копією розпорядження №158862 від 21.05.2004 року (том 1 а.с. 148). Дата досягнення пенсійного віку (на день призначення пільгової пенсії) згідно розрахунків за попередні роки була визначена до 02.01.2014 року. Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі у зв'язку із вступом 01.10.2011 року в дію нової редакції статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і набрання чинності з 28.04.2013 року нової редакції абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійну справу ОСОБА_11 приведено у відповідність. Тобто, після внесення змін до вказаних статей закону дата досягнення пенсійного віку ОСОБА_21 змінилась на 02.07.2016 року, так як жінки які народились з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року, мають право на призначення пенсії за віком після досягнення ними віку 57 років і 6 місяців;

ОСОБА_13 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_7 року) пенсію за віком на пільгових умовах призначено з 28.06.2004 року, що підтверджується копією протоколу №50397 від 30.09.2004 року (том 1 а.с. 167). Дата досягнення пенсійного віку (на день призначення пільгової пенсії) згідно розрахунків за попередні роки була визначена до 27.06.2014 року. Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі у зв'язку із вступом 01.10.2011 року в дію нової редакції статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і набрання чинності з 28.04.2013 року нової редакції абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійну справу ОСОБА_13 приведено у відповідність. Тобто, після внесення змін до вказаних статей закону дата досягнення пенсійного віку ОСОБА_13 змінилась на 27.06.2017 року, так як жінки які народились з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року, мають право на призначення пенсії за віком після досягнення ними віку 58 років;

ОСОБА_14 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_8 року) пенсію за віком на пільгових умовах призначено з 20.03.2003 року, що підтверджується копією протоколу №443 від 03.04.2003 року (том 1 а.с. 229). Дата досягнення пенсійного віку (на день призначення пільгової пенсії) згідно розрахунків за попередні роки була визначена до 19.03.2013 року. Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі у зв'язку із вступом 01.10.2011 року в дію нової редакції статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і набрання чинності з 28.04.2013 року нової редакції абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійну справу ОСОБА_14 приведено у відповідність. Тобто, після внесення змін до вказаних статей закону дата досягнення пенсійного віку ОСОБА_14 змінилась на 19.09.2014 року, так як жінки які народились з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року, мають право на призначення пенсії за віком після досягнення ними віку 56 років 6 місяців;

ОСОБА_20 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_9 року) пенсію за віком на пільгових умовах призначено з 07.01.2004 року, що підтверджується копією протоколу №418 від 11.03.2004 року (том 1 а.с. 225). Дата досягнення пенсійного віку (на день призначення пільгової пенсії) згідно розрахунків за попередні роки була визначена до 06.01.2014 року. Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі у зв'язку із вступом 01.10.2011 року в дію нової редакції статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і набрання чинності з 28.04.2013 року нової редакції абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійну справу ОСОБА_20 приведено у відповідність. Тобто, після внесення змін до вказаних статей закону дата досягнення пенсійного віку ОСОБА_20 змінилась на 06.07.2016 року, так як жінки які народились з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року, мають право на призначення пенсії за віком після досягнення ними віку 57 років і 6 місяців;

ОСОБА_16 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_10 року) пенсію за віком на пільгових умовах призначено з 12.06.2002 року, що підтверджується копією протоколу №2116 від 10.09.2002 року (том 1 а.с. 211). Дата досягнення пенсійного віку (на день призначення пільгової пенсії) згідно розрахунків за попередні роки була визначена до 07.12.2013 року. Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі у зв'язку із вступом 01.10.2011 року в дію нової редакції статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і набрання чинності з 28.04.2013 року нової редакції абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійну справу ОСОБА_16 приведено у відповідність. Тобто, після внесення змін до вказаних статей закону дата досягнення пенсійного віку ОСОБА_16 змінилась на 07.06.2016 року, так як жінки які народились з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року, мають право на призначення пенсії за віком після досягнення ними віку 57 років і 6 місяців;

ОСОБА_17 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_11 року) пенсію за віком на пільгових умовах призначено з 02.01.2002 року, що підтверджується копією протоколу №51 від 01.02.2002 року (том 1 а.с. 107). Дата досягнення пенсійного віку (на день призначення пільгової пенсії) згідно розрахунків за попередні роки була визначена до 17.03.2013 року. Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі у зв'язку із вступом 01.10.2011 року в дію нової редакції статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і набрання чинності з 28.04.2013 року нової редакції абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійну справу ОСОБА_17 приведено у відповідність. Тобто, після внесення змін до вказаних статей закону дата досягнення пенсійного віку ОСОБА_17 змінилась на 17.09.2014 року, так як жінки які народились з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року, мають право на призначення пенсії за віком після досягнення ними віку 56 років 6 місяців.

Суд зазначає, що 01.10.2011 року вступила в силу нова редакція статті 26 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" згідно змін, внесених Законом України №3668-VІ від 08.07.2011 року, за змістом якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Тобто, жінкам підвищено граничний вік в залежності від дати народження від 55 до 60 років, з настанням якого можливо призначення пенсії за віком.

Законом України №184-VІІ, який набрав чинності 28.04.2013 року внесено зміни до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", якою передбачалося відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення віку, визначеного статтею 12 того ж закону, тобто до 55 років (жінками). Дану норму закону змінено та встановлено, що відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до досягнення особами віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Суд зазначає, що по всіх вказаних дев'яти пенсіонерах зміни до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (01.10.2011 року) і абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (28.04.2013 року) мали місце під час виплати пільгової пенсії до досягнення ними віку (55 років), з настанням якого згідно законодавства, в редакції на час призначення пільгової пенсії, припинялося відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку таких пенсій. При виплаті таких пільгових пенсій законодавець збільшив жінкам граничний вік, з настанням якого останні вправі отримати право на пенсію за віком, і одночасним перепризначенням пенсії, що має наслідок припинення відшкодування підприємства витрат Пенсійного фонду України на виплату пільгової пенсії.

Жодна із дев'яти жінок на день прийняття вказаних змін не досягла 55 років, і по жодній із них не було перепризначено пенсію на пенсію за віком.

На переконання суду, мова не йде про зворотну дію в часі Законів України №3668-VІ і №184-VІ. Дані нормативно правові акти врегулювали існуючі, на час їх прийняття, правовідносини, в тому числі шляхом збільшення для жінок віку з настанням якого останні вправі отримати право на пенсію за віком.

Встановлені вище судом обставини та коментовані норми матеріального права дають можливість дійти висновку, що вимоги позивача про виключення із розрахунків дев'ять прізвищ (крім чоловіка ОСОБА_19.) у зв'язку із перепризначенням (зміною) дат досягнення пенсійного віку таким жінкам, є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Перевіряючи доводи позивача про безпідставне включення в розрахунки пенсіонерів ОСОБА_16 і ОСОБА_8, в тому числі з приводу визначення до відшкодування суми доплат, які здійснені позивачем за попередні місяці, - 107,30 гривень і 5 228,32 гривень, судом встановлено наступне.

По ОСОБА_8 позивачу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську виставлено доплату у розмірі 107,30 гривень, яка виникла в результаті перерахунку пенсії у зв'язку із звільненням 01.05.2014 року останньої з основного місця роботи. Відповідно до розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську від 29.10.2013 року №197675 розмір пенсії встановлено в сумі 861,53 гривень, а розпорядженням від 04.06.2014 року №197675 розмір пенсії збільшено до 1 046,53 гривень. Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій сформований з липня 2014 року. Таким чином різниця між сумами пенсій становить 185,00 гривень * 2 місяці (травень, червень 2014 року) * 29% (відсоток відшкодування ТзДВ "Полімер"), що становить 107,30 гривень.

По ОСОБА_16 позивачу виставлено доплату у розмірі 5 228,32 гривень, яка виникла в результаті перерахунку пенсії на підставі листа головного управління Пенсійного фонду України в області від 03.03.2014 року, згідно якого проведено доопрацювання програмного забезпечення в частині уточнення пенсійного віку. Таким чином у розрахунок Управління Пенсійного фонду України в Тисменицького району №2424/04 від 05.05.2014 року включено суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за період з дати перепризначення пенсії до дати формування розрахунку в розмірі 5 228,32 гривень за період з 08.12.2014 року до 30.04.2014 року.

З метою реалізації положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (надалі по тексту також - Інструкція №21-1).

Відповідно до пункту 6.5 Інструкції №21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Абзацом 2 пункту 6.7 Інструкції №21-1 визначено, що у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Встановлені судом обставини щодо ОСОБА_16 і ОСОБА_8 свідчать, що розрахунки доплат по таких пенсіонерах містять суми (107,30 гривень і 5 228,32 гривень) понад місяць терміну з моменту виникнення обставин по їх нарахуванню.

Втім, законність включення зазначених самих сум доплат до розрахунків позивач не оскаржує, а ставить питання про виключення із таких розрахунків прізвища пенсіонерів.

Як вже зазначено підстав, із обґрунтуванням вказаним у позові, для виключення ОСОБА_16 і ОСОБА_8 із розрахунків не має, в тому числі за фактом включення у рахунки доплат за попередні місяці.

Суд не погоджується із твердженням позивача про те, що пільгова пенсія ОСОБА_8 і ОСОБА_19 (в тому числі її частина) повинна бути призначена в порядку статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з наступних підстав.

Згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах з особливими шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Слід зазначити, що право на призначення пенсії на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлювалось положеннями статті 9 Закону СРСР "Про державні пенсії" від 14.07.1956 року, згідно яких таке право виникало у чоловіків по досягнення 50 (пункт "а") і 55 років (пункти "б"-"д") та жінок 45 (пункт "а") і 50 років (пункти "б"-"д") за умови наявності 20, 25 років та 15, 20 років трудового стажу, відповідно. Робітники і службовці, визначені у пунктах "а" і "б" вказаної статті, мали право на пенсію по старості на пільгових умовах, якщо не менше половини стажу, необхідного для призначення їх такої пенсії, припадало на відповідні роботи, що дають право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 8 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 року, і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому наявності атестації робочих місць не вимагається.

Стаття 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є нормою, яка регулює пенсійне забезпечення для осіб, які не мають права на пільгове пенсійне забезпечення за статтею 13 цього Закону, проте мали б право за нормами законодавства, чинного до 01.01.1992 року. Назва статті 100 "Порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону", свідчить про те, що законодавець, приймаючи таку норму, чітко визначив її зміст стосовно вже набутого права на пенсію.

Таким чином, особі, яка до і після 01.01.1992 року працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Вказане також підтверджується положеннями постанов Кабінету Міністрів України за №162 від 11.03.1994 року та за №36 від 16.01.2003 року, якими відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" затверджено список №1 і список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими та з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Із наявних у матеріалах справи первинних документів встановлено, що ОСОБА_8 свій пільговий страховий стаж з 15.06.1987 року по 28.11.1991 року здобула на підприємстві, правонаступником якого є товариство з додатковою відповідальністю "Полімер", а з 02.01.2001 року по 01.06.2008 року - на ПАТ "Родон" (том 1 а.с. 130). Тобто, ОСОБА_8 працювала на роботах з особливо шкідливими та важкими умовами праці, як до так і після 01.01.1992 року.

Як пояснив представник Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, проводячи аналіз пенсійної справи ОСОБА_8 виявлено помилкове застосування статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при визначенні частки на відшкодуванні за трудовий стаж отриманий на підприємстві позивача, у зв'язку із чим пенсійну справу останньої було приведено у відповідність.

ОСОБА_19 до пільгового стажу по списку №2 зарахований період роботи на посаді електрозварювальника, ектрогазозварювальника на підприємстві, правонаступником якого є позивач з 17.04.1978 року по 09.04.1983 року та періоди роботи на посаді газоелектрозварювальника у відкритому акціонерному товариства "Прикарпаттяобленерго" з 05.02.1988 року по 31.07.1989 року, з 01.01.1992 року по 21.08.1992 року та з 27.10.1992 року по 17.11.2000 року (том 1 а.с. 143-144).

Представник Управління пенсійного Фонду в м. Коломиї та Коломийському районі пояснила, що в протоколі про призначення пенсії ОСОБА_19 помилково зазначено період роботи на підприємстві позивача за статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як такий, що не підлягає відшкодуванню. У зв'язку із тим, що до пільгового стажу ОСОБА_19 зараховано період роботи після 01.01.1992 року пенсійна справа останнього в частині страхового стажу, здобутого в позивача, приведена у відповідність і перепризначена за нормами статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Крім цього, суд зазначає, що право на пенсію на пільгових умовах, призначення якої на думку позивача повинно здійснюватися за статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пов'язується, окрім стажу, також і з досягненням особою певного віку. Відсутність будь-якої із зазначених умов станом на момент введення у дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" (01.01.1992 року) не породжує право на призначення такої пенсії за статтею 100 вказаного Закону.

Як встановлено судом, ОСОБА_8 і ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_12 року і ІНФОРМАЦІЯ_2, досягли віку (45-ти і 55-ти років), з якого набули право на призначення пенсії на пільгових умовах після 1992 року, тобто після введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В тому числі, станом на 1992 рік вказаний працівник не досяг відповідного віку, з настанням якого положеннями статті 9 Закону СРСР "Про державні пенсії" надається право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідно, всі необхідні умови для призначення (перепризначення) пільгової пенсії вказаним колишнім працівникам товариства з додатковою відповідальністю "Полімер", згідно підпункту "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідачем було дотримано.

За приписами пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, якщо особа здобула необхідний пільговий стаж, працюючи на підприємстві на посадах за Списком № 1 чи № 2 та звільнилась до 01.01.1992 року, вона має право на призначення пенсії згідно з статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і відшкодування пенсії не проводиться. При цьому пільговий стаж обчислюється сумарно, і на його загальний підсумок не впливає той факт, що особа працювала на одному чи на декількох підприємствах.

Враховуючи наведене, в суду не виникає сумнівів у правильності призначення (перепризначення) ОСОБА_8 і ОСОБА_19 пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто відповідно до закону, який діяв в момент виникнення у особи права на призначення пенсії на пільгових умовах, досягнення відповідного віку та станом на час подання вказаною особою до відповідача звернення про призначення пільгової пенсії.

Витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення особою загальновстановленого пенсійного віку, підлягають відшкодуванню. Крім того, якщо особа має пільговий стаж роботи на кількох підприємствах, сума коштів до відшкодування розподіляється пропорційно до пільгового стажу у відсотках.

Вказані висновки суду свідчать про відсутність правових підстав для виключення із розрахунків пенсіонів ОСОБА_8 і ОСОБА_19

З'ясовані вище судом обставини дають можливість дійти висновку про те, що призначена відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах пенсія, повинна відшкодовуватися підприємством позивача на підставі частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 2.1, 2.2 і 2.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України за № 11-2 від 27.06.2002 року (із змінами та доповненнями), основними завданнями Управління, серед іншого, є забезпечення у відповідному регіоні надходжень від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, ведення обліку цих надходжень, інших коштів відповідно до законодавства.

Управління відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, організовує роботу підвідомчих управлінь Фонду в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах щодо: забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), інших коштів, що надходять до бюджету Фонду відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Змістовний аналіз положень коментованих нормативно-правових актів про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, дає підстави вважати, що Пенсійний Фонд України та його структурні підрозділи на місцях, вправі скеровувати підприємствам, вимоги-розрахунки про відшкодування понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", по колишнім або дійсним працівникам таких підприємств, які відпрацювали в них відповідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку. У випадку невиконання підприємствами законодавства та вимог про відшкодування понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, у наведеному вище порядку, такі структурні підрозділи наділені правом звертатися до суду із позовом про їх примусове стягнення.

Суд переконаний, що таке право Пенсійного Фонду України та його структурних підрозділів на місцях слідує з покладених на них завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про пенсійне забезпечення і є невід'ємною частиною передбаченого законом права забезпечувати збирання та акумулювання страхових внесків із підприємств, на яких законом покладений обов'язок їх сплачувати.

Від так, суд приходить до висновку, що Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську діяло правомірно при скеруванні позивачу оскаржуваних розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

За вказаних вище обставин і висновків, заявлений адміністративний позов є безпідставним в цілому, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Складання постанови в повному обсязі було відкладено на 4 дня. У зв'язку із вказаним постанова в повному обсязі виготовлена 06.02.2015 року.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.