Рішення № 42664101, 03.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2015Справа №910/25407/14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РОЯЛ ТРЕЙД»До Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЖІЯМА»Простягнення 35 484, 04 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Левчук О.М. - за дов.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь суму заборгованості у розмірі 35 484, 04 грн. за Договором поставки №23/07/13 від 23.07.2013р.

15.01.2015р. Позивач в судовому засіданні надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості за договором поставки № 23/07/13 від 23.07.2013р. в розмірі 29 104, 96 грн., пеню в розмірі 3 633, 41 грн., а всього 32 738, 37 грн. відповідно до договору поставки № 23/07/13 від 23.07.2013р.

Судом заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята до розгляду, оскільки дана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Як визначено в п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 18.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 32 738, 37 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, представників не направляв, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 19.11.2014 р. про порушення провадження у справі не подав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЖІЯМА»: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, 26/2.

Водночас, зазначена ухвала суду направлена на зазначену адресу відповідача.

Ухвала суду від 19.11.2014р. була повернута суду поштою з зазначенням: «за закінченням встановленого строку зберігання».

Тому повернення ухвали господарського суду від 19.11.2014р. з зазначенням: «за закінченням встановленого строку зберігання» з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «РОЯЛ ТРЕЙД» (Позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФУДЖІЯМА» (Відповідачем) було укладено договір поставки № 23/07/13 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Позивач зобов'язався передати у власність Відповідача товар, а Відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених Договором.

Розділом 1 Договору було визначено, що предметом даного Договору є поставка товарів (надалі - Товар), в узгодженій кількості, асортименті і вартості, згідно накладних (специфікацій).

Судом встановлено, що в період дії Договору Позивач здійснив поставку Товару на користь Відповідача відповідно до умов Договору, що підтверджується належними доказами, а саме видатковими накладними, належні копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Всього відповідачем було отримано Товар за Договором на загальну суму 29 104, 96 грн.

Відповідно до п. 3.2. Договору передбачено, що оплата Товару проводиться Відповідачем на користь Позивача протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту отримання Товару Відповідачем.

Однак, Відповідач не здійснив оплати за поставлений Товар, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 29 104, 96 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

За своєю правовою природою, Договір №23/07/13 від 23.07.2013 року, укладений між Позивачем та Відповідачем є Договором поставки.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Судом встановлено, що за видатковими накладними: №3071 від 16.10.2013р., №3115 від 21.10.2013р., №3400 від 12.11.2013р., №3571 від 29.11.2013р., №3598 від 02.12.2013р., №3668 від 09.12.2013р., №3729 від 12.12.2013р., №3821 від 23.12.2013р., №3841 від 24.12.2013р. Позивач поставив Відповідачу товар, визначений договором, на суму 29 104, 96 грн. Однак, Відповідач не оплатив зазначеної суми за поставлений товар на користь Позивача.

Таким чином, факт передачі товару Позивачем та його прийняття Відповідачем суду належним чином доведений.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Матеріали справи свідчать, що Відповідачем не сплачено грошову суму в розмірі 29 104, 96 грн. за поставлений Товар.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором поставки від 23.07.2013р. за №23/07/13 у сумі 29 104, 96 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з Відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статті 230-232 Господарського кодексу України передбачають застосування господарських санкцій у вигляді, зокрема, пені та/або штрафу у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 5.1 Договору, за несвоєчасну оплату Товару у відповідності з пунктом 3.2 цього Договору, покупець сплачує продавцю пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за поставлений Товар, передбачений умовами Договору поставки від 23.07.2013р. за №23/07/13, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до Договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 3 633, 41 грн., відповідно до уточненого розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЖІЯМА» (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 26/2; Код: 37643187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «РОЯЛ ТРЕЙД» (02090, м. Київ, вул. Бутлерова, 6; Код: 37768486) суму основного боргу в розмірі 29 104 (двадцять дев'ять тисяч сто чотири) грн. 96 коп., пеню в розмірі 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн. 41 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.02.2015р.

Суддя І.І. Борисенко