Ухвала суду № 42669369, 10.02.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Свінцицький Л.В.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

ПОСТАНОВА

іменем України

"10" лютого 2015 р. Справа № 289/1243/14-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Одемчука Є.В.

Хаюка С.М.,

при секретарі Витрикузі В.П. ,

за участю позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від "23" грудня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась з позовом до відповідачів, в якому просила визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації та Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області неправомірними та зобов'язати їх здійснити перерахунок та виплатити кошти передбачені ст.ст.37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме заборгованість за період з 01.01.2014 року по 01.07.2014 року по доплаті до заробітної плати та грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, мотивуючи тим, що вона проживала в зоні яка віднесена до зон радіоактивного забруднення. За вищевказаний період їй виплачувались доплати до заробітної плати, що встановлені в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав.

Постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 23.12.2014 р. позов задоволено частково.

Визнано дії Управління праці і соціального захисту населення Лугинської РДА по проведенню виплат ОСОБА_3, що встановлені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"", протиправними.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Лугинської РДА, перерахувати ОСОБА_3 передбачену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за період з 15.01.2014 року по 30.06.2014 року, та передбачену ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", доплату до заробітної плати за період з 15.01.2014 року по 01.07.2014 року.

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Лугинської РДА, на користь ОСОБА_3 передбачену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за період з 15.01.2014 року по 30.06.2014 року в сумі 13 657 грн.72 коп., та передбачену ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", доплату до заробітної плати за період з 15.01.2014 року по 01.07.2014 року в сумі 2640,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Позивач надала суду письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Відповідачі не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважних представників в засідання суду не направили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Колегія суддів враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та положення частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників відповідачів.

В судовому засіданні позивач заперечила проти доводів апеляційної скарги, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 працювала в Лугинській районній державній адміністрації в період з 01.01.2014 р. по 01.07.2014 р. на посаді начальника юридичного сектору апарату Лугинської районної державної адміністрації та проживала в с. Липники, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Позивач отримує виплати згідно зі ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата - у зоні гарантованого добровільного відселення - у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Однак, ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що порядок обчислення доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, у зоні гарантованого добровільного відселення, визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаного положення ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року № 1210.

Відповідно до вказаної постанови Кабінету Міністрів України, позивачу провадиться нарахування та виплата щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства та доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, колегія суддів зазначає таке.

Положення пункту 28 розділу II Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI, яким були внесені зміни до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", які обмежували права громадян, щодо виплати доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, рішенням Конституційного суду України у справі № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано неконституційними.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відтак, вище наведені положення статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", є чинними у редакції до внесення змін до них Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Закони України "Про державний бюджет України на 2011 рік", "Про державний бюджет України на 2012 рік" та "Про державний бюджет України на 2013 рік" втратили чинність.

Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року № 719-VII, що набрав чинності з 01 січня 2014 року, такі обмеження не були встановлені.

Враховуючи вищевикладене, починаючи з 01 січня 2014 року, є чинними і підлягає застосуванню:

- стаття 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, відповідно до якої доплата громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення - у зоні гарантованого добровільного відселення, не може бути нижчим ніж дві мінімальні заробітні плати.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 01.01.2014 року -1218,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до п.п.5, 6 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних з соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року, соціальні виплати за статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами, відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці, а тому підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності виступають в даних правовідносинах як суб'єкти владних повноважень на основі законодавства.

Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за несвоєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів.

Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що проводяться в установленому законодавством порядку.

Оскільки, відповідач здійснював відповідні виплати позивачу в порушення наведених норм Закону, то суд приходить до висновку про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області здійснити донарахування позивачу недоплачених сум доплати відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позовна вимога позивача про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області провести нарахування та виплату недоплаченої щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірах 40% від мінімальної заробітної плати передбачену ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" задоволенню не підлягає., адже з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 для отримання компенсації передбаченої ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на обліку в УПСЗН Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області не перебувала та відповідні виплати не отримувала.

Крім того, суд першої інстанції стягуючи з Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області на користь позивача передбачену ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", доплату до заробітної плати за період з 15.01.2014 року по 01.07.2014 року в сумі 2640 гривень та 13657,72 грн. допомоги у зв'язку з обмеженням продуктів харчування, залишив поза увагою таке.

Згідно положень статей 21, 105, 262 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю, тобто, адміністративний суд визнає дії суб'єкта владних повноважень незаконними (протиправними) і зобов'язує відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до Закону, а не ухвалює рішення про стягнення визначених сум. Тому, рішення районного суду в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області на користь позивача передбачену ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", доплату до заробітної плати за період з 15.01.2014 року по 01.07.2014 року в сумі 2640,00 грн. та допомоги у зв'язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за цей же період згідно ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в сумі 13657,72 грн., відповідно підлягає скасуванню.

Відповідно до п.,2 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, а так само порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення згідно ст.202 КАС України.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області задовольнити частково.

Постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від "23" грудня 2014 р. скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Визнати дії відповідачів - Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області, Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області, щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_3 у повному розмірі коштів, передбачених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - протиправними.

Зобов'язати Лугинську районну адміністрацію Житомирської області зробити перерахунок ОСОБА_3 доплати до заробітної плати, передбаченої ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі двох мінімальних заробітних плат, щомісячно, з застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати, згідно ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", за період з 15.01.2014 р. по 01.07.2014 р., з урахуванням фактично виплачених коштів та передати його до Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області виплатити ОСОБА_3 доплату до заробітної плати, передбаченої ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі двох мінімальних заробітних плат, щомісячно, з застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати, згідно ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", за період з 15.01.2014 р. по 01.07.2014 р., з урахуванням фактично виплачених коштів та відповідно до розрахунку, поданого Лугинською районною державною адміністрацію Житомирської області.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: Є.В.Одемчук

С.М.Хаюк

Повний текст cудового рішення виготовлено "11" лютого 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Лугинська районна державна адміністрація Житомирської області вул.К.Маркса, 4,смт.Лугини,Лугинський район, Житомирська область,11301

4-Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області вул.Червона Гірка,21,смт.Лугини,Житомирська область,11301

- ,