Рішення № 42682796, 10.02.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/876/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Коротков В. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Короткова В.Д.

суддів Калараш А.А., Комаровської Н.В.

з участю секретаря Волчанського О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про стягнення страхового відшкодування, моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 18 вересня 2014 року,

встановила:

В березні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 5 вересня 2013 року з вини водія ОСОБА_3, який керував автомобілем RENAULT реєстраційний номер НОМЕР_3, відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль ОСОБА_2 марки "NISSAN TEANA", реєстраційний номер НОМЕР_2, під її керуванням.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в страховому товаристві з додатковою відповідальністю "Гарантія" (далі Страхове товариство).

Після уточнення позовних вимог ОСОБА_2 просила стягнути зі страхового товариства страхове відшкодування в сумі 10 460,36 грн., пеню в сумі 70,79 грн., моральну шкоду в сумі 5 000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 6 000 грн., судовий збір в сумі 243,60 грн.(а.с.99-103).

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 18 вересня 2014 року позов задоволений частково: суд стягнув зі страхового товариства на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 10 460,36 грн., пеню в сумі 70,79 грн., судовий збір в сумі 243,60 грн. В стягненні моральної шкоди та витрат на правову допомогу відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу та ухвалення в цій частині нового рішення про стягнення цих витрат в сумі 4 384,80 грн., а також витрат на поштові відправлення в сумі 16,60 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в стягненні витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які приймали участь у справі як представники позивачки, не були допущені ухвалою суду до участі у справі як особи, які на підставі ст.56 ЦПК України надають правову допомогу, а тому витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_2 уклала з адвокатським бюро "ОСОБА_4" договір про надання правової допомоги від 21 березня 2014 року. Пункти 1.1 та 2.1 Договору передбачають представництво інтересів ОСОБА_2 в судах з зазначенням обсягу процесуальних прав(а.с.24-27).

Представництво інтересів ОСОБА_2 в суді здійснював керівник адвокатського бюро ОСОБА_4.(а.с.42,46), а також ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі доручень, які їм видало адвокатське бюро(а.с.38,41, 83,95,98,111).

Таким чином, зазначені особи приймали участь у справі в якості представників позивачки на підставі ч.1 ст.38, ч.4 ст.42, ч.1 ст. 44 ЦПК України.

Однак суд першої інстанції помилково посилався на ст.56 ЦПК України, яка визначає правовий статус осіб, які надають правову допомогу, та Параграфом 2 Глави 4 ЦПК України віднесені до інших учасників цивільного процесу.

З прибуткового касового ордеру від 21 березня 2014 року вбачається, що позивачка сплатила адвокатському бюро 6 000 грн.(а.с.28).

Відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20 грудня 2011 року №4191-УІ відшкодування витрат на правову допомогу обмежується 40 відсотками встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Представником позивачки наданий розрахунок витраченого часу на правову допомогу з зазначенням граничного розмір компенсації зазначених витрат в сумі 4384,80 грн., який відповідає вимогам ст.1 вищезазначеного Закону України, а також документи на підтвердження витрат на поштові відправлення в сумі 16,60 грн., а всього на суму 4401,40 грн. (а.с.104-110).

Колегія суддів вважає, що зазначені витрати, які відповідно до п.2 ч.2 ст.79 ЦПК України відносяться до судових витрат, підлягають відшкодуванню на підставі ч.1 ст.88 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам. Оскільки судом задоволені позовні вимоги про стягнення зі страхового товариства страхового відшкодування в сумі 10 460,36 грн. та пені в сумі 70,79 грн., а в стягненні моральної шкоди в сумі 5 000 грн. відмовлено, тому витрати на правову допомогу підлягають стягненню зі страхового товариства на користь позивачки пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 3 600 грн.

Приймаючи до уваги те, що висновки суду першої інстанції в частині відмови в стягненні витрат на правову допомогу не відповідають обставинам справи, судом не правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, рішення суду на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового рішення про часткове стягнення зазначених витрат в сумі 3 600 грн.

В решті частини рішення не оскаржувалося, і відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України перевірялося апеляційним судом тільки в межах доводів апеляційної скарги.

Судовий збір, який сплачений позивачкою при подачі апеляційної скарги в сумі 121,80 грн. підлягає стягненню на її користь з відповідача на підставі ч.1 ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.п.1,2, 308, 309 ч.1 п.п.3, 4, 314 ч.2 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 18 вересня 2014 року скасувати в частині відмови в стягненні витрат на правову допомогу та в цій частині ухвалити нове рішення.

Стягнути зі страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в сумі 3 600 гривень.

В решті рішення Приморського районного суду м.Одеси від 18 вересня 2014 року залишити без змін.

Стягнути зі страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 121 гривня 80 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області В.Д.Коротков

А.А.Калараш

Н.В.Комаровська