Постанова № 42669483, 19.01.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/4564/1413 год.59 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Юдіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (відповідач) № 0005101702 від 15.09.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 31006,65 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 15503,33 грн.

Позовні вимоги вмотивовані необґрунтованими висновками податкового органу зафіксованому в акті перевірки від 31.07.2014 № 1049/21-03-17-02/НОМЕР_2 щодо відсутності реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "СК-Пром" висновки акту є тільки припущеннями, що не підтвердженні жодними доказами та не відповідають фактичним обставинам поставки товару у липні 2013 року, є упередженими та такими, що не узгоджуються з приписами законодавства, спростовуються первинними бухгалтерськами документами на підтвердження факту поставки товару ТОВ "СК-Пром" ФОП ОСОБА_3 Позивач зазначив, що наказ та повідомлення про проведення перевірки отримав після отримання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, після проведення перевірки, звернувшись до податкового органу з відповідним запитом, своїми діями ДПІ у м. Херсоні позбавили можливості позивача надати первинні бухгалтерські та податкові документи, що стосуються правовідносин з ТОВ "СК-Пром" у липні 2013 року. Крім цього, ФОП ОСОБА_3 було повністю сплачено вартість отриманого товару, продукт використовується у власній господарській діяльності, зазначає також про те, що позивач не має нести відповідальність за неналежне ведення господарської діяльності його контрагента, чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, у зв'язку з чим використання податковим органом висновків акту перевірки ТОВ "СК-Пром" від 16.05.2014 № 174/21-03-22-06/32391911 є протиправним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити в повному обсязі.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області проти позову заперечує. В наданих суду письмових заперечень відповідачем зазначено про те, що під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_3 було враховано висновки акту перевірки ТОВ "СК-Пром" від 16.05.2014, у зв'язку з чим перевіряючою особою було встановлено безтоварність господарських операцій між ТОВ "СК-Пром" та ФОП ОСОБА_3 у липні 2013 року. ФОП ОСОБА_3 не підтверджено під час перевірки права на формування податкового кредиту у липні 2013 року по операціям з ТОВ "СК-Пром". Відповідач стверджує, що рішення про проведення позапланової невиїзної перевірки, оформлене наказом від 25.07.2014 № 947, було прийнято у відповідності до вимог чинного податкового законодавства України. Прийняттю наказу передував надісланий позивачу запит про надання інформації та її документального підтвердження щодо господарських відносин позивача із ТОВ "СК-Пром" у липні 2013 року. Запит містив перелік витребуваних копій документів, посилання на ст. 20 ПК України та зазначення підстави запиту - отримання матеріалів перевірки про порушення податкового законодавства контрагентом позивача ТОВ "СК-Пром", необхідних документів до перевірки на вимогу ПК України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не надано. Відповідач вважає спірне податкове повідомлення - рішення № 0005101702 від 15.09.2014 законним та обґрунтованим.

В судовому засіданні представник відповідача в задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 зареєстрований у виконавчому комітеті Херсонської міської ради 25.11.1997, як платник податків перебуває на обліку ДПІ у м . Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області з 25.11.1997.

Судом встановлено, що відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.78.1 ст.78, ст. 79 ПК України відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_3 з питань взаємовідносин з ТОВ "СК-Пром" за липень 2013 року, результати якої оформлені актом від 31.07.2014 № 1049/21-03-17-02/НОМЕР_2 (далі - акт № 1049).

В акті перевірки зазначено, що на запит ДПІ у м. Херсоні від 18.06.14 позивачем не надано копій документів, зазначених в запиті.

Перевіркою встановлено порушення: п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до неправомірного включення до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 31 006,65 грн. у липні 2013 року визначеного від вартості товару згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ "СК-Пром". Підставою для встановлення таких порушень слугувало наступне. ДПІ досліджувала рух товару по ланцюгу постачання ТОВ ТФ "Прайс" => " ТОВ "СК-Пром" => ФОП ОСОБА_3 Під час проведення перевірки податковим органом використано акт позапланової виїзної перевірки ТОВ "СК-Пром" від 16.05.2014 №174/21-03-22-06/32391911 з питань взаємовідносин з ТОВ ТФ "Прайс" у липні 2013 року. В акті зазначено, що: "ДПІ у м. Херсоні отримано акт від 05.09.2013 року №1010/26-55-22-07/38605027 ДПІ у Печерському районі м. Києва "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ТФ "Прайс" щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків за період з 01.03.2013-31.07.2013 року". Відповідно до акту, по ТОВ ТФ "Прайс" направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, за юридичною адресою відсутні первинні документи, тому не підтверджується реальність здійснення господарських операцій між платниками податків з ТОВ ТФ "Прайс". Оскільки реальність вчинення господарських операцій між ТОВ ТФ "Прайс" та ТОВ "СК-Пром" відсутня, то відсутня реальність вчинення господарських операцій між ТОВ "СК-Пром" та ФОП ОСОБА_3

Зазначений висновок було зроблено перевіряючим виключено на підставі акту позапланової виїзної перевірки ТОВ "СК-Пром" від 16.05.2014.

За наслідками перевірки відповідачем прийняте податкове № 0005101702 від 15.09.2014 р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 31006,65грн. та застосування штрафної санкції в сумі 15503,33 грн.

Не погоджуючись з вищенаведеним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дослідив факт реальності здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "СК-Пром" та застосував наступні норми законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

01 липня 2013 року ФОП ОСОБА_3 було укладено договір №03/07 з ТОВ "СК-Пром" про поставку борошна житнього та додаткові угоди до нього №1 від 19.07.13 та №2 від 24.07.13. На виконання умов договору позивачем у липні 2013р. придбано борошна житнього у кількості 84,554 т. на загальну суму 186039, 45 грн. На виконання умов даного договору ТОВ "СК-Пром" поставлено товар, що підтверджується наданими суду доказами, а саме: видатковими накладними а саме: №13 від 03 липня 2013 року на суму 48 790,00 грн. за борошно житнє у кількості 21,213 тон, №14 від 05 липня 2013 року на суму 51 612,00 грн. за борошно житнє у кількості 22,44 тон, , №19 від 19 липня 2013 року на суму 26 259,20 грн. за борошно житнє у кількості 11,936 тон., N20 від 24 липня 2013 року на суму 43378 грн. за борошно житнє у кількості 21,160 тон.,N24 від 31 липня 2013 року на суму 16 000,25 грн. за борошно житнє у кількості 7,805 тон.

Позивачем були отримані податкові накладні ТОВ "СК-Пром", а саме: N952 від 03.07.2013 року на суму 48 790 грн., у т.ч. ПДВ 8 131,67 грн., №53 від 05.07.2013 року на суму 51612 грн., у т.ч. ПДВ 8 602,00 грн., №58 від 19.07.2013 року на суму 26 259,2 грн., у т.ч. ПДВ 4 376,53 грн., №59 від 03.07.2013 року на суму 43 378 грн., у т.ч. ПДВ 7 229,74 грн., №69 від 31.07.2013 року на суму 1 600,25 грн., у т.ч. ПДВ 2666,71 грн.

Розрахунок за отриманий товар здійснювався у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Сума грошових зобов'язань за договором за поставлений товар борошно житнє у т.ч. сума податку, сплачені, що підтверджується банківськими виписками за липень-серпень 2013 року.

Транспортування борошна житнього у кількості 55,589 тон підтверджується товаро-транспортними накладними від 03.07.2013 року №27, ТТН від 05.07.2013 року №29, ТТН від 19.07.2013 року №34, перевізник ПП ОСОБА_4, водій ОСОБА_4, авто МАЗ 13473НІ, причеп НОМЕР_3. Транспортування борошна житнього у кількості 28,965 тон підтверджується: ТТН від 24.07.2013 року №29/07, перевізник Херсонське АТП 16563, водій ОСОБА_5, автомобіль КАМАЗ 53-20 НОМЕР_4, причеп НОМЕР_5,ТТН від 31.07.2013 року №44, перевізник Херсонське АТП 16563, водій Савченко, автомобіль КАМАЗ 53-20 НОМЕР_6. Відповідно до умов укладеного з ТОВ "СК-Пром" Договору №03/07 від 01.07.2013 року поставка борошна житнього здійснюється за рахунок продавця.

Таким чином, позивачем в повній мірі відображено факт поставки товару у ТОВ "СК-Пром" у липні 2013 року, первинні документи мають юридичну силу, заповнені відповідно до вимог чинного законодавства, за придбаний товар позивач розрахувався та використав його у власній господарській діяльності.

На підтвердження реальності здійснення господавських відносин з ТОВ "СК-Пром" позивачем надані рахунки-фактури, які надавались протягом липня 2013р ФОП із зазначенням переліку товарів, їх кількістю і ціною, по якій вони поставлені, на загальну суму 186039,45 грн., виписка з установи банку про рух коштів. Декларація ТОВ "СК-Пром" з податку на додану вартість за липень 2013р. разом із додатком №5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" прийнята податковим органом, без зауважень, що підтверджується квитанцією від 20.08.2013.

Крім цього, позивачем надано копію постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2013 року у справі № 826/16428/13-а, якою були задоволені частково вимоги ТОВ "Торгова фірма "Прайс" , визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "ПРАЙС", за результатами якої складено акт від 05 вересня 2013 року №1010/26-55-22-07/38605027 "Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "ПРАЙС" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.03.2013-31.07.2013 року". Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року вищевказана постанова в цій частині позовних вимог залишена без змін.

Суд також зазначає, що податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від діяльності його контрагентів з іншими суб'єктами господарювання. Перевіряюча особа ДПІ в ході перевірки дотримання підприємством норм податкового законодавства мала перевіряти конкретні операції між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "СК-Пром" докази укладання договору, поставки, отримання товару, сплати за товар та інше.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі товару (борошно житнє) та подальшого його використання у власній господарській діяльності.

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції ,суд вважає висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом безпідставним.

Щодо встановлення контролюючим органом порушень п.п. 198.1 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Враховуючи, те що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції, суд вважає висновок відповідача щодо порушень податкового законодавства п. 198.1 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, безпідставним.

Також суд відмічає, що відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності його контрагента, що суперечить приписам податкового законодавства.

Отже, твердження ДПІ про безтоварність господарських операцій позивача із ТОВ "СК-Пром" та наведені доводи в акті перевірки стосовно заниження податку на додану вартість по операціям з ТОВ "СК-Пром є безпідставними і такими, що не підтверджені належними доказами.

Доводи позивача про порушення порядку проведення перевірки не знайшли свого підтвердження при розгляді справи. Наказ на проведення перевірки був надісланий рекомендованим листом на адресу позивача АДРЕСА_1, але повернуто 31.07.14 з відміткою пошти про закінчення терміну зберігання. Що стосується запиту про надання документів, то він був отриманий позивачем 10.07.14.

Стаття 8 КАС України передбачає принцип верховенства права при здійсненні адміністративного судочинства. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податків, у випадку за неправомірні дії іншого платника податків підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності". Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. Аналогічні положення містяться й в Конституції України.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від № 0005101702 від 15.09.2014 р прийнято відповідачем безпідставно, а тому підлягає скасуванню.

Судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Задовольнити позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 15.09.2014 № 0005101702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 46509,98 грн.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідент. номер НОМЕР_2) витрати по сплаті судового збору в сумі 182 грн. (сто вісімдесят дві гривні) 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 січня 2015 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.3