Ухвала суду № 42669329, 11.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2815/14 Головуючий у 1-й інстанції: Непочатих В.О. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

11 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові до комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради про стягнення суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові (далі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою до комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради (далі - відповідач) про стягнення суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за пунктами «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 287 336, 10 грн.

Чернігівський окружний адміністративний суд своєю постановою від 09 вересня 2014 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року та постановити ухвалу, якою закрити провадження у справі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Чернігові в якості платника страхових внесків, що підтверджується довідкою № 13851/02 від 13.08.2014 року.

У відповідача працювали громадяни, яким призначена пенсія на пільгових умовах.

Позивачем на адресу відповідача направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в яких зазначена сума, яка підлягає відшкодуванню.

Судом встановлено, що відповідач не вніс до управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.06.2014 року по 25.08.2014 року, в розмірі 287 336, 10 грн.,

Не оспорюючи суми заборгованості апелянт в апеляційній скарзі лише вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та вважає, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а провадження в справі підлягає закриттю.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно вимог статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають, а саме, у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Згідно до положень ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Кошти Пенсійного фонду відповідно до статті 73 згаданого Закону використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом, надання соціальних послуг, передбачених цим Законом, фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду, оплату послуг з виплати та доставки пенсій, формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Основні завдання управління містяться в пунктах 2.1, 2.2 згаданого Положення.

Отже, відповідно до покладених завдань і функцій, Пенсійний фонд України є суб'єктом владних повноважень у цій сфері правовідносин, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши всі матеріали справи, колегія зазначає, що спір управління Пенсійного фонду України з роботодавцем про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.