Постанова № 42675379, 10.02.2015, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/145/15-а

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.02.2015 року м.Калуш

Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Кардаш О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Калуші справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії посилаючись на те, що 29.12.2014 року ним було подано заяву до відповідача про зарахування пенсійного стажу у кратності 1,5, що застосовується до працівників, які працювали в районах Крайньої Півночі. Однак, відповідач своїм листом від 09.01.2015 року № 470/Х-15 відмовив позивачу у проведенні відповідного зарахування стажу, посилаючись на відсутність у матеріалах пенсійної справи договорів за 1983-1992 роки, а також документів у яких зазначається про укладення строкового трудового договору за вищевказані роки. Тому позивач звернувся до суду та просить визнати протиправною відмову відповідача в зарахування пенсійного стажу у кратності 1,5 та зобов'язати відповідача зарахувати в пільговому обчисленні період роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі з 20.03.1983 року по 30.09.1985 року і в районах Крайньої Півночі з 01.10.1985 року по 29.10.1992 року з розрахунку за кожний рік - один рік і шість місяців, як трудовий стаж вироблений в місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі, а також просив зобов'язати провести перерахунок та виплатити йому недоотримані кошти з врахуванням пільгового обчислення стажу, починаючи з 29.12.2014 року

У судове засіданні позивач подав заяву, в якій просить позов задовольнити із наведених у ньому підстав.

Представник відповідача Управління пенсійного фонду в місті Калуші та Калуському районі у судове засіданні подав заяву про слухання справи у його відсутності та заперечення проти позовних вимог з підстав викладених у письмовому запереченні.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги слід частково задовольнити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач працював в Івано-Франківському управлінні бурових робіт машиністом тракторного крана, трактористом крана з 20.03.1983 року (згідно записів в карточці Т-2, особових рахунків) по 29.10.1992 року (наказ на звільнення № 1082 від 29.10.1992 року) вахтово-експедиційним методом в Західному Сибіру з них: з 20.03.1983 року по 30.09.1985 року - робота вахтово-експедиційним методом в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі (Ханти-Мансійський автономний округ Тюменської області); з 01.10.1985 року по 29.10.1992 року - робота вахтово-експедиційним методом в районах Крайньої Півночі (Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області), що підтверджується довідкою, виданою Прикарпатським управлінням бурових робіт №10-2090 від 04.12.2014 року, яка уточнює особливий характер праці чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії і які підтверджують постійну зайнятість на роботі, яка дає право на встановлені законом пільги (а.с.8).

29.12.2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про зарахування йому в пенсійний стаж у кратності 1,5, що застосовується до працівників, які працювали в районах Крайньої Півночі (а.с.7). Однак, відповідач своїм листом від 09.01.2015 року № 470/Х-15 відмовив позивачу у проведенні відповідного зарахування стажу, посилаючись на відсутність у матеріалах пенсійної справи договорів за 1983-1992 роки, а також документів у яких зазначається про укладення строкового трудового договору за вищевказані роки (а.с.5-6).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна донести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року періоду трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу і порядку і умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої. Півночі та місцевостях, прирівняних до Районів Крайньої півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, зараховується до страхового стажу і порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі, та на місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», (далі Указ від 10 лютого 1960 року), постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 року №1029 Ханти-Мансійський округ відноситься до місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області відноситься до районів Крайньої Півночі.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивач має право на пільгове обчислення стажу в півтора разовому розмірі за період з 20.03.1983 року по 29.10.1992 року, оскільки за даними, що містяться у його трудовій книжці (а.с.9) вбачається та не викликає жодного сумніву той факт, що він працюючи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, користувався пільгами, передбаченими Указом від 10 лютого 1960 року.

Суд, не погоджується з думкою представника відповідача, що обов'язковою умовою надання пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі 1 рік роботи за 1 рік 6 місяців повинна бути наявність письмового трудового договору про роботу у вказаній місцевості з огляду на наступне: у п. 5 Розділу XV Прикінцевих положень закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях,- прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Відповідно, наявність письмового трудового не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає: особі можливість надавати вказані документи за її вибором.

З огляду на фактичні обставини справи, суд констатує, що період роботи позивача за період з 20.03.1983 року по 29.10.1992 року в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, підтверджується записами трудової книжки, яка уточнює особливий характер праці чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії і яка підтверджує постійну зайнятість на пільговій роботі передбачену Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указом Президії Верховної Ради Союзу СРС від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а відмова відповідача у пільговому розрахунку стажу - безпідставна.

Проаналізувавши вищенаведене, суд вважає, що позивачем надано всі докази, зокрема вказано в трудовій книжці, що він дійсно з 20.03.1983 року по 29.10.1992 в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії Управління пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі щодо відмови у зарахуванні стажу роботи позивача в районах крайньої Півночі в одинарному розмірі визнати неправомірною та зобов'язати відповідача зарахувати стаж роботи у районах Крайньої Півночі з 20.03.1983 року по 29.10.1992 року в пільговому обчисленні 1 рік за 1 рік 6 місяців та здійснити перерахунок та виплату перерахованої пенсії починаючи з 29.12.2014 року

На підставі викладеного та керуючись Тимчасовою Угодою між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення, ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», ст.ст. 158- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління пенсійного фонду України міста Калуша та Калуського району Івано-Франківської області в зарахуванні 1,5 кратного розміру за періоди роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі з 20.03.1983 року по 30.09.1985 року і в районах Крайньої Півночі з 01.10.1985 року по 29.10.1992 року

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України міста Калуша та Калуського району Івано-Франківської області зарахувати стаж роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі з 20.03.1983 року по 30.09.1985 року і в районах Крайньої Півночі з 01.10.1985 року по 29.10.1992 року з розрахунку за кожний рік - один рік і шість місяців, як трудовий стаж вироблений в місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України міста Калуша та Калуського району Івано-Франківської області зробити перерахунок та виплату перерахованої пенсії з 29.12.2014 р.

Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного Апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги або в порядку ст. 186 КАС України.

СУДДЯ: