Рішення № 42682775, 03.02.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1330/15

Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2015 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Дрішлюка А.І., Процик М.В.,

при секретарі - Решетник М.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 липня 2014 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

15.01.2014 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулося до суду з позовом та просило стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на їх користь суму заборгованості за кредитним договором № ML - 501/167/2008 від 03.07.2008 року в розмірі 8 066 714,17 гривень, а також судовий збір у розмірі 3 654 гривень.

В обґрунтування позову посилались на те, що 03.07.2008 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ML - 501/167/2008, відповідно до умов якого відповідачеві було надано кредит у розмірі 250 000 доларів США.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між AT "ОТП Банк" та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № SR - 501/167/2008, зі всіма змінами, доповненнями та додатками до нього.

Про порушення зобов'язання та необхідність повного погашення боргу відповідачі повідомлені належним чином, але не виконують свої обов'язки щодо погашення боргу та продовжують користуватися отриманими кредитними коштами, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

13.06.2014 року позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог та просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість на загальну суму 1 114 699,25 доларів США, що на момент подання заяви складало 13 109 153,01 грн., а також стягнути судові витрати.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10.07.2014 року задоволено частково позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна". Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" суму заборгованості за кредитним договором № МL - 501/167/2008 від 03.07.2008 року в розмірі 479 440,54 долара США, що за курсом НБУ на день винесення рішення (100 доларів США=1169,5741 грн.) складає 5 607 412,38 гривень та судовий збір у розмірі 3654 гривень. В решті позовні вимоги залишені без задоволення.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність рішення вимогам закону, розрахунку пені в доларах США, неповідомлення боржника у передбачений спосіб про зміну кредитора, просить рішення скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 03.07.2008 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № ML-501/167/2008, відповідно до умов якого відповідачеві було надано кредит у розмірі 250 000 доларів США.

На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між AT "ОТП Банк" та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № SR - 501/167/2008, зі всіма змінами, доповненнями та додатками до нього, за яким поручитель зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання позичальником його боргових зобов'язань перед банком за договором, в повному обсязі таких зобов'язань. При цьому п. 1.2 договору поруки передбачено, що поручитель та позичальник відповідають як солідарні боржники, що означає, що банк може звернутись з вимогою про визнання боргових зобов'язань як до позичальника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Згідно п.п. 3.2 договору поруки відповідач ОСОБА_3 приймає на себе зобов'язання, у випадку невиконання позичальником боргових зобов'язань перед AT "ОТП Банк" протягом 3 банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги AT "ОТА Банк".

Судом також встановлено, що у зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором щодо своєчасної сплати процентів та погашення кредиту, позичальникові та поручителю банком було надіслано досудові вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором за вих. № 200017677 від 01.04.2013 р., та №200017678 від 01.04.2013 р., відповідно до яких позичальник був зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання досудової вимоги сплатити на користь банку належні суми кредиту, процентів та штрафних санкцій за договором.

Станом на 13.06.2014 року заборгованість відповідачів перед позивачем складала 1114 699,25 доларів США, з яких:

- залишок заборгованості за кредитом 216 019,41 дол. США;

- сума відсотків за користування кредитом 23 700, 86 дол. США;

- сума пені за прострочення виконання зобов'язань за період з 05.06.2013 року по 05.06.2014 року - 874 978,98 доларів США.

За умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н від 22.02.2013 року та договору відступлення прав б/н від 22.02.2013 року за кредитним договором № ML- 501/167/2008 від 03.07.2008 року, ПАТ "ОТП Банк" у відповідності ст.ст. 512, 514, 1077 - 1079, 1082 1084 ЦК України відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за кредитним договором №ML-501/167/2008 від 03.07.2008 року, укладеним між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_2

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання мають виконуватися у передбачений договором та законом строк, і факт їх невиконання надає право на стягнення боргу у судовому порядку.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи, судом правильно встановлені фактичні обставини у справі.

Не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що ненадання боржнику доказів переходу до нового кредитора прав та обов'язків попереднього, є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки такі доводи не відповідають вимогам закону.

Так, відповідно до ст.516 ЦК заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст.517 ЦК первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Системний аналіз норм дозволяє дійти висновку про те, що зазначені правила не звільняють боржника від обов'язку виконання договору, тому за відсутності доказів наявності права вимоги у нового кредитора, він зобов'язаний належним чином виконувати обов'язок щодо попереднього.

Не заперечувалось представником відповідачів в судовому засіданні, вбачається з матеріалів справи, що відповідачі останнім часом не виконували передбачені законом зобов'язання навіть попередньому кредиторові, відтак доводи про існування об'єктивних перешкод для виконання зобов'язання спростовані.

Не заперечувалось відповідачами, що відповідне повідомлення про заміну кредитора ними було отримано, хоча і без надання документів на посвідчення такого переходу, відповідна вимога є в матеріалах справи (а.с.25-26,27-28), відтак факт повідомлення про нового кредитора у зобов'язані є встановленим, і відповідачі, як сторони зобов'язані здійснювати дії на виконання зобов'язання. Більш того, за умов отримання повідомлення не були позбавлені можливості пересвідчитися у відповідності такого факту дійсності, навіть за умов не отримання відповідних документів під час повідомлення. Доказів вчинення таких дій не надано.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про ненадання доказів переходу права вимоги новому кредитору не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, і рішення суду в зазначеній частині відповідає вимогам закону.

Разом із тим, не можна погодитися із висновком суду в частині стягнення пені.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам рішення суду в цій частині не відповідає.

Відповідно до ч.1ст.ст.546,553,572 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, порукою та заставою. Неустойка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (ст. 549,п.3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Очевидним є те, що розмір неустойки в чотири рази перевищує розмір боргу, і розрахований в іноземній валюті.

Оскільки виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то суд має право поряд зі стягненням заборгованості в іноземній валюті стягнути й проценти за користування кредитом в іноземній валюті, оскільки такий процент не є фінансовою санкцією.

Проте судом першої інстанції залишено поза увагою, що валюта, в якій нарахована пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами і за порушення строків сплати кредиту за порушення обов'язків, є долари США.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.192 ЦК України та ч.3ст.533 ЦК України, Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" валюта у розрахунках може бути застосована тільки при вирішенні питання про стягнення основної заборгованості за кредитом та стягнення відсотків за користування валютним кредитом, та не підлягає застосуванню при вирішенні питання про стягнення неустойки.

Зважаючи на викладені обставини, суд безпідставно погодився із розрахунком суми пені в іноземній валюті, чим допустив порушення норм матеріального права, тому рішення суду в зазначеній частині підлягає зміні в частині розрахунку пені, яка обчислюється, виходячи з суми боргу в розмірі 2803528,55 грн. ((216019,41+23700,86)х11,695), сума пені повинна бути розрахована в гривні, та складає 10232879 грн. (2803528,55 грн.х1%х365дн./100).

Одночасно колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність зменшення розміру неустойки до розміру основного боргу, оскільки таке відповідає вимогам розумності, справедливості та принципам виконання зобов'язань, а також вимогам ч.3ст.551 ЦК, при тому, що позивачем не обґрунтовано такий розмір збитків, що в чотири рази перевищує розмір боргу, тому стягненню з відповідачів підлягають 2803528,55 грн.

Оскільки резолютивна частина рішення викладена без зазначення складових боргу, при тому, що при присудження до стягнення сум використані різні валюти та принципи розрахунку, то вона також підлягає зміні.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду зміні в зазначеній частині.

Керуючись ст.ст.304,п.3ч.1ст.307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 липня 2014 року в частині стягнення суми боргу у вигляді пені за кредитним договором змінити, викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором від 03 липня 2008 року: заборгованість за тілом кредиту - 216019,41 дол. США., заборгованість за відсотками за користування кредитом 23700,86 дол.США, що разом за курсом НБУ на день ухвалення рішення складає 2803528,55 грн., пеню за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 2803528,55 грн., в решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: