Ухвала суду № 42665025, 03.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 р.Справа № 820/17859/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2014р. по справі № 820/17859/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль"

до Харківської митниці Міндоходів

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Новий Стиль"( далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Міндоходів ( далі - відповідач) в якому просив суд: скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/000603/2 від 25.04.2014 року; скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2014/00354 від 25.04.2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2014 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення - задоволено.

Скасовано рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/000603/2 від 25.04.2014 року.

Скасовано картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2014/00354 від 25.04.2014 року.

Стягнено з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) на користь Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" ( код ЄДРПОУ 32565288) судовий збір у розмірі 560,28 грн.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції зроблено висновок, що позовні вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/000603/2 від 25.04.2014 року та про скасування картки відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2014/00354 від 25.04.2014 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між ПАТ "Новий Стиль" та компанією JAWOTEX K. Tyminski, M.Zukowski (Польша) було укладено контракт № 29082011 від 29.08.2011р. Ввезення товару здійснювалось на підставі наступних документів: специфікації № 113 від 16.04.2014 р. до контракту № 29082011 від 29.08.2011р., інвойсу № FV/71/2014 від 16.04.2014 р.

Відповідно п. 1.3 Контракту конкретний вид (асортимент) товару кожної партії поставки вказується у специфікаціях та інвойсах, які додаються до контракту і є його невід'ємною частиною. Відповідно п. 4.1 розділу 4 Контракту ціна на товар за конкретною партією товару вказується в інвойсах на відповідну партію товару.

Керуючись умовами укладеного Контракту продавець поставив підприємству позивача за специфікацією № 113 від 16.04.2014 р. та інвойсу № FV/71/2014 від 16.04.2014 р. товар на загальну суму 45757,53 польських золотих, що за курсом валюти 3,70926 складало 169726,5757 грн. Витрати на транспортування склали 10286,1823 грн.

Для митного оформлення товару позивач 22.04.2014 р. надав відповідачу митну декларацію ІМ № 807100000/2014/016113 і вказав митну вартість: 169726,5757 грн. + 10286,1823 грн. = 180012,758 грн.

Як вбачається з матеріалів спарви, позивачем надано до Харківської митниці обов'язкові документи: декларації митної вартості ІМ № 807100000/2014/016113; контракт з фірмою JAWOTEX K. Tyminski, M.Zukowski (Польша) від 28.08.2011 р.; інвойс № FV/71/2014 від 16.04.2014 р.; документи щодо транспортування (перевезення) товару: контракт № 14012010 від 14012010 р. на перевезення вантажним автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 14.01.2010 р.; калькуляції транспортних витрат від 18.04.2014 р.; довідки щодо вартості перевезення від 18.04.2014 р., міжнародну товарно-транспортну накладну №5250110 від 16.04.2014 р.

Також, позивачем надано до митниці додаткові документи: сертифікат походження товару загальної форми: PL/МF/АК 0171632 від 19.04.2014 р.; митну декларацію країни відправлення від 19.04.2014 р.; лист про не проведення страхування; лист про відсутність взаємозалежності (згідно ст. 58 МКУ); прайс-лист (прейскурант) виробника товарів від 01.04.2014 р.

Як вбачається з матеріалів справи, під час митної консультації № 625 від 22.04.2014 р. (до декларації митної вартості ІМ № 807100000/2014/016113) відповідачем були витребувані наступні додаткові документи: 1)інформацію про відсутність обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або остереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне зригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

У відповідь на запит ПАТ "Новий Стиль" повідомив митний орган про відсутність обмежень та умов, а також вказав, що під час митного оформлення, зокрема, надавались: довідка про відсутність взаємозалежності між покупцем та постачальником в розуміння ст.58 МКУ; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; прямий Контракт з JAWOTEX K. Tyminski, M.Zukowski (Польша) № 29082011 від 28.08.2011 р., умовами якого не передбачено укладення договорів із третіми особами пов'язаних з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається договором та яким не передбачено здійснення платежів на користь третіх осіб; специфікація № 113 від 16.04.2014 р. до Контракту; калькуляції виробника товарів від 01.02.2014 р.; прайс-лист (прейскурант) виробника товарів від 01.04.2014 р.

Щодо надання виписок з бухгалтерської документації зазначив, що ПАТ "Новий Стиль" митному органу було надано прямий контракт з JAWOTEX K. Tyminski, M.Zukowski (Польша) № 29082011 від 28.08.2011 р., згідно пункту п. 5.2. контракту встановлені наступні мови оплати: протягом 60 днів з моменту поставки товару Покупцю, а також інвойс № РУ/71/2014 від 16.04.2014 р. згідно якого вказано відстрочення платежу 60 днів та встановлено строк оплати - 15.06.2014 р. На момент митного оформлення строк оплати не настав.

Також, позивачем повідомлено, що ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів ним не укладались, про що повідомлено митний орган у відповіді на запит.

Крім того, позивачем надано Звіт про оцінку майна № 23/04/2014/05 від 23.04.2014 р.

Як вбачається з матеріалів справи, факт надання вказаних документів підтверджується: графою 18 оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2014/000603/2 від 25.04.2014 р. та безпосередньо оскаржуваною карткою відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, графами 44 (доповненням до графи 44) митних декларацій, що здавались за 1 та 3методом.

З посиланням на відсутність достатньої інформації для визначення рівня митної вартості, при розгляді запиту відділом контролю митної вартості було проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення, цінову інформацію на подібні та аналогічні товари.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/000603/2 від 25.04.2014 року за 3 методом, з розрахунків 6,95 польських золотих за кВ.м. Збільшення митної вартості товару призвело до збільшення розміру ПДВ, який повинен був сплачувати позивач.

Крім того, на підставі рішення про визначення митної вартості товарів відповідачем видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2014/00354 від 25.04.2014 року. З метою уникнення простою транспорту та виробничою необхідністю позивач вимушений був оформити товар за ціною, визначеною митним органом (МД ІМ№807100000/2014/016973 від 22.04.2014 р.) за 3 методом.

Не погоджуючись із висновками відповідача, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, колегія суддів зазначає:

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, надані документи на підтвердження митної вартості товару, а саме: звіт про оцінку майна № 23/04/2014/05 від 23.04.2014 р.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем до митної декларації ІМ № 807100000/2014/016113 від 22.04.2014 р., для підтвердження митної вартості товару та її визначення за ціною договору, надано всі документи до, які передбачені ч. 2 ст.53 МК України.

У відповідності до ст. 49 Митного Кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МК України).

У відповідності до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованим твердження митниці щодо наявності сумніву у визначенні позивачем митної вартості товарів за першим методом в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зазначив, що причиною запиту додаткових документів було саме невідповідність ціни, яка була зазначена позивачем, митній вартості ідентичних та подібних товарів відповідно до інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України. Але при цьому відповідачем не доведено, що декларант у декларації митної вартості зазначив не усі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, записав до декларації недостовірні або неточні відомості.

Як вбачається з матеріалів справи, відмовляючи у митному оформленні товару за основним (першим) методом, митний орган послався на те, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, декларантом не надано додаткових документів, надання яких передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Однак, колегія суддів зазначає, що такий висновок відповідача не ґрунтується на фактичних обставинах справи та суперечить нормам діючого законодавства, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 54 Кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивач на підтвердження митної вартості товару надав експертний висновок зроблений суб'єктом оціночної діяльності. Оцінка виконана у відповідності з Національним стандартом № 1, Міжнародними стандартами оцінки та Нормами професійної діяльності оцінювача Українського Товариства Оцінювачів. Саме ціна, яка може бути фактично сплачена на ринку ідентичних товарів, була досліджена експертом.

Щодо посилань відповідача на те, що згідно інформації спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України найменша митна вартість товару на товар значно перевищує заявлену декларантом, суд зазначає, що митний орган при здійсненні митного контролю має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Матеріали справи свідчать, що під час контролю митної вартості товару за декларацією ІМ № 807100000/2014/016113 від 22.04.2014 р. відповідачем 25.04.2014 р. було надано рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/000603/2 від 25.04.2014 р. за 3 методом (31 графа).

Відповідно до частин 1,3 статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, відповідач повинен був належним чином довести, що позивачем навмисно занижена вартість товару. Однак, відповідач не надав таких доказів та не довів, що митна вартість товару, заявлена позивачем, була нижче вартості сировини та вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених іншими митницями України.

Щодо посилання митного органу на те, що у калькуляції собівартості виробника (постачальника) та прайсі-листі (прейскуранті) виробника товарів (постачальника) наявні розбіжності, колегія суддів зазначає, що позивачем було надано до митного оформлення Прайс-лист (прейскурант) виробника товарів від 01.04.2014 р. в якій вказані ціни на умовах FСА, ИНКОТЕРМС-2010 та зазначено місто - Тимянки -Адама, враховуючи, що за умовами укладеного Контракту постачальник здійснює поставку на однакових умовах з чотирьох міст у Польщі.

Прайс-лист виробника товарів - це документ постачальника-виробника товарів. Ціни зазначені в Прайс-листі відповідають домовленості, специфікації №113 від 16.04.2014 р. до Контракту та інвойсу №FV/71/2014 від 16.04.2014 року.

Як пояснив представник позивача, в калькуляції постачальника було допущено технічну помилку при написанні назви вінілісткани, а саме замість літери L вказана К.

Щодо твердження відповідача про те, що у змісті документів, наданих декларантом ПАТ "Новий стиль" до митного оформлення разом з ВМД № 807100000/2014/016113 від 22.04.2014 наявні розбіжності, а саме стосовно умов поставки, колегія суддів зазначає, що на підтвердження вартості перевезення до кордону України митному органу було надано калькуляцію транспортних витрат від 18.04.2014 р. та довідки щодо вартості перевезення і 18.04.2014 р. (є в матеріалах справи).

Послуги перевізника за укладеним ВЕД - контрактом оплачено ПАТ "НОВИЙ СТИЛЬ" повному обсязі відповідно до умов контракту, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах № 500 від 22.05.2014 р.

Враховуючи зазначене колегія суддів зазначає, що ПАТ "Новий Стиль" до митного органу були подані всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів які імпортуються, належними документами, наявними в матеріалах справи, підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України на підставі контракту №29082011 від 28.08.2011року.

Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" підлягають задоволенню .

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2014р. по справі № 820/17859/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 09.02.2015 р.