Рішення № 42665458, 09.02.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2015 р.Справа № 922/1862/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої революції Трудового Червоного Прапору, м. Харків про стягнення стягнення за участю представників сторін:

позивача - Зубрич Д.О., за довіреністю № 03/3423 від 30.12.2014 року;

відповідача - Бутко Л.І., за довіреністю № 305-5 від 02.01.2015 року.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз" (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області із позовом до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої революції Трудового Червоного Прапору, м. Харків (відповідач) про стягнення коштів у сумі - 282 729,15 грн. з яких: 267 746,33 грн. - суми основного боргу, 9 345,45 грн. - пені, 3 480,72 грн. - інфляційних витрат, 2 156,65 грн. - 3 % річних та до стягнення заявлені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням зобов'язань за договором № 2013/ТП-ПР-20400 від 20.12.2012 року на постачання природного газу за регульованим тарифом у частині повного та своєчасного розрахунку.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2014 року продовжено строк вирішення спору у справі № 922/1862/14 на 15 днів, з 14.07.2014 року по 28.07.2013 року включно та зупинено провадження у справі 922/1862/14 до винесення ухвали суду за результатами розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" № 03/1329 від 22.05.2014 року) із грошовими вимогами до боржника у справі № 922/5397/13 про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємство орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного Прапору.

12.01.2015 року позивач через канцелярію суду надав клопотання у якому зазначає що на сьогоднішній день ухвали про розгляд заяви позивача немає, але станом на 01.01.2015 року відповідач погасив заборгованість у суму 267746,33 грн за договором № 2013/ТП-ПР-20400 від 20.12.2012 року що була предметом позовних вимог у справі № 922/1862/14 та просить суд припинити провадження у справі № 922/1862/14, а також 20.01.2015 року надав клопотання у якому зазначає що згідно виписки про рух коштів за 24.10.2014 року відповідачем перераховано позивачу кошти у сумі - 100000,00 грн. Дані кошти були зараховані у рахунок погашення боргу за грудень 2012 року за договором № 2013/ТП-ПР-20400 від 20.12.2012 року. 29.10.2014 року відповідачем перераховано позивачу 1096222,36 грн. з яких 167746,33 грн. було зараховано в рахунок погашення боргу за грудень 2012 року за договором № 2013/ТП-ПР-20400 від 20.12.2012 року. Станом на 01.01.2015 року відповідач погасив заборгованість у сумі 267746,33 грн. за договором № 2013/ТП-ПР-20400 від 20.12.2012 року, що була предметом позовних вимог у справі № 922/1862/14 та просить суд відновити провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.01.2015 року провадження у справі № 922/1862/14 поновлено. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на "03" лютого 2015 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 03.02.2015 року на 09.02.2015 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 09.02.2015 року від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначає про те, що у тексті позовної заяви помилково було вказано, що заборгованість в сумі 267746,50 грн. виникла по договору № 2013/ТП-Пр-20400 за період грудень 2012 року, проте як вірним є період за грудень 2013 року.

Суд, розглянувши вищезазначену заяву позивача, приймає її до розгляду та веде подальший розгляд справи з урахуванням даної заяви.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 09.02.2015 року від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Представник позивача в судому засіданні 09.02.2015 року позовні вимоги підтримав в частині стягнення з відповідача пені в сумі 9345,55 грн., 3% річних в сумі 2156,56 грн., інфляційних втрат в сумі 6480,72 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.02.2015 року зазначає про сплату основної суми заборгованості та просить суд припинити провадження у справі на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України за відсутності предмету спору.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 09.02.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

20.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Харківміськгаз» (позивач) та Харківським державним авіаційним виробничим підприємством (відповідач) було укладено договір на постачання природного газу № 2013/ТП-ПР-20400, у відповідності до умов якого позивач зобов`язався надати послуги з постачання природного газу відповідачу, а останній зобов`язувався прийняти та оплатити газ на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.4.6 договору оплата вартості послуг з постачання природного газу здійснюється відповідачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком 2. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період відповідач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.6.3 договору).

За умовами договору (п.п.2.6, 2.7, 2.8, 2.9) послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених в додатку 1 до договору. Позивач до п'ятого числа наступного за звітним місяцем, направляє відповідачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, які підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою позивача. Відповідач протягом двох робочих днів з моменту одержання акту приймання-передачі газу взяв на себе зобов'язання повернути позивачеві один примірник оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою відповідача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі газу.

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків відповідача з позивачем.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином та поставив відповідачу природний газ на загальну суму 267746,50 грн., що підтверджується актом № 2013/ТП-ПР-20400 від 31.12.2013 року (а.с. 17).

Однак відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору, зобов`язання щодо вчасної оплати наданих послуг не виконав, у зв`язку з чим у відповідача утворився борг перед позивачем за грудень 2013 року в сумі 267746,33 грн. (основна заборгованість), що й стало підставою для звернення останнього до суду.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 29.04.2014 року порушено провадження у справі про банкрутство відносно відповідача - Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного Прапору.

Відповідно до копії ухвали господарського суду Харківської області від 29.04.2014 року у справі № 922/5397/13 (суддя Дзюба О.А.), наданої на запит суду, призначено попереднє засідання на 16.06.2014 року, також господарським судом Харківської області відносно відповідача - Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного Прапору, застосовано процедуру мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: - забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. Залучено до участі у справі представника Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном. Введено процедуру розпорядження майном боржника, строком на сто п'ятнадцять календарних днів. Зобов'язано оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення справи про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора, введення процедури розпорядження майном, призначення розпорядника майна та про граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.

У зв`язку з викладеними обставинами провадження у справі № 922/1862/14 було зупинено до винесення ухвали суду за результатами розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" № 03/1329 від 22.05.2014 року) із грошовими вимогами до боржника у справі № 922/5397/13 про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємство орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного Прапору.

Як вбачається з Постанови Вищого господарського суду України від 09.12.2014 року у справі № 92/5397/13, ухвалу господарського суду Харківської області від 29.04.2014 року було скасовано, а справу № 922/5397/13 направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області на стадію підготовчого засідання.

Як свідчать матеріали справи, після порушення провадження у справі відповідач сплатив позивачу суму основної заборгованості у розмірі 267746,50 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку відповідно до якої відповідач сплатив 24.10.2014 року - 10000,00 грн. та 29.10.2014 року - 167746,33 грн. (дана виписка наявна в матеріалах справи, а.с. 126).

Позивачем у поясненнях вх.4849 від 09.02.2015 року по справі зазначено, що відповідно до п.4.8.1 Договору № 2013/ТП-ПР-20400 від 20.12.2012 року у разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ у поточному розрахунковому періоді, зараховувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення. Так, позивачем відповідні кошти було правомірно зараховано на погашення існуючої заборгованості.

Відповідно до п.1.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припинити провадження у справі № 922/1862/14 в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 267746,33 грн., у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Щодо стягнення з відповідача 9345,45 грн. пені ,3480,72 грн. інфляційних втрат та 2156,65 грн. 3% річних, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з ухвали господарського суду Харківської області від 29.04.2014 року у справі № 922/5397/13 (суддя Дзюба О.А.) відносно відповідача - Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного Прапору, застосовано процедуру мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: - забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 11 Закону, суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до частин 4 - 7 статті 12 Закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому частиною 10 статті 17 цього Закону.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.

Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

В даному випадку, суд дійшов висновку, що до відповідача не застосовується дія мораторію стосовно стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, оскільки ухвалу про порушення справи про банкрутство від 29.04.2014 року було скасовано Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2014 року, а отже дію мораторію, накладеного вище значеною ухвалою було скасовано.

Враховуючи вказані обставини, позивач мав право на нарахування відповідачу пені, 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку із неналежним виконанням останнім умов договору з постачання природного газу.

В інформаційному листі від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським суд України у розгляді справ окремих норм матеріального права" зазначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30). В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції - це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України. Відповідні індекси щомісячно розраховуються і публікуються в офіційних виданнях ЗМІ, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр".

З матеріалів справи вбачається, що при здійсненні розрахунку інфляційних втрат, позивач здійснив розрахунок за період з грудня 2013 року , в той час, як відповідно до п. 4.6.3 договору, остаточний розрахунок здійснюється до 5 числа місяця, наступного за звітним. Тобто, в даному випадку позивач мав право на нарахування інфляційних втрат з січня 2014 року, оскільки відповідач мав здійснити розрахунок за поставлений природний газ у грудні 2013 року до 05.01.2014 року.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд здійснив перерахунок інфляційних втрат та дійшов висновку, що задоволенню підлягають 2141,98 грн. за період з січня 2014 року по лютий 2014 року.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 1338,74 грн. за грудень 2013 року, суд відмовляє в їх задоволенні, як безпідставно нарахованих.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних згідно розрахунку позивача, суд визнав позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню в сумі 2156,65 грн. за період з 06.01.2014 року по 13.04.2014 року.

Стосовно суми нарахування позивачем пені в сумі 9345,45 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.6.2.2 договору, сторони погодили, що у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору відповідач зобов'язався сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на вищевикладене, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості у розмірі 9345,45 грн. за період з 06.01.2014 року по 13.04.2014 року, розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства, тому суд приходить до висновку щодо її задоволення.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Згідно положень процесуального закону, повернення судових витрат у випадку припинення провадження у справі (ст. 80 ГПК України), можливе саме у випадку коли спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, оскільки в такому випадку відсутній об'єкт справляння судового збору згідно вимог закону.

У всіх інших випадках застосування статті 80 ГПК України, суд має вирішити питання про розподіл між сторонами господарських витрат, тобто про покладення таких витрат або на позивача, або на відповідача у справі.

Відповідно до ч. 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.03.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. Зокрема, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Отже, якщо наслідком припинення провадження у справі стали дії відповідача (сплата боргу після звернення позивача з позовом до суду), здійснені судові витрати покладаються на нього.

Як вбачається з наданих сторонами документів, суд частково припинив провадження у справі внаслідок сплати відповідачем суми основного боргу, проте і виник він внаслідок неправильних дій останнього.

У зв`язку з викладеним, суд вважає за необхідне покласти судовий збір на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, а тому з відповідача підлягає стягненню 5627,82 грн. судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої революції Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, ЄДРПОУ 14308894) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, п/р 260313032986 в філії ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823, ЄДРПОУ 03359552) - 9345,45 грн. пені, 2156,65 грн. 3% річних, 2141,98 грн. інфляційних витрат та 5627,82 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 1338,74 грн. 3% річних - відмовити.

В частині стягнення 267746,33 грн. основної заборгованості провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено 12.02.2015 р.

Суддя О.О. Ємельянова