Постанова № 4266875, 04.08.2009, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2009 року   Справа № 2а-1553/09/0970  

м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лучко О.О.,

при секретарі Кузишин Р.М.,

за участю сторін:

представника позивача - не з»явився,

відповідача -не з»явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом:ОСОБА_1 до ОСОБА_2про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2009 рокуОСОБА_1звернулося з адміністративним позовом до про стягнення фінансових санкцій в сумі 1 700 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що працівникамиОСОБА_126.05.2008 року складено акт №074242 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час надання послуг з перевезення вантажуОСОБА_2, під час якої виявлено відсутність у водіяОСОБА_3 ліцензійної картки та дорожнього листа. НачальникомОСОБА_1щодо ОСОБА_205.06.2008 року винесено постанову №050466 про застосування фінансових санкцій на суму 1 700 грн. за порушення, передбачені ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Представник позивача в судове засідання не з'явилася. Суду подала клопотання, в якому зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить розглядати справу без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився з невідомих суду причин, хоча відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду. Згідно довідки поштового відділення судова повістка-виклик повернулася у зв»язку із закінченням терміну зберігання, що розцінюється судом як небажання відповідача отримати дану повістку та з'явитися в судове засідання. Крім цього, відповідач був повідомлений належним чином про розгляд справи через друкований засіб масової інформації.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши досліджені докази, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 1190 від 08.09.2004 року «Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті» урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується, є головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція). Згідно з п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим в містах Києві та Севастополі.

Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»   N 2344-III від 05.04.2001р. встановлено, що  у рядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 визначає порядок здійснення державного контролю шляхом проведення посадовими особами органу державного контролю рейдових перевірок. Так, рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки перевезень автомобільним транспортом здійснюється на підставі щотижневого графіка, який складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше ніж один раз на квартал. Вона проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону. Рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку.

 У ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами.

Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення (ч.1 ст.48 згаданого Закону).

Зокрема, в ст. 48 Закону України N 2344-III від 05.04.2001р. зазначено, що такими документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до п.11.1 Наказу Міністерства транспорту України №363 від 14.10.97 року «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» , із змінами та доповненнями основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні-сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Статтею 60 Закону України N 2344-III від 05.04.2001р. передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, передбачено штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

У відповідності до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002 року дане положення слід розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами . Таким чином, право суб'єкта владних повноважень на звернення до суду визначено в ч.2 ст.124 Конституції України.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.05.2008 року працівникамиОСОБА_1виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт ОСОБА_2під час надання послуг з перевезення вантажу, а саме: виявлено відсутність ліцензійної картки та дорожнього листа.

Таким чином, до відповідача правомірно застосовано штрафні санкції на суму 1 700 грн. за порушення, передбачені абз.2 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідно до постанови №050466 від 05.06.2008 року, винесеної начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області. 03.07.2008 року згідно поштового відправлення відповідачем отримано копію постанови про застосування до нього фінансових санкцій. Дана постанова протягом 10 днів з дня її винесення відповідачем не оскаржена.

Добровільно сума застосованих фінансових санкцій відповідачем не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.2, ст.ст. 8-14, ст.86, ст.ст.158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного   судочинства України, суд,  -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особиОСОБА_2, юридична адреса АДРЕСА_1, в дохід державного бюджету на р/р №31110106700002, УДК в м. Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО - 836014, код одержувача - 20568100 фінансові санкції по постанові № 050466 від 05 червня 2008 року в сумі 1700 грн.(одна тисяча сімсот гривень).

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня ухвалення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя О.О. Лучко

Постанова в повному обсязі складена 06.08.2009року.