Постанова № 42665013, 22.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2015 рокусправа № 804/11551/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника відповідача: Дерець Тетяни Валентинівни,

представника позивача:Самухи Владислава Олександровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "ТехноНІКОЛЬ"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "ТехноНІКОЛЬ" до Відповідача 1: Дніпропетровська митниця Міндоходів, відповідача 2: Міністерства доходів і зборів України про скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Завод"ТехноНІКОЛЬ" звернувся 30 серпня 2013 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідачів Дніпропетровської митниця Міндоходів, Міністерства доходів і зборів України про скасування податкового повідомлення рішення. Просив:

скасувати податкові повідомлення форми «Р» від 11.06.2013 року № 72 та № 73 винесених Дніпропетровською митницею Міндоходів на підставі Акту № Н12/13/110000000/32944149 про проведення перевірки стану дотримання ТОВ «Завод ТехноНіколь» законодавства України з питань митної справи,

скасувати рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги від 07.08.2013 року № 8416/6/99-99-10-01-06-15,

визнати протиправним дії Дніпропетровської митниці Міндоходів щодо проведення перевірки стану дотримання ТОВ «Завод ТехноНіколь» законодавства України з питань митної справи, внаслідок чого був складений Акт № Н12/13/110000000/32944149 про проведення перевірки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковими повідомленнями форми «Р» від 11.06.2013 року № 72 та № 73 визначені податкові зобов'язання позивача з сплати мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 27186,59грн. та з сплати податку на додану вартість з товарів увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 5437,32грн. Не погоджуючись з винесеними Дніпропетровською митницею податковими повідомленнями ТОВ «Завод ТехноНіколь» направило скаргу про їх скасування. Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 07.08.2013 року № 8416/6/99-99-10-01-06-15 скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення - без змін. Вважає, що висновки митного органу є передчасними та необґрунтованими. Митним органом не надано жодної конкретної відповіді із будь-якими підтвердженнями як класифікується товар з врахуванням відомостей у його фізико-технічних характеристик, що вказані виробником.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року залишено без задоволення.

Постанову суду першої інстанції обґрунтовано тим, що позивачем порушені вимоги закону «Про митний тариф України» в частині класифікації імпортованих товарів, що призвело до заниження оподаткування митом та податком на додану вартість.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (та уточнення до апеляційної скарги), згідно якої просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Посилається на те, що суд першої інстанції погодився з позицією митного органу, щодо можливості повторного визначення коду товару у випадку проведення додаткової перевірки після прийняття рішення про закінчення процедури митного оформлення товарів та випуск у вільний обіг. Однак такі висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Предметом переміщення через митний кордон був компаунд термопластичний в первинних формах - гранулах, код товару, що був заявлений декларантом - 4002999000 УКТЗЕД - інший каучук синтетичний і фактик, одержані з олії або масел, у первинних формах або у формі пластин, листів або стрічок; суміші будь-якого прокату товарної позиції 4001 з одним із продуктів цієї товарної позиції у первинних формах або у вигляді пластин, листів, смуг або стрічок, із застосуванням при митному оформленні 0% ставки ввізного мита. Під час здійснення поставки першої партії товару було оформлено ВМД від 20.04.2012 року. При цьому митний орган підтвердив правильність класифікації товару згідно товарної позиції 4002999000 УКТЗЕД. Вказаний товар пройшов митне оформлення, про що свідчать відмітки митного органу щодо закінчення здійснення митних процедур та випуску товару у вільний обіг. Після оформлення наступної партії товару, поданої до митного оформлення в березні 2013 року, митним органом було прийнято рішення, що заявлений декларантом код товару не може бути застосованим під час митного оформлення компаунд термопластичного, і, прийнято рішення від 05.04.2013 року про визначення коду товару за товарною позицією - 4005100090 УКТЗЕД - інші не вулканізовані гумові суміші у первинних формах з доданням сажі або діоксину кремнію. Зазначає про практику ВСУ з розгляду подібних спорів.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, надав пояснення аналогічні, викладеним в апеляційній скарзі (викладено вище). Також суду пояснив, що ВСУ висловився в своїх рішеннях щодо розгляду подібних справ. Просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та позов задовольнити.

В судовому засіданні представник митного органу проти апеляційної скарги заперечив, суду пояснив, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Листом Дніпропетровської митниці Міндоходів від 11.06.2013 року за № 17-11-2/36 на адресу ТОВ «Завод ТехноНіколь» направлено податкові повідомлення форми «Р» від 11.06.2013 року за № 72 та 73, якими визначені податкові зобов'язання позивача по оплаті податків та зборів: у розмірі 27 186,59 грн., (основний платіж - 18 124,39 грн., штрафні санкції - 9 062,20 грн.) щодо мита на товар, що ввозиться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності; та у розмірі 5 437,32 грн., (основний платіж - 3 624, 88 грн., штрафні санкції - 1 812, 44 грн.) щодо податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності. Аналізуючи матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем порушені вимоги закону «Про митний тариф України» в частині класифікації імпортованих товарів, що призвело до заниження оподаткування митом та податком на додану вартість. Однак з даним висновком колегія суддів апеляційної інстанції погодитися не може.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституцію України, норми Митного кодексу України від 13.03.2012 року, який діяв на проведення перевірки, норми Митного кодексу України від 11.07.2002 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, Податкового кодексу України, норми Закону України «Про митний тариф України».

В силу ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (ч.1 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до п. 41.1.2 ст. 41 Податкового кодексу України митні органи є контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

Згідно з ч.1 ст. 351 МКУ від 13.03.2012 предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Статтею 352 МКУ від 13.03.2012 передбачено, що посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; інші матеріали, отриманні в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексу або іншими законами України.

Відповідно ч.1 ст. 257 цього ж кодексу, декларант під час декларування зобов'язаний заявити за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точні відомості про товари, що необхідні для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При цьому, в графі 31 митної декларації повинні були бути зазначені всі необхідні характеристики товару, що мають суттєве значення для його правильної класифікації. Такі відомості повинні бути документально підтвердженими.

Поняття митної вартості є базовою категорією в системі митного контролю та митного оформлення, оскільки саме на основі митної вартості розраховуються такі платежі як мито, митні збори, податок на додану вартість, акцизний збір.

Вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також визначення її митним органом самостійно, є виключною компетенцією митних органів.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що через митний кордон України були здійснені товариством «Завод ТехноНіколь» два переміщення товарів в межах одного зовнішньоекономічного контракту № 01 від 02.03.2012 року.

Предметом переміщення був компаунд термопластичний в первинних формах - гранулах, код товару, що був заявлений декларантом - 4002999000 УКТЗЕД - інший каучук синтетичний і фактик, одержані з олії або масел, у первинних формах або у формі пластин, листів або стрічок; суміші будь-якого прокату товарної позиції 4001 з одним із продуктів цієї товарної позиції у первинних формах або у вигляді пластин, ставки ввізного мита 0%. Під час здійснення поставки першої партії товару було оформлено ВМД від 20.04.2012 року. При цьому митний орган підтвердив правильність класифікації товару згідно товарної позиції 4002999000 УКТЗЕД. Вказаний товар пройшов митне оформлення, про що свідчать відмітки митного органу щодо закінчення здійснення митних процедур та випуску товару у вільний обіг.

Однак, після оформлення наступної партії товару, поданої до митного оформлення в березні 2013 року, митним органом прийнято рішення про визначення коду товару та встановлено, що заявлений декларантом код товару не може бути застосованим під час митного оформлення компаунд термопластичного, і, прийнято рішення від 05.04.2013 року про визначення коду товару за товарною позицією - 4005100090 УКТЗЕД - інші не вулканізовані гумові суміші у первинних формах з доданням сажі або діоксину кремнію. Зазначає про практику ВСУ з розгляду подібних спорів.

В основу рішення митного органу щодо визначення коду товару покладений висновок Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 27.03.2013 року: під час лабораторного дослідження зразків другої партії товару було виявлено наявність мінерального пігменту - сажі, що й стало підставою для подальшого висновку, що товар повинен бути віднесений до товарної підкатегорії 4005100090 УКТЗЕД згідно примітки 5 А до товарної групи 40 УКАЗЕД Закону України «Про митний тариф України» як каучук, що був змішаний з пігментами чи барвниками. Тобто, на думку митного органу, саме наявність мінерального пігменту (сажі) є підставою для прийняття рішення про визначення коду товару за товарною підкатегорією 4005100090 УКТЗЕД, що передбачає ставку ввізного мита у розмірі 5%.

Рішення митного органу про визначення коду товару компаунд термопластичного стало при переміщенні другої партії товарів стало підставою для проведення перевірки товариства «Завод ТехноНіколь» в питаннях правильності визначення коду товару і під час переміщення першої партії товарів на підставі ВМД 110010000/2012/3167 від 20.04.2012 року.

За наслідками перевірки з'ясовано, що під час переміщення першої партії товарів за ВМД 110010000/2012/3167 від 20.04.2012 року також було застосовано код товару, який на думку митного органу, не підлягає застосуванню в даному випадку, а застосування такого коду товару призводить до заниження розміру митних зборів. Зокрема, вважаючи, що товари, переміщені в першій та другій товарних партіях є ідентичними, митний орган прийшов до висновку, що компаунд термопластичний, що був переміщений в першій партії товарів згідно ВМД 110010000/2012/3167 від 20.04.2012 року також містить у своєму складі мінеральний пігмент - сажу, що є підставою для його віднесення до товарної підкатегорії 4005100090 УКТЗЕД.

Натомість, з висновком митного органу, щодо можливості прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки в класифікації товару, погодитися не можна.

Адже, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певної товарної номенклатури та пропустили його на митну територію України, то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки в класифікації товару.

Зокрема, дану правову позицію висловлено Верховним судом України в рішеннях від 12.09.2011 року та від 05.03.2013 року (додані до матеріалів справи).

З огляду на те, що під час митного оформлення першої партії товару згідно ВМД 110010000/2012/3167 від 20.04.2012 року митний орган прийняв ВМД, відніс товар до певної товарної номенклатури та пропустив його на митну територію України, то в подальшому митний орган не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку із виявленням помилки в класифікації товару.

Отже, оскаржувані податкові повідомлення винесені без відповідних підстав для їх винесення, що призвело до порушення норм законодавства. Таким чином, вони підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи, що призвело до порушень норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "ТехноНІКОЛЬ" - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "ТехноНІКОЛЬ" до Відповідача 1: Дніпропетровська митниця Міндоходів, відповідача 2: Міністерства доходів і зборів України про скасування податкового повідомлення рішення - скасувати.

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення форми «Р» від 11.06.2013 року № 72 та № 73 винесені Дніпропетровською митницею Міндоходів на підставі Акта № Н12/13/110000000/32944149 про проведення перевірки стану дотримання ТОВ «Завод ТехноНіколь» (код ЄДРПОУ 32944149) законодавства України з питань митної справи,

Скасувати рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги від 07.08.2013 року № 8416/6/99-99-10-01-06-15.

В інших вимогах відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна