Ухвала суду № 42682221, 03.10.2014, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

03.10.2014

Справа № 1519/2-989/11

Провадження № 2зз/521/81/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2014 року Малиновський районний суд м. Одеси

в складі: головуючого судді- Роїк Д.Я.

при секретарі- Гречко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2, про скасування засобів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитом, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2014 року представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси з заявою про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитом, вказуючи наступні обставини.

04 листопада 2010 року Малиновським районним судом м. Одеси була винесена ухвала про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в якості забезпечення позову ПАТ « ОСОБА_3 Аваль» про стягнення заборгованості за кредитом.

Представник відповідача вважає, що оскаржувана ухвала суду є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки позов, заявлений ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором є неправомірним, так як підставою позову є кредитний договір, який у судовому порядку було визнано недійсним.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16.03.2010 року, яке набрало чинності 29.03.2010 року, було визнано недійсним кредитний договір від 08.06.2006 року № 014/0043/81/56231, укладений між ОСОБА_6 та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» в особі Варненського відділення Одеського обласного філіалу та визнано недійсним договір іпотеки від 23.06.2006 року, укладений між ОСОБА_6 та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_7 та зареєстрований за реєстровим № 3354.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Крім того, згідно п.7 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», заява про забезпечення позову у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, шляхом заборони виїзду відповідача за межі України не може бути задоволена, оскільки згідно з частиною першою статті 151 ЦПК України суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодексом. Заборона виїзду відповідача за межі України не може належати і до інших видів забезпечення позову (частина друга статті 152 ЦПК), оскільки відповідно до статті 33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України можуть бути обмежені лише законом.

Таким чином, на думку представника відповідача застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони виїзду за кордон відповідачів по справі є не лише необґрунтованим, а й неправомірним.

Учасники справи у судове засідання не з'явилися про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали заяви про скасування заборони тимчасового виїзду за кордон громадян: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, суд вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою ст. 151 ЦПК України встановлено що, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Ухвала про забезпечення позову у відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 3 ст. 151 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Вказане узгоджується з постановою пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику засування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Згідно ч. 2 ст. 152 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Частинами 4, 5, 6 ст. 152 ЦПК України встановлено вичерпний перелік обставин та способів якими і при яких суд не може забезпечити позов. Проте в цих частинах відсутні будь-які посилання щодо заборони у виїзді за кордон.

Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод» ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року не передбачено будь-яких норм щодо заборони обмеження у виїзді за кордон особи у відношенні якої діють неврегульовані обовязки або вона є боржником, а обмеження щодо свободи виїзду за кордон в даному випадку можуть розглядатися судом у якості обмеження права на свободу особи.

Суд також враховує заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2, в якій зазначено, що на теперішній час в судовому порядку визнано недійсним кредитний договір від 08.06.2006 року №014/0043/81/56231, укладений між ОСОБА_6 та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» в особі Варненського відділення Одеського обласного філіалу, що стало підставою для звернення банку з позовом до суду та винесення судом оскаржуваної ухвали про заборону тимчасового виїзду відповідачів за кордон України.

Згідно ч. 3 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 ЦПК України питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України.

Стаття 313 ЦК України гарантує право на свободу пересування, що означає можливість фізичної особи пересуватися територією України (після 14 років), вільно виїхати за її межі і безперешкодно повернутись до України (після 16років), а також вільно визначити місце свого перебування, обирати способи і засоби пересування.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 313 ЦК України, ст. ст. 151-154, 208-210 ЦПК України, п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді заборони тимчасового виїзду за кордон України відносно:

-- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КМ 574006, виданий Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 30.01.2009 року, ІНН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 65012, АДРЕСА_1;

-- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії КЕ 422528, виданий Роздільнянським РО УМВС України в Одеській області 11.11.1996 року, ІНН НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: 67400, АДРЕСА_2;

-- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії КМ 188219, виданий Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 28.11.2003 року, ІНН НОМЕР_3, зареєстрований за адресою: 65012, АДРЕСА_1,

прийняті по цивільній справі за позовом ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитом, вжиті ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 04.11.2010 року.

Копію даної ухвали для виконання направити до ДП «Інформ-центр» Міністерства Юстиції України Одеська філія, ВГІРФО УМВС України в Одеській області, Державну прикордонну службу України (м. Київ, вул. Володимирська 26), сторонам.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: