Рішення № 42678586, 11.02.2015, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/7393/14-ц

Провадження № 2/265/222/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

11 лютого 2015 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Козлова Д. О.,

при секретарі - Скоробогатько Г. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача, споживача електричної енергії, про стягнення заборгованості за безоблікове використання електроенергії. В обґрунтування пред'явленого позову посилався на те, що між ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» та відповідачем виникли договірні відносини з постачання електричної енергії. Однак відповідач, що мешкає по АДРЕСА_1, порушив Правила користування електричною енергією для населення, бо при перевірці приладу обліку електричної енергії за адресою відповідача було виявлено самовільне підключення електроустановок до електричної мережі, що було зафіксовано у акті від 25 серпня 2011 року. На підставі зазначеного акту за Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, відповідачу було нараховано заборгованість внаслідок спожитої та не облікованої електричної енергії в сумі 18265,13 грн. На підставі того, що у добровільному порядку відповідач не сплачує борг, то представник позивача просив суд стягнути з відповідача наявний борг та судові витрати по зверненню до суду із вказаним позовом.

Представник позивача, що діє на підставі довіреності, Рожкова Л. О., в судовому засіданні на задоволенні позову наполягала, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, не заперечуючи при цьому проти ухвалення заочного рішення. Додавала також, що у добровільному порядку відповідач не сплатив суму боргу, тому представники позивача змушені звернутись до суду із вказаним позовом. Зазначала також, що строки позовної давності за цим позовом не були пропущенні, оскільки такий строк для позивача обраховується не з дати складання акту, а з часу непроведення у передбачений законом строк відповідачем оплати суми боргу. Вказувала також, що 27 жовтня 2011 року ОСОБА_1 отримав повідомлення про необхідність сплатити суму боргу, тому у нього малось 30 днів для проведення добровільної оплати такого боргу. Тому вважала, що з 27 листопада 2011 року повинен обраховуватись строк для подання вказаного позову до суду. Таким чином просила суд відмовити відповідачу в задоволенні поданого ним клопотання про застосування строку позовної давності та поновити строки подання вказаного позову для представників позивача, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання відповідач, ОСОБА_1, не з'явився повторно за невідомих суд причин, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Натомість згідно до наданої суду електронною поштою заяви ОСОБА_1, не визнаючи заявлені до нього вимоги, позивач вказував, що акт про порушення правил користування електроенергії складався у його відсутність, він не погоджується із проведеним представниками відповідача розрахунком боргу, а також просив суд застосувати до вимог ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» строки позовної давності, які вважав пропущеними. На підставі переліченого просив суд відмовити у задоволенні позову.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що особовий рахунок НОМЕР_1 був відкритий в ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в АДРЕСА_1 на відповідача, що підтверджується актом від 25 серпня 2011 року (а. с. 4-5).

Суд також встановив, що ОСОБА_1 зареєстрований з 17 грудня 1990 року по АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорту відповідача та відомостями з ГУ ДМУ в Донецькій області Орджонікідзевського РВ (а. с. 11, 15).

Згідно до ст. 714 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За ч. 4 ст. 26 Закону «Про електроенергетику» передбачено відповідальність споживача електроенергії за порушення умов договору та правил користування електроенергією, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно до ст. 27 вказаного Закону правопорушеннями в електроенергетиці є, крім іншого, крадіжка електричної енергії та самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до п. 48 «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі за текстом - Правила) передбачено відповідальність споживача електричної енергії за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно до акту № 155815 від 25 серпня 2011 року, складеного чотирма працівниками Маріупольського РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» за участі споживача за результатами перевірки буд. АДРЕСА_1 було виявлено порушення «Правил користування електричною енергією для населення» шляхом самовільного підключення електрообладнання до електромережі, що не є власністю постачальника, виявити яке представникам енергопостачальника не виявлялось можливим при проведенні контрольного огляду, бо була змонтована розетка із схованою електропроводкою, внаслідок чого відбувається споживання електроенергії позаобліково. При цьому у вказаному акті про виявлене порушення ОСОБА_1 відмовився від підпису, що засвідчили чотири представника позивача (а. с. 4-5).

Таким чином судом було встановлено, що 25 серпня 2011 року представниками позивача було виявлено факт безоблікового споживання електроенергії споживачем шляхом самовільного підключення до електромережі, що не є власністю енергопостачальника.

Відповідно до п. 53 Правил акт про порушення Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. При цьому споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів, однак його участь не є обов'язковою.

Відповідно до п. 53 Правил рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення Правил у протоколі зазначаються відомості щодо вартості необлікованої електричної енергії та розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562 «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією» (далі за текстом рішення - Методика).

За ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За пп. 6 п. 3.1 Методики зазначено, що ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог Правил, та в разі виявлення таких порушень Правил, як самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника.

На підставі п. 3.1 Методики в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 цього пункту, ця Методика застосовується за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.

При цьому за пп. А п. 3.3 Методики зазначено, якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.

Відповідно до п. 3.5 Методики в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, та порушень, зазначених у підпунктах 5, 6 пункту 3.1 Методики, добовий обсяг споживання електричної енергії Wдоб.с.п. (кВтгод) через проводи, якими здійснене самовільне підключення або підключення поза приладом обліку, визначається за формулою 2.7 Методики.

Згідно протоколу № 2331 засідання комісії з розгляду актів про порушення правил користування електроенергією від 11 жовтня 2011 року представниками Маріупольського РЕМ було проведено засідання по розгляду акту від 25 серпня 2011 року № 155815 та відповідно до п. 2.7 Методики відповідачу було нараховано заборгованість у розмірі 18265,13 грн. та надіслано споживачу повідомлення про необхідність сплатити борг, отриману ОСОБА_1 27 жовтня 2011 року (а. с. 6, 7, 8).

За розрахунком суми заборгованості за період з 25 серпня 2008 року по 25 серпня 2011 року за Методикою представниками позивача були обраховані збитки за актом від 25 серпня 2011 року на суму 18265,13 грн. на підставі п. 2.7 Методики (а. с. 7).

З урахуванням переліченого суд вважає, що розглядом справи було встановлено факт порушення споживачем, ОСОБА_1, Правил користування електричною енергією для населення, оскільки було встановлено безоблікове використання електроенергії відповідачем шляхом самовільного підключення електрообладнання до електромережі, що не є власністю постачальника, виявити яке представникам енергопостачальника не було змоги при проведенні контрольного огляду.

На підставі переліченого суд встановив наявність відповідальності ОСОБА_1 перед ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» по сплаті завданих неправомірними діями збитків в розмірі 18265,13 грн., тому суд відхиляє посилання відповідача на те, що він не порушував правила користування електроенергією для населення та не погоджується із проведеним розрахунком представників позивача.

Натомість вирішуючи питання за клопотанням відповідача про застосування строку позовної давності до заявлених представниками позивача вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 256 ЦК позовна давність є строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За ст. 257 ЦК загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 260 ЦК позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст. ст. 253-255 ЦК, за ст. 253 якого перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

При цьому Верховним Судом України у справі № 6-116цс13 було надано правовий висновок, на підставі якого відповідно до ст. 261 ЦК початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України в постанові від 29 жовтня 2014 року по справі № 6-169цс14, за якою вбачається, що початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Суд при цьому відхиляє посилання представника позивача на те, що перебіг строку позовної давності за вимогами позивача починає перебіг після того, як закінчиться 30-денний термін з дня, коли відповідач мав право сплатити суму боргу після отримання такого попередження.

До такого переконання суд дійшов з огляду на те, що за п. 53 Правил в разі відмови споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії, внаслідок порушення Правил за актом, енергопостачальник звертається з позовом до суду.

Однак у цьому випадку у Правилах не встановлено строку для споживача для проведення оплати вартості необлікованої електричної енергії.

Таким чином встановивши порушення у відповідача Правил користування електричною енергією 25 серпня 2011 року при проведенні обстеження житлового приміщення ОСОБА_1, що було підтверджено засіданням комісії 11 жовтня 2011 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», представниками якого було нараховано суму збитків до сплати ОСОБА_1 в розмірі 18265,13 грн., то саме з 11 жовтня 2011 року повинен обраховуватися трирічний строк, перебачений законом, для звернення до суду із вимогами позивача по примусовому стягненню суми збитків з відповідача.

З огляду на це право зі зверненням до суду до відповідача в представників позивача виникло з 11 жовтня 2011 року, з якої саме необхідно обраховувати початок перебігу позовної давності за заявленими позовними вимогами.

При цьому в судовому засіданні було встановлено відсутність доказів переривання строку позовної давності за вказаною справою.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки представники позивача звернулись до суду із позовом до відповідача 28 листопада 2014 року, а перебіг строку позовної давності розпочався 11 жовтня 2011 року та закінчився відповідно 11 жовтня 2014 року, то таким чином вимоги представників відповідача були заявлені до суду поза межею трирічного строку перебігу позовної давності за цим спором.

На підставі переліченого, враховуючи, що від відповідача надійшло клопотання про застосування строку позовної давності, вимоги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» не підлягають задоволенню, бо були подані до суду поза межами строку позовної давності, передбаченої законом.

При цьому доводи представника позивача про необхідність поновити перебіг строку позовної давності не підлягають задоволенню, бо відсутні обставини, які б свідчили про поважність пропуску такого строку.

З урахуванням наведеного вимоги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» не підлягають задоволенню внаслідок пропуску без поважних причин строку позовної давності, встановленої законом для подання позову до суду для захисту свого порушеного права.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Позивачем рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя.

Суддя