Рішення № 42668746, 03.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2015Справа №910/28257/14Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в місті Києві

до фізичної особи-підприємця Гончаренка Олега Вікторовича

про стягнення 949,94 грн.

Представники:

від позивача:Мірошниченко О.М. - представник за довіреністю № 24/9-682/Ан від 21.02.2014 р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в місті Києві до фізичної особи-підприємця Гончаренка Олега Вікторовича про стягнення 949,94 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16 вересня 2013 року між Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в місті Києві та фізичною особою-підприємцем Гончаренком Олегом Вікторовичем укладено договір № 1462-Доб/2012/Св.2 на надання послуг охорони майна.

На умовах зазначеного договору позивач надав відповідачу охоронні послуги, проте відповідач свої зобов'язання в частині оплати за надані послуги за серпень-жовтень 2014 року в розмірі 900,00 грн. не виконав.

У зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.12.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.01.2015 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.01.2015 року розгляд справи відкладено на 03.02.2015 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання.

22.01.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду від 19.12.2014 року.

В судове засіданні 03.02.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 19.12.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 31269443.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в місті Києві та фізичною особою-підприємцем Гончаренком Олегом Вікторовичем укладено договір № 1462-Доб/2012/Св.2 на надання послуг охорони майна від 16 вересня 2013 року.

Пунктом 1 договору визначено, що об'єкт - належне замовнику на праві власності або володіння та користування, відокремлене приміщення, обладнане охоронною сигналізацією, вказане у дислокації (додаток 1 до договору) та позначене на плані (схемі) (додаток 5 до договору). Всі об'єкти, вказані у дислокації, незалежно від їх кількості у тексті договору іменуються як «об'єкт».

Відповідно до п.2.1 договору, за цим договором замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати охорону майна замовника на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті.

Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір набирає чинності з 16 вересня 2013 року та є чинним протягом трьох місяців (п.9.1 договору).

Відповідно до п.9.2 договору, договір поновлюється на строк, встановлений п.9.1 даного договору, якщо жодна із сторін не менше ніж за 15-ть днів до закінчення строку чинності договору письмово не заявить про його припинення. Кількість разів поновлення договору не обмежується.

Згідно з статтею 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.3.5 договору, до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники акта приймання наданих послуг, який останній зобов'язаний протягом п'яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного акта повернути виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобов'язаний в той же строк у письмовій формі, надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення.

Позивач зазначає, що він направив відповідачу по два примірники актів № С5-0006497 прийому-здачі виконаних робіт/послуг за серпень 2014 року на суму 300,00 грн., № С5-0007722 прийому-здачі виконаних робіт/послуг за вересень 2014 року на суму 300,00 грн., № С5-0008249 прийому-здачі виконаних робіт/послуг за жовтень 2014 року на суму 300,00 грн., для підписання.

Проте відповідач не повернув підписані акти та не надав обґрунтовані заперечення в письмовій формі щодо обсягу наданих послуг.

Згідно з п.3.6 договору, за умови неповернення замовником підписаного акта приймання наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, в строк, визначений п.3.5 даного договору, вважається, що послуги у такому місяці надані виконавцем в повному обсязі і прийняті замовником без зауважень, а акт приймання наданих послуг таким, що підписаний сторонами.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що розрахунок вартості послуг виконавця за цим договором здійснюється на підставі цін, визначених сторонами у протоколі погодження договірної ціни (додаток 4 до договору). Вартість послуг визначається у розрахунку (додаток 2 до Договору).

Відповідно до п.3.2 договору, оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно до 20-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в розрахунку, на рахунок виконавця.

У випадку ненадходження оплати у встановлений п.3.2 цього договору строк виконавець направляє замовнику письмове повідомлення з вимогою оплатити заборгованість протягом 10 днів та попередженням про припинення надання послуг у випадку нездійснення оплати в зазначений строк.

Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором № 1462-Д об/2013/СВ.2 на надання послу охорони майна від 16.09.2013 року у відповідача перед позивачем за серпень-жовтень 2014 року в розмірі 900,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 49,94 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 6.2.1 Договору передбачено, що за кожний день прострочення оплати за цим Договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

З огляду на вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 49,94 грн.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Гончаренка Олега Вікторовича (03151, м. Київ, вул. Волинська, будинок 22, кВ. 16, ідентифікаційний код 20008692532) на користь Управління державної служби охорони при ГУМВС України у м. Києві (04050, м. Київ, вулиця Студентська, 9, код ЄДРПОУ 08596920) основний борг в розмірі 900 (дев'ятсот) грн. 00 коп., пеню в розмірі 49 (сорок дев'ять) грн. 94 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 11.02.2015 року.

Суддя С.М.Мудрий