Ухвала суду № 42678736, 10.02.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/52/2015(м)

263/11390/14-к

Головуючий в 1-й інстанції: Шатілова Л.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Гєрцика Р.В.

суддів Гришина Г.А., Шигірта Ф.С.

секретаря Черниці О.В.

за участю прокурора Сухаревої О.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області у м.Маріуполі кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 на вирок Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 03 грудня 2014 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Маріуполя Донецької області, громадянина України, працюючого монтажником - зварювальником в ПАТ «ММК ім.Ілліча» ПП «Аскона», судимого: 1) 06 лютого 2014 року Жовтневим районним судом м.Маріуполя Донецької області за ст.ст.198, 75, 76 КК України до одного року позбавлення волі з випробуванням (випробувальним строком один рік); 2) 03 квітня 2014 року Жовтневим районним судом м.Маріуполя Донецької області за ч.1 ст.190 КК України до 120 годин громадських робіт, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді трьох років обмеження волі. На підставі ст.71 КК України визначено остаточне покарання в виді трьох років двох місяців позбавлення волі.

Вирішено питання про речові докази.

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що 11 жовтня 2014 року, в період часу з 14 години 35 хвилин до 14 години 39 хвилин, умисно, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна проник до приміщення охорони ринку «Кіровський» по вул.Котляревського,1 в Жовтневому районі м.Маріуполя, звідки таємно, повторно викрав дві рації фірми «Моторолла» вартістю 415 грн. кожна, базу - зарядку до рації вартістю 400 грн., газовий балончик вартістю 90 грн., електрошокер вартістю 320 грн., пульт до моніторів камер спостереження вартістю 600 грн., яке належить ТОВ «Фірма-Інта», чим заподіяв зазначеному підприємству матеріальну шкоду на загальну суму 2240 грн.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, ухваливши новий вирок або дане кримінальне провадження направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі. Вважає, що судом першої інстанції при розгляді даного кримінального провадження допущено неповноту судового розгляду, висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а також судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність. Посилається на те, що суд порушив вимоги ст.349 КПК України та з врахуванням правової позиції обвинуваченого, згідно якої він не мав умислу на вчинення злочину, повинен був дослідити усі докази в повному обсязі у кримінальному провадженні та за результатами їх оцінки ухвалити відповідне судове рішення.

Аналогічні доводи в апеляційній скарзі навів обвинувачений ОСОБА_2 і просив вирок суду першої інстанції скасувати, а кримінальне провадження направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 на підтримання апеляційних скарг, думку прокурора, який вважав апеляційні скарги такими, що підлягають задоволенню, а вирок скасуванню з призначенням нового розгляду провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Діюче кримінальне процесуальне законодавство зобов'язує суд дослідити усі докази у провадженні (які відповідають вимогам ст.84 КПК України) та надати ним відповідну оцінку у вироку, за винятком процесуальної процедури, передбаченої ч.3 ст.349 КПК України.

Як вбачається з матеріалів провадження та вироку, висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, були зроблені на підставі його свідчень, а провадження було розглянуте в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України. З урахуванням цього суд першої інстанції встановив фактичні обставини провадження та кваліфікував дії обвинуваченого за ч.3 ст.185 КК України.

Проте, такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і є помилковими.

Вирішуючи питання щодо недоцільності дослідження інших доказів у провадженні, суд першої інстанції належним чином не з'ясував, чи правильно розуміє ОСОБА_2 зміст обставин злочину, в якому обвинувачується, чи не має сумнівів у добровільності його позиції, а також правові наслідки такого розгляду за спрощеною процедурою.

Згідно вироку ОСОБА_2 визнав себе винуватим за вказаним обвинуваченням в повному обсязі.

Разом з тим, як вбачається з журналу судового засідання та змісту носія технічного запису фіксування судового провадження, обвинувачений фактично себе винуватим не визнав, наполягав, що умислу на крадіжку не мав, а лише бажав пожартувати над своїм знайомим, а потім повернути майно, яке прихватив з собою.

Дані показання свідчать про те, що ОСОБА_2 неправильно та не в повній мірі розумів суть обвинувачення та кваліфікацію його дій, фактично оспорював їх.

Колегія суддів вважає, що за таких обставин у суду першої інстанції не було правових підстав для розгляду провадження за процедурою, передбаченою ч.3 ст.349 КПК України, що потягнуло порушення права обвинуваченого на захист, а тому доводи апеляційних скарг є цілком обґрунтованими.

Дані порушення кримінального процесуального закону відповідно до ч.1 ст.412 КПК України є істотними, так як перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Перешкоджають вони й переглянути провадження в апеляційному порядку згідно вимог ст.404 КПК України, так як розгляд справи по суті є виключною компетенцією суду першої інстанції.

У зв'язку з викладеним, на підставі ст.415 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404,407,409,413,418,420 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 03 грудня 2014 року щодо ОСОБА_2 скасувати.

Призначити новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у тому ж суді першої інстанції в іншому складі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_2 в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Колегія суддів Апеляційного суду

Донецької області