Постанова № 42668879, 10.02.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2015 року Справа № 904/8446/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.

секретар судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

представник позивача: Ковалевська В.В.

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс», с.Адамівка, Криничанський р-н, Дніпропетровська обл.,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2014 року у справі №904/8446/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Петроліум Оіл Груп», м.Дніпропетровськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс», с. Адамівка, Криничанський р-н, Дніпропетровська обл.,

про стягнення заборгованості у сумі 120 957,99 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Петроліум Оіл Груп» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 107 267, 75грн., що складають суму заборгованості за договором поставки нафтопродуктів №НПОГ-00022 від 01.04.2014 р., 6 594, 70 грн. - інфляції, 1 289, 90 грн. - річних, 5 805, 64 грн. - штрафу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2014р. по справі №904/8446/14 (суддя -Мельниченко І.Ф.) стягнуто з Товариства «Унірем-Агро Плюс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Петроліум Оіл Групп» 107 267, 75 коп. основного боргу, 1 289, 90 коп. річних, 4 862, 93 коп. інфляції, 5 805, 64 коп. штрафу, 2 384, 52 коп. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2014р. у справі № 904/8446/14, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, але апеляційна скарга не містить конкретних посилань в чому полягає порушення норм матеріального права та які обставини не були повно з'ясовані судом першої інстанції. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/8446/14 від 18.11.2014р., та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, з посиланням на те, що справу розглянуто без його участі.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 20.01.2015р. колегією суддів винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 10.02.2015р., у зв'язку з неявкою представника відповідача.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 10.02.2015р. представник позивача просить рішення суду залишити без змін; представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 92), тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

01.04.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Петроліум Оіл Груп» (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс» (Відповідач) було укладено договір поставки нафтопродуктів № НПОГ-00022 (далі - Договір). Згідно з п. 1.1. вищезазначеного Договору, Постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі, нафтопродукти, найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на Товар, які оформлюються на кожну окрему партію Товару.

За своєю правовою природою, вказаний Договір є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1.2. Договору, номенклатура товару, його кількість, ціна встановлюється Сторонами за обопільною згодою на підставі заявки Покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на Товар, які оформлюються специфікацією та складають невід'ємну частину Договору.

Крім того, відповідно до п. 2.1. Договору, товар поставляється погодженими партіями, у відповідності з письмовими заявками Покупця на постачання тієї чи іншої партії товару; заявка вважається оформленою Покупцем належним чином, якщо вона була надіслана письмово; постачання підтверджується накладними документами на товар, які підписані представниками обох сторін.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар - дизельне паливо Євро на загальну суму 177 971, 75 грн., про що свідчать видаткові накладні № НПОГ-300420 від 30.04.2014 р., № НПОГ-08053 від 08.05.2014 р., № НПОГ-130620 від 13.06.2014 р., а також податкові накладні та довіреності (а.с. 16-23).

Згідно з п.п. 3.1. Договору, сторони дійшли згоди про те, що загальна ціна Договору визначається кількістю отриманого та оплаченого Товару Покупцем протягом всього строку дії Договору. Вартість кожної окремої партії Товару визначається Постачальником в рахунках-фактурах та видаткових накладних.

Покупець зобов'язується оплатити повну вартість (в розмірі 100 %) Товару, відображену в рахунках-фактурах, протягом (трьох) робочих днів з дати здійснення поставки Товару. Платіжні документи за Договором оформлюються згідно умов чинного законодавства України, з дотриманням усіх вимог, які зазвичай ставляться до змісту та форми таких документів, з обов'язковим зазначенням номеру та дати укладання Договору згідно з яким здійснюється проплата грошових коштів, а також номер та дату відповідного рахунку фактури (п. 3.2 Договору).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за Договором, здійснивши розрахунки частково в сумі 70 740 грн., про що свідчить копія банківської виписки (а.с. 25). Доказів погашення заборгованості за поставлений товар в сумі 107 267, 75 грн., на момент розгляду спору, відповідачем надано не було, тому суд першої інстанції обґрунтовано та законно стягнув з відповідача вказану суму боргу.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Також, відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до змісту позовної заяви, позивачем була нарахована сума 3% річних за загальний період з 08.05.2014 р. по 22.10.2014 р. складає 1 289, 90 грн. Розрахунок був перевірений судом і в цій частині позовних вимог прийнято обґрунтоване рішення щодо стягнення 3% річних.

Вимоги позивача щодо стягнення інфляції за загальний період з травня 2014 р. по вересень 2014 р. в сумі 6 594, 70 грн. дійсно підлягають частковому задоволенню, в зв'язку з тим, що позивач невірно визначив початок періоду прострочення при розрахунку інфляції за видатковою накладною № НПОГ-08053 від 08.05.2014 р.

Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 року, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Як вбачається із наданого розрахунку, позивачем за зазначеною вище накладною здійснювалось нарахування інфляції з місяця, в якому платіж мав бути здійснений.

Таким чином, після перерахунку суми, з врахуванням положень, викладених у зазначеній вище Постанові ВГСУ, судом була обґрунтовано стягнута сума інфляційних втрат за загальний період з червня 2014 р. по вересень 2014 р. в розмірі 4 862, 93 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Зі змісту ст. 549 Цивільного кодексу України вбачається, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з п. 4.2. Договору, з урахуванням Протоколу розбіжностей від 15.04.2014р., сторони передбачили, що у випадку прострочення оплати поставленого Товару, Покупець зобов'язується на вимогу Постачальника сплатити йому штраф у розмірі:

1% від суми неоплаченого Товару при простроченні оплатити від одного до десяти календарних днів;

3% від суми неоплаченого Товару, при простроченні оплати від одинадцяти до шестидесяти календарних днів;

5% від суми неоплаченого Товару при простроченні оплати від шести десяти одного календарного дня.

Зважаючи на те, що прострочення в оплаті поставленого товару мало місце за першою накладною - 10 днів, за другою та третьою накладними - більше 60-ти календарних днів, суд дійшов висновку, що до стягнення підлягає штраф на загальну суму 5 805, 64 грн., з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Посилання відповідача на те, що відповідач був позбавлений права на судовий захист не може бути прийнято судом, з наступних підстав. Відповідно до матеріалів справи, 04.11.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Унірем - Агро Плюс» було отримано ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2014р. про призначення розгляду справи 18.11.2014р., тобто був своєчасно повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с. 53). Таким чином, відповідача було повідомлено про можливість реалізації своїх процесуальних прав (ст.22 Господарського процесуального кодексу України) шляхом надання доказів та участі в судовому засіданні, але він не скористався цими правами.

Таким чином, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс», с.Адамівка, Криничанський р-н, Дніпропетровська обл., - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2014 року по справі №904/8446/14, - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Повний текст постанови підписано 12.02.2015р.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді І.Л. Кузнецова

І.А. Сизько