Рішення № 42663278, 13.01.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2015 р. Справа № 911/5016/14

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» до Фізичної особи-підприємця Бондаренка Олега Миколайовича про звернення стягнення на предмет застави,

представники:

позивача: Самокиша В.Ю. (дов. № 23-12/14-34 від 23.12.2014);

відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» до Фізичної особи-підприємця Бондаренка Олега Миколайовича про звернення стягнення на предмет застави.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу та договором застави.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.11.2014 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09.12.2014.

Ухвалою від 09.12.2014 розгляд справи відкладено на 23.12.2014.

Ухвалою від 23.12.2014 розгляд справи відкладено на 13.01.2015.

В судовому засіданні 13.01.2015 суд заслухав пояснення представника позивача, він підтримав позовні вимоги. Відповідач в судове засідання не з'явився.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

У судовому засіданні 13.01.2015, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після виходу з нарадчої кімнати, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

06.05.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (лізингодавець) та фізичною особою-підприємцем Бондаренко Олегом Миколайовичем (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № L3268-05/09, відповідно до п. 1.1. якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в специфікації (додаток №2 до цього договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Згідно п. 3.1 договору вартість предмета лізингу становить 769069,51 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору після проведення фактичної передачі предмета лізингу лізингоодержувачу вартість предмета лізингу може бути змінена, якщо на момент проведення повного розрахунку лізингодавця з продавцем за придбання предмета лізингу, оплати лізингодавцем всіх витрат, пов'язаних з придбанням, реєстрацією, страхуванням та передачею предмета лізингу лізингоодержувачу лізингодавець оплатив йому суму, яка відрізняється від загальної вартості предмета лізингу на момент укладення договору. В цьому випадку лізингодавець складає новий графік з розрахунку на перший робочий день першого лізингового періоду та направляє його лізингоодержувачу. Змінений за правилами цього пункту графік приймається до виконання лізингоодержувачем у безспірному порядку.

Пунктом 4.1. договору визначено, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця.

Згідно п. 4.2 договору розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку.

Відповідно до п. 4.4 договору поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду.

Оплата всіх лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця (п. 4.7 договору).

Для розрахунку зміни розміру лізингових платежів у гривні сторони обрали валюту - долар США (п. 4.9 договору).

Пунктом 5.1 додатку №4 до договору № L3268-05/09 від 06.05.2009 визначено, що лізингоодержувач зобов'язується сплачувати зазначені в графіку лізингові платежі. Датою сплати лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок лізингодавця.

Додатком №1 до договору № L3268-05/09 від 06.05.2009 сторонами погоджено графік платежів від 07.05.2009.

Додатком №2 до договору № L3268-05/09 від 06.05.2009 сторонами погоджено специфікацію до договору.

Згідно п. 5.2 додатку №4 до договору № L3268-05/09 від 06.05.2009 лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку авансові лізингові платежі на підставі рахунку протягом 5 днів з дня укладення договору та щомісячно на підставі рахунків сплачує до 8 числа поточного місяця відсотки за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу, нараховані за попередній місяць.

Відповідно до п. 5.3 додатку №4 до договору № L3268-05/09 від 06.05.2009 лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4. цього договору на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

19.06.2009 сторонами було підписано акт приймання-передачі предмета лізинга, згідно якого лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв обумовлене сторонами майно.

01.10.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» та фізичною особою-підприємцем Бондаренком Олегом Миколайовичем укладено угоду про внесення змін до договору оренди (фінансового лізингу) № L3268-05/09 від 06.05.2009, згідно якої у зв'язку з наявністю у лізингоодержувача простроченої заборгованості за договором у розмірі 31929,00 грн та враховуючи, що лізингоодержувачем було виявлено бажання здійснити реструктуризацію цієї заборгованості, сторони дійшли згоди внести зміни до договору.

Згідно п. 1.2 угоди подальше нарахування лізингових платежів за користування предметом лізингу здійснюється виходячи з переоціненої заборгованості лізингоодержувача перед лізингодавцем в сумі 592959,61 грн.

Пунктом 2 угоди визначено, що сторони погодили внести зміни до договору, погодивши його та додатки 1, 2 та 4 до нього у новій редакції.

01.10.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» та фізичною особою-підприємцем Бондаренко Олегом Миколайовичем був укладений договір оренди (фінансового лізингу) №LC3268-05/09.

Згідно п. 2.1 договору оренди (фінансового лізингу) №LC3268-05/09 від 01.10.2009 вартість предмета лізингу на момент підписання договору становить 787328,27 грн.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.3 договору оренди (фінансового лізингу) №LC3268-05/09 від 01.10.2009 лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу, поточні лізингові платежі та протягом строку лізингу щомісяця сплачує лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії лізингодавця.

Лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір та/або вилучити у лізингоодержувача предмет лізингу у безспірному порядку у таких випадках, коли лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів (п.п. 6.1., 6.1.2. договору оренди (фінансового лізингу) №LC3268-05/09 від 01.10.2009).

Згідно п. 5.2 додатку №4 до договору №LC3268-05/09 від 01.10.2009 лізингоодержувач сплачує авансові лізингові платежі на підставі рахунку протягом 5 днів з дня укладення договору та щомісячно на підставі рахунків сплачує до 8 числа поточного місяця відсотки за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу, нараховані за попередній місяць згідно п. 4.2. договору.

Відповідно до п. 5.3 додатку №4 до договору №LC3268-05/09 від 01.10.2009 лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно.

01.10.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» та фізичною особою-підприємцем Бондаренком Олегом Миколайовичем укладено угоду про внесення змін до договору фінансового лізингу №LC3268-05/09 від 01.10.2009, якою сторони доповнили умови останнього.

У зв'язку з наявністю у лізингоодержувача простроченої заборгованості за договором оренди (фінансового лізингу) №LC3268-05/09 від 01.10.2009 у розмірі 67771,65 грн та враховуючи, що лізингоодержувачем було виявлено бажання здійснити реструктуризацію цієї заборгованості, сторони дійшли згоди внести зміни до договору, про що 02.08.2010 укладена угода про внесення змін до договору оренди (фінансового лізингу) №LC3268-05/09 від 01.10.2009. Вказаною ж угодою сторони змінили номер договору на № LC3268-08/10.

Угодами від 01.03.2011, 01.07.2011 та 03.01.2012 про внесення змін до договору оренди (фінансового лізингу) № LC3268-08/10 від 01.10.2009 сторони вносили зміни до додатку №1 «Графік розрахунку заборгованості» договору та затверджували його у нових редакціях.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконував неналежним чином, систематично порушуючи встановлені договорами, додатками до договорів та угодами обов'язки щодо сплати лізингових платежів.

25.09.2013 на адресу відповідача позивачем була направлена вимога №1671-09/13 від 23.09.2013, згідно якої останній просив сплатити суму заборгованості та повідомив, що у випадку не оплати заборгованості позивач відмовиться від договору та вимагатиме повернення предмета лізингу. Вказана вимога 01.10.2013 року отримана відповідачем, що підтверджується підписом останнього на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення та залишена останнім без відповіді та задоволення.

20.11.2013 на адресу відповідача позивачем направлена вимога №1993-11/13 від 20.11.2013 згідно якої останній на підставі п. 6.1. договору та ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» повідомив, про відмову від договору лізингу з 30.11.2013 та вимагав повернути предмет лізингу ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль». Вказана вимога 26.11.2013 отримана відповідачем, що підтверджується підписом останнього на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення та залишена останнім без відповіді та задоволення.

Відтак, суд встановив, що позивач з 30.11.2013 року в односторонньому порядку відмовився від договору, оскільки лізингоодержувачем порушено свої зобов'язання, тобто не виконано договір належним чином.

Згідно п. 10.3 додатку №4 до договору оренди (фінансового лізингу) у разі дострокового припинення договору лізингоодержувач зобов'язаний: 10.3.1 повернути предмет лізингу у визначені строки та місце в межах території України; 10.3.2 сплатити лізингодавцю - комісію лізингодавця за дострокове припинення договору в розмірі 2 % від суми непогашеної вартості предмета лізингу, нараховані за договором штрафні санкції (штраф, пеня), суми, які відшкодовують витрати лізингодавця та не були сплачені лізингоодержувачем, заборгованість по поточних лізингових платежах та нарахованих штрафних санкціях, заборгованість лізингоодержувача зі сплати вартості предмета лізингу.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача по оплаті лізингових платежів на дату розірвання договору згідно виставлених рахунків-фактур, копії яких містяться в матеріалах справи, становить 417533,99 грн.; заборгованість відповідача зі сплати вартості предмета лізингу складає 199877,75 грн (25006,60 дол. США х 7,993грн./дол. США); комісія за дострокове припинення договору у розмірі 2% від суми непогашеної вартості предмету лізингу, що складає 3997,55 грн.; заборгованість по сплаті додаткових витрат на дату розірвання договору згідно виставлених рахунків-фактур, копії яких містяться в матеріалах справи, складає 16780,74 грн.; витрати понесені за зберігання предмету лізингу після розірвання договору, що підтверджуються рахунками-фактурами та платіжними дорученнями, копії яких також містяться в матеріалах справи, складають 900,00 грн.

23.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (продавець) та Калініченко Лесею Вікторівною (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №PR3267/68-01/14, згідно якого позивачем було продано спірний предмет лізингу за 310000,00 грн., що підтверджується специфікацією до договору та банківською випискою.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем за складає 329090,03 грн. Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

В рахунок забезпечення відповідачем зобов'язань за договором фінансового лізингу, 01.10.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (заставодержатель) та фізичною особою-підприємцем Бондаренком Олегом Миколайовичем (заставодавець) було укладено договір застави, відповідно до п. 1.1. якого заставодавець передає заставодержателю в заставу належне йому на праві власності рухоме майно, а саме: сідловий тягач марки DAF 95 XF 430, 2004 року випуску, кузов № XLRTE47XSOE643332, державний реєстраційний № АІ9180АН, зареєстрований МРЕВ ДАІ ГУ УМВС Україні 17 лютого 2006.

Предмет застави належить заставодавцю на підставі ВМД 125040000/6/401096 від 16 лютого 2006, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу КХС № 954779, виданим 17 лютого 2006 МРЕВ ДАІ ГУ УМВС Україні в м. Бровари

Сторони домовились, що у випадку здійснення будь-яких змін у стані, складі предмету застави, його поліпшень, або заміни його складових, всі такі зміни та поліпшення також є предметом застави за цим договором.

Сторони домовились, що договірна вартість предмета застави на момент укладення цього договору становить 304000,00 грн. Вартість предмета застави на момент укладення цього договору не впливає на визначення ціни предмета застави у майбутньому, у тому числі - під час звернення стягнення на нього заставодержателем (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 2.1. договору застави застава відповідно до цього договору забезпечує повне виконання грошових зобов'язань лізингоодержувача, що випливають та/або виникнуть у майбутньому, зокрема, з договору фінансового лізингу LC3268-05/09 від 01 жовтня 2009 р., укладеного між заставодержателем та лізингоодержувачем, а також змін до нього, якщо такі будуть укладені та будуть невід'ємною частиною договору фінансового лізингу. Відповідно до умов договору лізингу лізингоодержувач зобов'язується перед заставодержателем сплачувати лізингові, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках передбачених договором лізингу, а також виконати інші умови договору лізингу та відшкодувати заставодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов договору лізингу. Порядок сплати лізингових платежів, штрафів, пені та інших платежів здійснюються у порядку і строки, визначені договором лізингу.

30.10.2009 р. ДП „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано обтяження щодо вищевказаного транспортного засобу на підставі договору застави б/н від 01.10.2009 р., що підтверджується витягом № 25172693 від 30.10.2009 р. з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, наявним у матеріалах справи.

18.03.2011 між фізичною особою-підприємцем Бондаренком Олегом Миколайовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрут Транс» було укладено договір купівлі-продажу № 31/03, згідно умов п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність предмет застави, а покупець прийняти і оплатити його.

Вказана обставина встановлена в рішенні господарського суду Київської області від 29.08.2014 у справі № 911/1313/14.

Вказаним рішенням визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу № 31/03 від 18.03.2011 p., укладений між фізичною особою-підприємцем Бондаренком Олегом Миколайовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фрут Транс".

Отже, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу, позивач звернувся до суду з даним позовом про звернення стягнення на предмет застави за договором застави від 01.10.2009.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Аналогічні положення закріплені в ст. 572 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про заставу» заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Згідно ст.ст. 589, 590 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, оскільки судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором фінансового лізингу, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 329090,03 грн, суд вважає вимогу позивача про звернення стягнення на предмет застави, а саме сідловий тягач марки DAF 95 XF 430, 2004 року випуску, кузов № XLRTE47XSOE643332 обгрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем не запереченою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на предмет застави - сідловий тягач марки DAF 95 XF 430, 2004 року випуску, кузов № XLRTE47XSOE643332 в рахунок погашення заборгованості фізичної особи-підприємця Бондаренка Олега Миколайовича (код 20016140288) перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (код ЄДРПОУ 34480657) за договором фінансового лізингу № LC3268-08/10 від 01.10.2009 у розмірі 329090,03 грн.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бондаренка Олега Миколайовича (код 20016140288) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (код ЄДРПОУ 34480657) 6581,80 грн судового збору

4. Видати наказ.

Повний текст рішення складено 19.01.2015.

Суддя А.Ф. Черногуз