Ухвала суду № 42664311, 04.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 р.Справа № 820/14626/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

представника позивача - Таранова О.В.

представника відповідача - Потапенко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2014р. по справі № 820/14626/14

за позовом Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів"

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення Чугуївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 24.07.2014 року №0001642211 про застосування штрафних санкцій в розмірі 26250,00грн.; скасувати податкове повідомлення - рішення Чугуївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 24.07.2014 року №0001652211 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток підприємств" в розмірі 176 331,00 грн., в тому числі за основним платежем 117554,00 грн. та штрафними санкціями - 58 777,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з висновками ДПІ, які викладені в акті перевірки, погодитись не можливо, оскільки вони не відповідають дійсності та не мають законних підстав, а тому і податкові повідомлення - рішення прийняті незаконно та підлягають скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2014 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення - рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 24.07.2014 року №0001642211 №0001652211.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи скарги підтримав у повному обсязі з підстав і мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на законності постанови суду першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Державне підприємство «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» зареєстровано 20.03.1988 року Чугуївською районною державною адміністрацією, реєстраційний номер 14721070003000305.

Фахівцями Чугуївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України код за ЄДРПОУ 00953042 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт №476/20-29-22/00953042 від 08.07.2014 року відповідно до висновків якого позивачем порушено:

-п.57,1 ст. 57 Податкового Кодексу України №2755 від 21.12.2010р. та наказ Мінфіну України від 30.12.2013 р. № 872 ( зі змінами та доповненнями) «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства» в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 10877,0 грн. у т.ч. 1 півріччя 2012р. у сумі 10877,0 грн.;

-п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України №2755 від 21.12.2010р. та наказу Мінфіну України від 30.12.2013 р. № 872 ( зі змінами та доповненнями) «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства» в результаті чого встановлено заниження авансового внеску з податку на прибуток на суму 57,0 грн. у т.ч. 2013р. у сумі 57,0 грн.;

-наказ Мінфіну України від 28.09.2011 р. № 1213 ( зі змінами та доповненнями) «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства» в результаті чого встановлено невірне заповнення декларації з податку на прибуток за 2013р., що не мало вплив на розрахунок податку на прибуток , який підлягає сплаті до бюджету;

-п. 126.1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ встановлена несвоєчасна сплата податку на прибуток за 2013р. в результаті чого передбачено застосування штрафних санкцій;

-п.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 106620,0 грн., (у т.ч. за 4 квартал 2012р. у сумі 106620,0грн.);

-п.187.8 ст.187, п.198.2 ст.198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2012 року в розмірі 19786 грн.;

-4.2. п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями щодо умов самостійно внесення змін до податкової звітності, а саме по уточнюючому розрахунку до декларації липень 2012 року та відповідно п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання, тобто 205,3 грн.;

-4.3. п. 187.1 ст. 187, п.п. 195.1.1. п .195.1 ст 195 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження експортних Операцій задекларованих у податковій декларації з ПДВ за червень 2013 року у розмірі 70498 грн.;

-п.51.1 ст.51, абз. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 зі змінами та доповненнями та п.п.3.2 п.З Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. за №1020 - подання податкової звітності за 2 кв.2013р. з недостовірними відомостями щодо відображення сум нарахованого доходу: необхідно відобразити по гр..ОСОБА_3 (реєстр.номер НОМЕР_1) суму доходу - 124,00 грн., та утриманого податку - 18,60 грн., тоді як фактично відображено гр.ОСОБА_4 (реєстр.номер НОМЕР_2);

-ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій порушення норм з регулювання обігу готівки» передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми (а.с.10-145, т.1).

На підставі висновків, вказаних у вищезазначеному акті, контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення форми «С» від 24.07.2014 року №0001642211 з посиланням на порушення п. 2.6 розділу 2 Постанови №637 «Про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 року в редакції від 29.06.2009 року та п.п. 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та згідно з п. 1 Указу президента №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки із змінами та доповненнями, та форми «Р» від 24.07.2014 року №0001652211 з посиланням на порушення п.57.1 ст.57 п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (а.с.8-9, т.1).

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведена правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Пунктом 4.7 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 106/5298, встановлено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача".

Відповідно до п. 4.8 даного Порядку, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів.

Як свідчать матеріали справи, такі дії було проведено касиром підприємства шляхом реєстрації видачі коштів за допомогою операції «службова видача», тобто було проведено відміну помилково проведеної суми розрахунку. Про відміну помилково проведеної суми було складено акт від 15.04.2013 року (а.с. 177, том 1).

Виходячи з викладеного, колегія суддів не вбачає порушень з боку позивача щодо оприбуткування готівки.

Стосовно порушення п.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 106620,00 грн. колегія суддів зазначає.

Відповідно п.138.10.2 ст. 138 Податкового кодексу України до складу адміністративних витрат входять:

а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати;

б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу;

в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності;

ґ) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати);

д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

е) витрати на врегулювання спорів у судах;

є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

ж) інші витрати загальногосподарського призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з наданого ДП «Новопокровський КХП» аналізу бухгалтерського рахунку №92 «Адміністративні витрати» встановлено, що адміністративні витрати підприємства за 2012 рік становлять 17891783,0грн., але в декларації з податку на прибуток віднесено суму 18399498,00 грн.

Вказана розбіжність в сумі 507715,00 грн. виникла в результаті того, що перевіряючими не було враховано всі адміністративні витрати, які були понесені Комбінатом в 2012 році, а для своїх висновків взято до уваги тільки аналіз бухгалтерського рахунку №92. Проте, до декларації з податку на прибуток підприємств вносяться всі адміністративні витрати, передбачені п.138.10.2 ст. 138 Податкового кодексу України, а не тільки ті, що обліковуються на рахунку №92 бухгалтерського обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що адміністративні витрати підприємства не обмежуються рахунком №92. Так, відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. 291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за N 893/4186, рахунок №92 кореспондується з багатьма іншими рахунками бухгалтерського обліку, в тому числі із рахунком №47.

Рахунок 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" має такі субрахунки: 471 "Забезпечення виплат відпусток", 472 "Додаткове пенсійне забезпечення", 473 "Забезпечення гарантійних зобов'язань", 474 "Забезпечення інших витрат і платежів", 475 "Забезпечення призового фонду (резерв виплат)", 476 "Резерв на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї", 477 "Забезпечення матеріального заохочення".

На субрахунку 477 "Забезпечення матеріального заохочення" ведеться облік забезпечення на матеріальне заохочення працівників, зокрема на виплату працівникам винагороди, допомоги, премії, які підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду, у якому працівники виконали роботу, що надає їм право на отримання таких виплат у майбутньому.

Як свідчать матеріали справи, а саме Податковий розрахунок форма 1ДФ документи щодо виплати заробітної плати (графіки, табелі, відомості та інше), аналізи бухгалтерських рахунків №№477, 651, 66, 92 та інші документи - в 2012 році працівникам підприємства нараховувалась премія, яка обчислена з прибутку попереднього звітного року, і обліковувалась на субрахунку №477. Фонд вказаної премії був сформований за рахунок невикористаної частини прибутку попереднього 2011 звітного року. Податок на прибуток з вказаної суми доходу був сплачений, виходячи з результатів діяльності за 2011 звітний рік. А адміністративні витрати з виплаченої в 2012 році премії підприємство понесло в 2012 році, тому вказані витрати були цілком на законних підставах віднесені до витрат 2012 року. Щодо формування фонду премій та заохочень, він був сформований в 2011 році відповідно до бухгалтерської проводки Дт 92 Кт 477 та Дт 949 Кт 477 на суму 3 605 650,00 грн. та використаний (виплачена премія працівникам) на суму 2 863 685,00 грн. Сальдо рахунку на початок 2011 року складало 58526,00грн., тобто залишок не використаного фонду премій та заохочень на 01.01.2012 року складав 800 491,00грн., що було використано (виплачена премія працівникам) в 2012 році.

Відповідно до форми 1ДФ в 2012 році розмір нарахувань із заробітної плати склав 30757259,00грн, та відповідно розмір нарахувань ЄСВ за 2012 рік склав 12466838,00грн, що відображено в декларації за 2012рік

В той час, як відповідно до аналізу адміністративних витрат, що наведені в додатку 8 до Акту перевірки витрати на заробітну плату та ЄСВ в сумі 8700169 грн. взагалі не знайшли відображення. Натомість податкова інспекція в своєму аналізі включає до складу витрат суму 7901000 грн., що була сформована в бухгалтерському обліку бухгалтерською проводкою Дт 92 Кт 477 як забезпечення майбутніх витрат і платежів (формування фонду виплат премій та заохочень), що насправді не є витратами і не мають документального підтвердження. А цей фонд формувався підприємством в 2011-2012 роках відповідно до Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19 грудня 2006 р. N 1213, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2006 р. за N 1363/13237, в редакції, що діяла на початок 2012 року.

Крім того, слід зазначити, що в своїх розрахунках ОДПІ визначає відхилення в 4 кварталі 2012 року, при цьому використовуючи дані по витратам за весь 2012 рік, що знаходить своє відображення в додатку №8 до Акту. Але як, вбачається з помісячного аналізу рахунку №477, відхилення за витратами мали б бути в кожному кварталі 2012 року.

Адміністративні витрати, понесені підприємством в 2012 році, підтверджуються подорожніми листами т. 7 а.с. 202-250, т. 8, а.с. 1-250, т. 9, а.с. 1-250, т.10, а.с. 1-250, т.11 а.с. 1-250, т. 12 а.с. 1-250, посвідченнями водіїв, посвідченнями про відрядження, банківськими виписками (т.1-т.6 а.с.1-132, т. 12 а.с. 1-250, т. 13. а.с.1-250), накладними на переміщення товарно-матеріальних цінностей у просторі (т. 6, а.с.133-250, т. 7, а.с.1-15), передача матеріалів в експлуатацію підтверджується актами, доданих до накладних на переміщення товарно-матеріальних цінностей у просторі, акти списання, звіти про використання коштів з доданими документами, касові книги, видаткові касові ордери (т.19. а.с. 1-250. т.20, а.с.1-59), документи щодо отриманих послуг та виконаних робіт, табелі використання робочого часу (т.22, а.с.1-250. т. 23 а.с. 1-250, т. 24, а.с.1-250, т. 25, а.с. 1-250, т.26, а.с. 1-132, т. 27, а.с. 1-167, т. 28, а.с.1-250, т. 29, т. 30, т. 31, т. 32, т. 33),Податковий розрахунок за формою 1ДФ, документи щодо виплати заробітної плати (графіки, табелі, відомості та інше), акти виконаних робіт по технічному обслуговуванню обладнання (т. 27, а.с.209) аналізи бухгалтерських рахунків №№477, 651, 66, 92 та інші документи, долучені до матеріалів справи, суд відзначає, що в ході судового розгляду ДП «Новопокровський КХП» було документально підтверджено всі адміністративні витрати понесені підприємством в 2012 році.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2014р. по справі № 820/14626/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М. Повний текст ухвали виготовлений 09.02.2015 р.