Постанова № 42684475, 09.02.2015, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2015 р. Справа №818/200/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Соколова В.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Путивльському районі Сумської області про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі (далі - позивач, УПФУ в Білопільському районі) звернулось до суду з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Путивльському районі Сумської області (далі - відповідач, ВВД ФСС НВВ ПЗУ в Путивльському районі), в якому просить стягнути з відповідача витрати з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з жовтня по грудень 2014 року в сумі 805,86 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання. Відповідно до ч. 2 ст. 2 вищевказаного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. Тобто, якщо факт отримання каліцтва встановлено за законодавством СРСР, обов'язок відшкодування витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві покладається на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Так, відповідачем не відшкодовано витрати на виплату пенсії, що призначена за законодавством СРСР Янченку М.К. та Ганазі І.В. за жовтень-грудень 2014 року на загальну суму 805,86 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, в письмовому відзиві, поданому до суду (а.с.19-21), зазначив, що відповідно до ст. 2 Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (в тому числі під час втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівником трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті проводиться роботодавцем Сторони, законодавство якої поширюється на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Відповідно до Постанови КМУ від 09.08.2001 року № 998, Фонд зобов'язаний відшкодувати Пенсійному фонду України тільки витрати, пов'язані з виплатою пенсій громадянам України, які ушкодили здоров'я в Україні, а проживають за її межами.

Представники сторін, повідомлені належним чином про час, дату і місце розгляду справи (а.с.18, 22), в судове засідання не з'явилися, про причини неявки, всупереч вимог ч. 2 ст. 40 КАС України, суд не повідомили, позивач у позовній заяві справу просив розглядати без участі його представника.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Стаття 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) передбачає, що завданням відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.

Відповідно до п. 1 ст. 21 Закону № 1105-XIV у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до п. 4 ст. 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, який має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до ст. 25 Основ є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Аналогічну норму містить ст. 21 Закону № 1105-XIV, яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно ч. 4 ст. 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Крім того, відповідно до пункту 5 ч. 2 ст. 24 Закону № 1105-XIV якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Таким чином, витрати УПФУ в Білопільському районі на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР ОСОБА_1. та ОСОБА_2) підлягають відшкодуванню за рахунок ВВД ФСС НВВ ПЗУ в Путивльському районі.

Дана позиція суду узгоджується з висновками Верховного суду України, викладеними в постанові від 21.05.2013 року № 21-129а13.

Із копій актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих (СНД), яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за жовтень-грудень 2014 року вбачається, що ВВД ФСС НВВ ПЗУ в Путивльському районі не прийнято до відшкодування суми основного розміру пенсії на загальну суму 805,86 грн. (а.с.9, 11, 13).

До відшкодування відповідачем не прийнято розмір пенсії ОСОБА_1. та ОСОБА_2 згідно списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за жовтень-грудень 2014 року в сумі 805,86 грн. (а.с.10, 12, 14).

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення 805,86 грн. витрат з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з жовтня по грудень 2014 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Путивльському районі Сумської області про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Путивльському районі Сумської області (41500, Сумська область, м. Путивль, вул. Леніна, 56, приміщення 3, ідентифікаційний код 24016483) на користь управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Макаренка, 7, ідентифікаційний код 21129778) витрати з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з жовтня по грудень 2014 року в сумі 805,86 грн. (вісімсот п'ять гривень вісімдесят шість копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.М. Соколов