Постанова № 42669398, 11.02.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/244/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року

10 год. 10 хв.

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Балан Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами, справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 601 грн. 10 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області на р/р 2560330114010 в Комінтернівській філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 328845, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось з позовом управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області (надалі - УПФУ в Комінтернівському районі Одеської області) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1.) про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 601 грн. 10 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області на р/р 2560330114010 в Комінтернівській філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 328845. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач є платником страхових внесків і зареєстрована в 25.06.2008 року в УПФ в Комінтернівському районі Одеської області та зобов'язана сплачувати страхові внески. Проте, ФОП ОСОБА_1 страхові внески до управління не сплатила і згідно карток особового рахунку страхувальника станом на 17.12.2014 рік має заборгованість в сумі 1 601 грн. 10 коп. що є недоїмкою по страховим внескам. Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачем на адресу відповідача було надіслано рішення про застосування фінансових санкцій № 85 від 25.02.2014 року, яке відповідачем отримано 01.03.2014 року. про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки та рішення про застосування фінансової санкції ФОП ОСОБА_1 зобов'язана була сплатити суми страхових внесків або оскаржити в судовому порядку. Але, по теперішній час відповідачем в установлений законом строк зазначені у вимозі суми не відшкодовані, вимога з управлінням не узгоджувалась, в судовому порядку не оскаржувалась. У зв'язку із вказаним позивач просить стягнути суму заборгованості у судовому порядку (аркуші справи 34-6).

Позивач до судового засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. У прохальній частині позову позивач в тому числі просить суд розглянути справу без присутності представника УПФУ в Комінтернівському районі Одеської області (аркуші справи 6, 15).

Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно - 21.01.2015 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (аркуш справи 16).

З урахуванням зазначеного, згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована Комінтернівською районною державною адміністрацією як фізична особа - підприємець, іпн НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1 та знаходиться на обліку позивача як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (аркуш справи 8).

Згідно з п. 1 Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.01 року, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Невиконання цього обов'язку платниками страхових внесків приводить до неповного формування коштів Пенсійного фонду України, і як наслідок, до несвоєчасних виплат пенсій пенсіонерам, що є порушенням ст. 46 Конституції України.

Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 Закону України № 1058 - IV, відповідно до ч. 2 ст. 106 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Строк позовної давності до стягнення заборгованості зі сплати страхових (пенсійних) внесків не застосовується.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вказаної статті страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 статті 15 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Частинами 3 та 4 ст. 15 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду. Платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Відповідно до пп. 3.2 розділу 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2010 року № 22-2 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.11.2010р. за № 1014/18309 зазначено, що фізичні особи - підприємці самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Таким чином, СПД ОСОБА_1 є страхувальником, а страхувальники відповідно ч. 1 ст. 15 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Проте, як вбачається з матеріалів адміністративного позову, ФОП ОСОБА_1 страхові внески до управління Пенсійного фонду не сплатила і згідно картки особового рахунку страхувальника станом на 17.12.2014 року має заборгованість в сумі 1 601 грн. 10 коп., що є недоїмкою по страховим внескам.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, виконавчі органи Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, застосовують до страхувальників фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до частини 13 статті 106 Закону № 1058-IV про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Так, абзацом 3 частини 14 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Відповідно до п. п. 9.1 та 9.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, (далі - Інструкція № 21-1), до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 1 січня 2011 року.

Пунктом 7 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Строк давності, згідно вимог частини 15 статті 106 Закону № 1058-IV, щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.02.2014 року УПФУ в Комінтернівському районі Одеської області прийнято рішення № 85 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким до СПД ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 383 грн. 96 коп. та нараховано пеню у розмірі 1 217 грн. 14 коп. за період з 14.07.2010 року по 26.04.2012 року (аркуш справи 9).

Відповідно до ч. 12 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати фінансових санкцій в загальному розмірі 1 601 грн. 10 коп., яка у добровільному порядку не погашена.

Згідно частини 3 статті 106 Закону України № 1058 відповідний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду про стягнення недоїмки.

Відповідач доказів скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 85 від 25.02.2014 року до суду не надав, а також не надав доказів щодо відсутності у відповідача заявленої у позові до стягнення суми заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1 601 грн. 10 коп. або сплати вказаної суми заборгованості повністю або частково.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справі докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі встановлених судом обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 601 грн. 10 коп. обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 128, 159-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 601 грн. 10 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області на р/р 2560330114010 в Комінтернівській філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 328845 - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 601 (одна тисяча шістсот одна) грн. 10 (десять) коп. на користь управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області на р/р 2560330114010 в Комінтернівській філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 328845.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.В. Балан