Постанова № 42670022, 09.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

09 лютого 2015 року 09:36 №826/1130/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Хілті (Україна) ЛТД»

до

державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.09.2014 №0003701502,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 09 лютого 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз’яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хілті (Україна) ЛТД» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.09.2014 №0003701502.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві протиправно, без урахування всіх обставин справи, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача, а відтак є таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на його необґрунтованість.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві 10.09.2014 проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Хілті (Україна) ЛТД» граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2013 рік.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт камеральної перевірки від 10.09.2014 №4860/26-56-15-02-29/23162194 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.09.2014 №0003701502, яким зобов’язано товариство з обмеженою відповідальністю «Хілті (Україна) ЛТД» сплатити штраф у розмірі 10% від суми простроченого грошового зобов’язання, а саме 197 696,45 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У той же час, згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Крім того, відповідно до пункту 87.1. статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно з підпункту 14.1.115 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Підпунктом 17.1.10 статті 17 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2014 позивачем подано до державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, якою задекларовано в рядку 14 “Податок на прибуток за звітний (податковий період)” суму 2037602,00 грн.

Виявивши помилку при заповненні декларації, на підставі статті 50 Податкового кодексу України, позивачем 17.03.2014 подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства, в якій позивач самостійно виправив помилку, що не заперечується відповідачем.

Разом з тим, враховуючи, що граничний термін сплати відповідного грошового зобов’язання настав 11.03.2014, а платником податків подано відповідну уточнюючу декларацію 17.03.2014, контролюючий орган визначив позивачеві на підставі статті 126 Податкового кодексу України штрафну санкцію, яка і є предметом оскарження в цій справі.

Суд не погоджується із діями відповідача щодо визначення позивачеві названого штрафу.

Так, позивачем станом на 11.03.2014 (граничний строк сплати податку) було перераховано до бюджету авансові внески із податок на прибуток за 2013 рік у сумі 2037602,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, наявних в матеріалах справи.

Отже станом на 11.03.2014 податкове зобов’язання, визначене в податковій декларації із податку на прибуток підприємства за 2013 рік сплачене позивачем в якості авансових внесків із податку на прибуток за 2013 рік протягом 2013 року.

Відповідачем не наведено суду доказів щодо відсутності у платника податків переплати із податку на прибуток за 2013 рік станом на 11.03.2014.

Щодо помилкового заповнення податкової декларації, то приписами статті 50 Податкового кодексу України передбачена можливість виправлення відповідних недоліків.

При цьому статтею 50 Податкового кодексу України для платника податків визначені інші наслідки, ніж застосував відповідач.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у контролюючого органу відсутні підстави для застосування штрафу до позивача на підставі статті 126 Податкового кодексу України.

З огляду на зазначене, позовні товариства з обмеженою відповідальністю «Хілті (Україна) ЛТД» є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 24.09.2014 №0003701502.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 11.02.2015