Рішення № 42663853, 10.02.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.02.15р. Справа № 904/9897/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еверест", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест", м. Підгородне, Дніпропетровська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПАРАНГОН", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором про надання фінансової позики

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Карнаух О.В., дов. від 05.12.14р.

від відповідача: Чирва В.В., дов. від 03.11.14р.

від третьої особи: Дєлов В.В., дов. від 19.11.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еверест" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" про стягнення основного боргу в розмірі 1 725 000,00грн., відсотків у розмірі 1 940 032,75грн., пені у розмірі 621 000,00грн., 3% річних у розмірі 151 138,36грн. та інфляційних у розмірі 372 382,82грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що до нього на підставі договору факторингу №01/12/14-3 від 01.12.2014р. перейшло право вимоги до відповідача за договором про надання фінансової позики №2/2010-з від 25.08.2010р.

Відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі, зазначає, що не має можливості сплатити позивачу дану заборгованість у зв"язку із тяжким фінансовим становищем.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПАРАНГОН" не заперечує проти стягнення заборгованості з відповідача за договором про надання фінансової позики №2/2010-з від 25.08.2010р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

03.02.2015 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третьої особи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.08.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПАРАНГОН" (третя особа, позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" (відповідач, позичальник) був укладений договір про надання фінансової позики №2/2010-з.

Згідно п.1.1. договору позики, з урахуванням додаткової угоди №1 від 01.10.2010р., позикодавець зобов"язався надати позичальнику фінансову допомогу для поповнення обігових коштів у розмірі 13 585 205,00грн.

За п.1.2. договору позики, з урахуванням додаткової угоди №3 від 01.07.2011р., нарахування відсотків за користування грошовими коштами здійснюється щомісячно і встановлюється плата в розмірі 20% річних (далі - відсотки).

Відповідно до п.2.3. договору позики сторони можуть домовитись про надання позики частками в межах строку дії договору. Початком нарахування плати за користування позикою є дата зарахування коштів, вказаних в п.п.1.1. цього договору, або їх частини на рахунок позичальника (п.2.4. договору позики).

При нарахуванні плати за користування позикою враховується день зарахування коштів на рахунок позичальника і не враховується день повернення позики або її частини (п.2.5. договору позики).

Згідно п.2.7. договору позики розрахунок суми плати за один день користування позикою здійснюється за такою формулою: Р=(D*Q*):100:365 (або 366), де

Р - сума плати за один день користування позикою, D - сума заборгованості по позиці, Q - розмір відсоткової ставки, діючої на дату нарахування відсотків, 365 (або 366) - кількість днів у році.

За п.2.8. договору позики сплата нарахованих відсотків за користування позикою здійснюється до 20 числа місяця наступного за розрахунковим. Термін сплати відсотків може бути перенесений за згодою сторін.

Відповідно до п.3.1. договору позики, з урахуванням додаткової угоди №2 від 31.12.2010р., термін надання позики позичальнику визначається з моменту надходження грошей на поточний рахунок позичальника і становить до 31.12.2011р.

Пунктом 3.3. договору позики передбачено, що у випадку, якщо сторони домовились про надання позики частинами вся сума грошових коштів, отриманих позичальником від позикодавця в якості позики протягом дії цього договору повинна бути повернена у вказаний в п.3.1. строк.

Після закінчення терміну, зазначеного в пункті 3.1 цього договору, позичальник зобов'язується протягом 1 (одного) банківського дня повернути суму позики (п.4.1. договору позики).

За п.5.1. договору позики цей договір набуває чинності з моменту підписання його повноважними представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по цьому договору.

Умови цього договору мають однакову обов'язкову силу для сторін і можуть бути змінені за взаємною згодою з обов'язковим складанням письмового документа (п.6.1. договору позики).

Згідно ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

На виконання умов договору фінансової позики Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПАРАНГОН" перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" грошові кошти в розмірі 13 585 205,00грн. (а.с.16-19).

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" частково повернуло Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПАРАНГОН" суму позики у розмірі 11 860 205,00грн., у зв"язку з чим сума основного боргу за договором фінансової позики склала 1 725 000,00грн., сума нарахованих та несплачених відсотків склала 1 940 032,75грн., що також підтверджується актом звіряння (а.с.22).

20.11.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПАРАНГОН" звернулось до відповідача з вимогою за №20-2/11 від 20.11.2014р. про повернення позики, з урахуванням відсотків, на яку останній повідомив, що не може повернути позику у зв"язку з тяжким фінансовим становищем (а.с.20-21).

01.12.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еверест" (позивач, фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПАРАНГОН" (третя особа, клієнт) був укладений договір факторингу №01/12/14-3, за умовами якого фактор зобов"язався здійснити фінансування (передати в розпорядження) клієнта грошові кошти, передбачені п.4.1. договору за плату, передбачену п.4.3. договору, а клієнт - відступити фактору усі права грошової вимоги, що виникли у клієнта з договору №2/2010-з про надання фінансової позики від 25.08.2010р., укладеного між клієнтом та ТОВ "ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ" (далі - основний договір).

Згідно п.1.2. договору факторингу право вимоги до боржника на зазначену суму виникло у кредитора на підставі договору №2/2010-з про надання фінансової позики від 25.08.2010р., укладеного між клієнтом ТОВ "Компанія з управління активами "ПАРАНГОН" (позикодавець) та ТОВ "ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ" (позичальник). Зобов'язання клієнта перед боржником за основним договором, які полягають у наданні позики відповідно до умов основного договору, на момент укладання цього договору клієнтом виконані повністю, що підтверджується відповідними первинними документами, які клієнт передає фактору відповідно до договору.

За п.1.3. договору факторингу в силу цього договору фактор займає місце клієнта як кредитора у всіх зобов'язаннях, що виникли на підставі основного договору та первинних документів, визначених п.2.1. договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок, штрафу, пені, відшкодування збитків та інфляційних втрат тощо у повному обсязі.

Відповідно до п.1.4. договору факторингу кредитор відступає фактору, а фактор приймає всі права грошової вимоги до боржника за зобов'язаннями зі сплати всіх боргів, відсотків, неустойок, штрафу, пені, відшкодування збитків та інфляційних втрат за договором №2/2010-з про надання фінансової позики від 25.08.2010р., і які можуть виникнути у майбутньому на підставі договору №2/2010-з про надання фінансової позики від 25.08.2010р. та первинних документів, визначених п.2.1. договору.

Характеристика права грошової вимоги, переданого фактору клієнтом за цим договором:

загальна сума боргу 3 665 032,75грн., у тому числі:

а) сума основного боргу - 1 725 000,00грн.;

б) сума відсотків (за фінансову позику) - всі суми відсотків, нарахованих за договором №2/2010-з від 25.08.2010р., відповідно до чинного законодавства України, що складає 1 940 032,75грн. (п.1.5. договору факторингу).

Пунктом 1.7. договору факторингу передбачено, що фактор набуває права грошової вимоги до боржника відповідно до договору №2/2010-з про надання фінансової позики від 25.08.2010р., укладеного між ТОВ "Компанія з управління активами "ПАРАНГОН" та ТОВ "ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ", після підписання цього договору.

Згідно п.2.1. договору факторингу для реалізації фактором придбаного ним права грошової вимоги та підтвердження підстав та розміру такої вимоги, клієнт передає під час підписання цього договору наступні документи:

- засвідчені копії банківських виписок;

- засвідчену копію основного договору;

- засвідчені копії актів звірки взаєморозрахунків; :

- засвідчені копії листування з боржником.

За п.2.2. договору факторингу не пізніше п'яти робочих днів після набуття чинності цим договором клієнт зобов'язаний сповістити боржника про укладення цього договору і повідомити, що платіж на користь фактора є належним, шляхом направлення повідомлення, в якому зазначити суму грошової вимоги, яка підлягає виконанню та фактора, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до п.п.4.1., 4.3. договору факторингу розмір фінансування фактором клієнта становить 36 650,32грн. За надання послуг факторингу клієнт протягом одного календарного місяця сплачує фактору винагороду в розмірі 500,00грн. шляхом перерахування вказаних грошових коштів на поточний рахунок фактора, або в інший не заборонений чинним законодавством спосіб.

Даний договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками і скріплення печатками сторін та діє до 01.12.2016р. (п.6.1. договору факторингу).

Згідно ч.1 ст.1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Враховуючи викладене, у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за договором про надання фінансової позики №2/2010-з від 25.08.2010р. у розмірі 1 725 000,00грн., а також сума нарахованих та несплачених відсотків у розмірі 1 940 032,75грн., що підтверджується матеріалами справи, визнається відповідачем та підлягає до стягнення.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

За ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.5.2. договору позики в разі порушення позичальником терміну повернення позики згідно п.3.1., позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі 0,2% за кожен день від суми заборгованості.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 621 000,00грн. за період з 02.01.2012р. по 29.06.2012р. (сума та період для нарахування взяті правильно). Розрахунок пені здійснений позивачем у розмірі 0,2%, сума якої більше тієї, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобо"язань" №543/96 -ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобо"язань" №543/96 -ВР від 22.11.1996р. розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Господарський суд, перерахувавши пеню за подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановив, що вона складає 129 162,91грн. Суд частково відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в повному обсязі, як необґрунтовано нараховану.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку 3% річних за період з 02.01.2012р. по 02.12.2014р. складають 151 138,36грн., а інфляційні з січня 2012р. по листопад 2014р. складають 372 382,82грн., які розраховані правильно та підлягають до стягнення.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" (52002, Дніпропетровська область, м. Підгородне, вул. Зелена, 6, ЄДРПОУ 33442626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еверест" (01103, м. Київ, Печерський район, бульвар Дружби Народів, 30Б, ЄДРПОУ 38918602) основний борг у розмірі 1 725 000,00грн. (один мільйон сімсот двадцять п"ять тисяч), відсотки у розмірі 1 940 032,75грн. (один мільйон дев"ятсот сорок тисяч тридцять дві грн. 75коп.), пеню у розмірі 129 162,91грн. (сто двадцять дев"ять тисяч сто шістдесят дві грн. 91коп.), 3% річних у розмірі 151 138,36грн. (сто п"ятдесят одна тисяча сто тридцять вісім грн. 36коп.), інфляційні у розмірі 372 382,82грн. (триста сімдесят дві тисячі триста вісімдесят дві грн. 82коп.) та 65 606,66грн. (шістдесят п"ять тисяч шістсот шість грн. 66коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.02.2015р.

Суддя В.І. Петрова