Ухвала суду № 42684685, 03.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8609/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

03 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АрмаПром" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "АрмаПром" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.03.2014 року №38926552206 на суму 46 074,40 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, службовими особами ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АрмаПром» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 16.01.2013 року №13-01-16Б з компанією СЗАО «Могилевский вагоностроительный завод» (Республіка Білорусь), згідно листа ПАТ «Дочірній банк «Сбербанку Росії» від 07.02.2014 року №934/4/07-5-2БТ (вх. ДПІ від 12.02.2013 року №8109/10), за результатами якої складено акт від 05.03.2014 року №204/26-55-22-06/32602434 (надалі - акт перевірки).

За результатами перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог статті 1 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями), а саме: несвоєчасне надходження валютної виручки на валютний рахунок ТОВ «АрмаПром» у розмірі 2 831 800,00 руб. (еквів. 642 223,92 грн.) від нерезидента СЗАО «Могилевский вагоностроительный завод» (Республіка Білорусь) за контрактом від 16.01.2013 року №13-01-16Б.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.03.2014 року №38926552206, яким ТОВ «АрмаПром» нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД, код платежу 21081000 у розмірі 46 074,40 грн.

Не погоджуючись з висновками ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі яких відповідачем винесено вищезазначене податкове повідомлення-рішення, позивач оскаржив останнє в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача, Міністерством доходів і зборів України було винесено рішення від 22.05.2014 року №9101/6/99-99-10-01-15, яким спірне податкове повідомлення-рішення від 19.03.2014 року №38926552206 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Позивач заперечує законність вищевказаного податкового повідомлення-рішення відповідача, у зв'язку з чим просить визнати його протиправним та скасувати з підстав невідповідності нормам чинного законодавства.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно із ст. 4 вказаного Закону, у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Дослідивши матеріали даної справи та оцінивши зібрані по справі докази, колегія суддів зважає на ту обставину, що сторонами фактично не оспорюються порушення строків надходження валютної виручки, а також законність дій ТОВ «АрмаПром». При цьому, позивач вжив усіх необхідних від нього заходів, передбачених чинним законодавством України, щодо своєчасного повернення виручки на власний рахунок за зовнішньоекономічним контрактом №13-01-16Б від 16.01.2013р., а саме: звернувся з позовом до Економічного суду Могильовської області Республіки Біларусь.

Разом з тим, як свідчать матеріали даної справи, спірні правовідносини пов'язані саме з оцінкою рішення Економічного суду Могильовської області Республіки Біларусь від 30 січня 2014 року у справі № 239-7/2013.

Так за твердженням податкового органу, наявність рішення Економічного суду Могильовської області Республіки Біларусь від 30 січня 2014 року у справі № 239-7/2013, яким було відмовлено в задоволенні позову ТОВ «АрмаПром», є достатньою підставою для відновлення нарахування пені.

Однак прийняття позитивного рішення на користь ТОВ «АрмаПром» було неможливим у зв'язку з погашенням СЗАО «Могилевський вагоностроительный завод» заборгованості в період між надходженням до суду позовної заяви ТОВ «АрмаПром» та прийняттям Економічним судом Могильовської області Республіки Біларусь вищевказаного рішення. Дана обставина підтверджується виписками банку АТ «Сбербанк Росії» (с.71-72 Том 1).

У зв'язку з цим, на думку колегії суддів, позивач був позбавлений можливості вплинути на волю третьої сторони щодо бажання погасити нею заборгованість після задоволення позову. Разом з тим, після визнання і погашення боргу в повному обсязі СЗАО «Могилевський вагоностроительный завод», очевидним стає також факт відсутності предмету спору через його добровільне вирішення.

Згідно з ч.2 ст.32 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», третейський суд приймає постанову про припинення арбітражного розгляду, коли:

- позивач відмовляється від своєї вимоги, якщо тільки відповідач не висуне заперечень проти припинення розгляду і третейський суд не визнає законний інтерес відповідача в остаточному врегулюванні спору;

- сторони домовляються про припинення розгляду;

- третейський суд визнає, що продовження розгляду стало з якоїсь причини непотрібним або неможливим.

Таким чином, наявність рішення Економічного суду Могильовської області Республіки Біларусь від 30 січня 2014 року у справі № 239-7/2013 слід розцінювати як позитивне вирішення спору, в зв'язку з чим є неможливим застосування санкцій за порушення термінів виконання контракту від 16.01.2013 р. № 13-01-16Б з дня прийняття позову до розгляду.

Аналогічна правова позиція підтверджується постановою Вищого адміністративного суду України від 08 жовтня 2013 року у справі № К/9991/36552/12.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.