Ухвала суду № 42663225, 05.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2015 року м. Київ К/800/30826/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівЗайця В. С., Єрьоміна А. В.,розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Державного підприємства "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Виробниче управління теплофікації" на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області до Державного підприємства "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Виробниче управління теплофікації" про стягнення заборгованості,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області звернулось до суду з позовною заявою до Державного підприємства "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Виробниче управління теплофікації" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 239 841 грн 22 коп.

З урахуванням уточнення позовних вимог позивач просив стягнути 236 799 грн 96 коп.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 1 за період лютий-червень 2013 року на загальну суму 236 799 грн 96 коп.

Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року апеляційну скаргу Державного підприємства "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Виробниче управління теплофікації" залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Рішення суду мотивоване тим, що скаржник не сплатив судовий збір у розмірі, встановленому законодавством.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2014 року апеляційну скаргу повернуто, в зв'язку із не усуненням недоліків.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційними скаргами, в якій просив ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2014 року скасувати, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року змінити.

Заперечення не надійшли.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2014 року підлягає задоволенню, а скарга на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч.6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається, крім іншого, документ про сплату судового збору.

Згідно із статтею 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі; ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про безпідставне стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості, а тому за подання апеляційної скарги на рішення суду в дані справі судовий збір складає - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Як вбачається із апеляційної скарги, скаржник оскаржував рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 18 180 грн 62 коп.

На думку колегії суддів, ставка судового збору у розмірі 50 відсотків має обчислюватись, виходячи із оспорюваної суми, тобто 18 180 грн 62 коп.,

Слід зазначити, що розмір судового збору повинен складати не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (913 грн 50 коп.) та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (2 436 грн 00 коп.).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції помилково обчислив ставку судового збору за подачу апеляційної скарги майнового характеру, виходячи із повної суми спору в даній справі, чим порушив норми процесуального права, а тому справу необхідно направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання прийняття апеляційної скарги.

Слід зазначити, що рішення суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги в зв'язку з не усуненням недоліків, є похідним від рішення суду про залишення апеляційної скарги без руху, а тому така вимога скаржника про скасування цього рішення підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Виробниче управління теплофікації" на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2014 року задовольнити.

Скасувати ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2014 року.

Касаційну скаргу Державного підприємства "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Виробниче управління теплофікації" на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: