Постанова № 42684174, 04.09.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 року 16:55Справа № 808/4234/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Заболотньої Н.Ю. та представників

позивача: Рябенко О.О.,

відповідача: Петренка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго»

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (далі - позивач, ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго») до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (далі - відповідач, НКРЕ), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №794 від 05.06.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не правомірно прийнято оскаржувану постанову, оскільки ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» не входить до сфери управління Міненерговугілля України, а Положенням про відомчу воєнізовану охорону Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, передбачено створення відомчої воєнізованої охорони для підприємств, які належать до сфери управління Міненерговугілля України, тому на позивача не розповсюджується дія ст.19 Закону України «Про електроенергетику». Крім того, позивач зазначає, що ним здійснювалися заходи щодо забезпечення об'єктів електроенергетики відомчою воєнізованою охороною, які забезпечені вогнепальною зброєю і спеціальними засобами самооборони, а саме у 2012 та 2013 роках проводились тендери на закупівлю послуг з охорони об'єктів ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», разом з тим, жодна з охоронних структур не пристала на умови ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго». В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що відповідачем правомірно та обґрунтовано було прийнято оскаржувану постанову, оскільки за результатами планової перевірки позивача були встановлені порушення Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії. Зазначає, що позивачем в порушення вимог ст.19 Закону України «Про електроенергетику» не забезпечено в перевіряємий період охорону особливо важливих об'єктів електроенергетики особовим складом відомчої воєнізованої охорони, яка забезпечена вогнепальною зброєю і спеціальними засобами самооборони. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що в період з 12.05.2014 по 30.05.2014 відповідачем було проведено планову перевірку дотримання позивачем ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (ліцензія АД №036315) за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, за наслідками якої складено акт перевірки №08 від 30.05.2014 р.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пп.3.6.1 п.3.6 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії відповідно до якого ліцензіат повинен діяти згідно з законодавством України та нормативно-технічними документами, а саме дотримуватись вимог ст.19 Закону України «Про електроенергетику» в частині забезпечення охорони об'єктів електроенергетики особовим складом відомчої воєнізованої охорони (із залученням у разі необхідності відповідних структурних підрозділів органів державної влади) із забезпеченням зброї.

На підставі акту перевірки №08 від 30.05.2014 р. відповідачем прийнято постанову №794 від 05.06.2014 р. «Про накладення штрафу на ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії», якою накладено на позивача штраф в розмірі 10000,00 грн. за порушення підпункту 3.6.1 Ліцензійних умов у частині дотримання законодавства України та нормативно-технічних документів, а саме статті 19 Закону України «Про електроенергетику».

Позивач, не погодившись з прийнятою постановою, звернувся з позовом до суду.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови став висновок відповідача про відсутність забезпечення охорони об'єктів електроенергетики особовим складом відомчої воєнізованої охорони (із залученням у разі необхідності відповідних структурних підрозділів органів державної влади) із забезпеченням зброї.

Суд зазначає, що Указом Президента України від 23.11.2011 №1059, затверджено положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (далі - Положення). Статтею 1 Положення передбачено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України і підзвітним Верховній Раді України.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електроенергетику» основними завданнями національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, є, зокрема, контроль за додержанням ліцензіатами умов та правил здійснення ліцензованої діяльності і застосування до них відповідних санкцій за їх порушення.

Статтею 24 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що у разі порушення енергопостачальником, який здійснює постачання електричної енергії на закріпленій території, умов і правил здійснення ліцензованої діяльності з постачання електричної енергії та інших обов'язків, передбачених цим Законом, враховуючи зобов'язання щодо забезпечення захисту прав споживачів електричної енергії та проведення розрахунків за закуплену енергопостачальником електричну енергію, а також із суб'єктом господарської діяльності, який здійснює передачу належної енергопостачальнику електричної енергії, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, застосовує до такого енергопостачальника такі санкції: застереження; штраф; призначення тимчасового керуючого (адміністрації); зупинення дії ліцензії на здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії на відповідній території; анулювання ліцензії на здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії на відповідній території.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушеннями в електроенергетиці є, серед іншого, порушення правил охорони електричних мереж. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови або розпорядження про накладення штрафів за встановленою формою.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що НКРЕ у разі встановлення порушень законодавства у сфері електроенергетики має право у передбаченому законодавством порядку накладати на суб'єктів господарювання санкції, серед іншого, у вигляді штрафу.

Стосовно виявленого під час проведення перевірки порушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.3.6.1 п.3.6 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою Національною комісією з питань регулювання електроенергетики України від 08.02.1996 №3, щодо дотримання законодавства України ліцензіат повинен діяти згідно з законодавством України та нормативно-технічними документами.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про електроенергетику» особливо важливі об'єкти електроенергетики, перелік яких визначається центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику в електроенергетичному комплексі, і затверджується Кабінетом Міністрів України, охороняються відомчою воєнізованою охороною із залученням у разі необхідності відповідних структурних підрозділів органів державної влади.

Згідно ч. 4 ст. 19 Закону України «Про електроенергетику» особовий склад відомчої воєнізованої охорони об'єктів електроенергетики забезпечується вогнепальною зброєю і спеціальними засобами самооборони. Застосування вогнепальної зброї, а також спеціальних засобів самооборони регулюється законодавством України.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2003 №1170 затверджено перелік особливо важливих об'єктів електроенергетики, які підлягають охороні відомчою воєнізованою охороною у взаємодії із спеціалізованими підрозділами інших центральних органів виконавчої влади, серед яких Запорізька ТЕС, Криворізька ТЕС та Придніпровська ТЕС, які входять до складу ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго».

Враховуючи викладене, суд зазначає, що структурні підрозділи ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (Запорізька ТЕС, Криворізька ТЕС та Придніпровська ТЕС) відносяться до особливо важливих об'єктів електроенергетики, в розумінні ст. 19 Закону України «Про електроенергетику», та повинні бути забезпеченні відомчою воєнізованою охороною, які забезпечується вогнепальною зброєю і спеціальними засобами самооборони.

З матеріалів справи встановлено, що до 24.05.2012 року у структурних підрозділах ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» була наявна воєнізована охорона, зокрема, ВОХОР ПАТ «Дніпроенерго» (м. Запоріжжя), 202-й загін ПАТ «Дніпроенерго» (м. Енергодар), 2-й загін ВОХОР по охороні Придніпровської ТЕС ПАТ «Дніпроенерго» (м. Дніпропетровськ) та Криворізька ТЕС (м. Зеленодольськ), на яких зберігається та використовується вогнепальна зброя.

Проте, у зв'язку з надходженням на адресу позивача листів управління профілактики правопорушень ГУМВС України в Дніпропетровській області №21/1-926 від 14.05.2012 р. та управління профілактики правопорушень ГУМВС України в Запорізькій області №16/3-552 від 14.05.2012 р., якими запропоновано задати відомчу вогнепальну зброю до ОВС у зв'язку з відсутністю відомчої Інструкції, узгодженої з МВС України, як цього вимагає пункт 8.13 Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622, позивачем вогнепальна зброя була здана.

Отже, після здачі відомчої вогнепальної зброї до органів внутрішніх справ та розформування воєнізованих підрозділів, позивач у відповідності до приписів ч.1, 4 ст.19 Закону України «Про електроенергетику» зобов'язаний був забезпечити охорону особливо важливих об'єктів електроенергетики особовим складом відомчої воєнізованої охорони, яка забезпечена вогнепальною зброєю і спеціальними засобами самооборони.

Суд не приймає посилання представника позивача на те, що він не міг об'єктивно забезпечити охорону особливо важливих об'єктів електроенергетики особовим складом відомчої воєнізованої охорони, яка забезпечена вогнепальною зброєю і спеціальними засобами самооборони, оскільки на оголошений ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» тендером не відкликнулась жодна компанія, з огляду на наступне.

Пунктом 1 наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про електроенергетику», статті 48 Закону України «Про нафту і газ», статті 19 Закону України «Про трубопровідний транспорт», постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил охорони магістральних трубопроводів», «Про затвердження переліку особливо важливих об'єктів електроенергетики, які підлягають охороні відомчою воєнізованою охороною у взаємодії із спеціалізованими підрозділами інших центральних органів виконавчої влади», розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку особливо важливих об'єктів нафтогазової галузі», встановлено здійснювати охорону особливо важливих об'єктів електроенергетичної і нафтогазової галузей (далі - об'єкти), перелік яких встановлений Кабінетом Міністрів України, відомчою воєнізованою охороною, спеціальними та спеціалізованими підрозділами підприємств нафтогазового комплексу, а також органами Міністерства внутрішніх справ, на договірних засадах.

Таким чином, чинним законодавством передбачено, що охорона особливо важливих об'єктів електроенергетики, перелік яких встановлений Кабінетом Міністрів України, відомчою воєнізованою охороною, спеціальними та спеціалізованими підрозділами підприємств нафтогазового комплексу, а також органами Міністерства внутрішніх справ, здійснюється на договірних засадах.

Постановою Кабінету Міністрів України №615 від 10.08.1993 «Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності», затверджено Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ.

Пунктом 1 Положення передбачено, що Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ (далі - Державна служба охорони) створена для здійснення заходів щодо охорони нерухомих об'єктів та іншого майна, в тому числі вантажів, тимчасового зберігання валютних цінностей, забезпечення особистої безпеки громадян, а також технічного захисту інформації на договірних засадах в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 10 Положення підрозділи воєнізованої охорони відповідно до законодавства можуть мати на озброєнні вогнепальну зброю, а також оснащуватися спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, а саме: шоломами сталевими армійськими і типу "Сфера", бронежилетами, гумовими кийками, наручниками, електрошоковими пристроями, пристроями для відстрілювання патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, балончиками та пістолетами із сльозоточивими речовинами типу алгоген, CN, МПК, у тому числі імпортного виробництва, пневматичною зброєю, пристроями для примусової зупинки автотранспорту "Еж-М".

Таким чином, на думку суду, в Україні наявні спеціальні підрозділи, зокрема Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ, які на договірних засадах надають послуги з охорони особливо важливих об'єктів та які на законних підставах забезпечені вогнепальною зброєю і спеціальними засобами самооборони.

Позивачем не надано суду доказів звернення до державних чи приватних охоронних служб, які відповідно до вимог чинного законодавства мають право на надання послуг з забезпечення охорони особливо важливих об'єктів та забезпечені на законних підставахвогнепальною зброєю і спеціальними засобами самооборони, з метою укладання відповідного договору. Також позивачем не надано до суду доказів відмови охоронних організацій в укладенні договорів на надання послуг з охорони особливо важливих об'єктів ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано вимог ч. 1, 4 ст.19 Закону України «Про електроенергетику» в частині обов'язку забезпечити охорону особливо важливих об'єктів електроенергетики особовим складом відомчої воєнізованої охорони, яка забезпечена вогнепальною зброєю і спеціальними засобами самооборони.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено правомірність своїх рішень.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваної постанови відповідач діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго».

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Отже, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з позивача решти судового збору в розмірі 1644,00 грн.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (код ЄДРПОУ 00130872) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 (тридцять) коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко