Ухвала суду № 42663196, 05.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2015 року м. Київ К/800/39587/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівЗайця В. С., Єрьоміна А. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спартак Плюс" до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спартак Плюс" звернулось з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів, в якому просив:

визнати дії працівників Дніпропетровської митниці щодо формування висновків за Актом № Н05/12/110050000/33264761 від 27 січня 2012 року про зміни товарної позиції, митної вартості товарів та донарахування експортного мита такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства;

скасувати повністю податкове повідомлення № 31 від 24 лютого 2012 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року позов задоволено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині визнання дій працівників митниці щодо формування висновків за Актом № Н05/12/110050000/33264761 від 27 січня 2012 року такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства і в задоволенні позову в цій частині відмовлено; в іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів, митниця звернулася з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Заперечень на касаційну скаргу не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги в межах ч. 2 ст. 220 КАС України, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що відповідачем винесено податкове повідомлення від 24 лютого 2012 року № 31, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: мито на товари, що вивозяться (пересилаються) з території України суб'єктами підприємницької діяльності, на загальну суму 436 920 грн 00 коп., в тому числі за основним платежем - 349 536 грн 00 коп., за штрафними санкціями - 87 384 грн 00 коп.

Вказане податкове повідомлення-рішення винесене на підставі Акту № Н05/12/110050000/33264761 від 27 січня 2012 року про проведення перевірки стану дотримання ТОВ «Спартак Плюс» законодавства України з питань митної справи, в якому зазначено, що в липні, вересні 2011 року ТОВ «Спартак Плюс» на товар «гранулят металевий, для виробництва дробу» оформлено 16 вантажних митних декларацій в режимі ЕК 10: №№ 110050005/2011/5783, 110050005/2011/5889, 110050005/2011/5892, 110050005/2011/5894, 110050005/2011/5897, 110050005/2011/5998, 110050005/2011/6000, 110050005/2011/6066, 110050005/2011/6068, 110050005/2011/6070, 110050005/2011/6145, 110050005/2011/6146, 110050005/2011/7743, 110050005/2011/7744. Товар, задекларований у ВМД, класифіковано невірно. Відповідно до технології, запатентованої АТ «Новолипецький металургійний комбінат» гранулят отриманий шляхом дроблення, сепарації, сушки та розділення на фракції шлаку сталеплавильного, тобто він є продуктом переробки відходів чорних металів.

Не погоджуючись з діями посадових осіб та рішенням відповідача, позивач заявив цей позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, щодо обґрунтованості заявленого позову.

В іншій частині позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.

Пунктом 35 статті 1 МК України (чинного на час виникнення спірних відносин) визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Відповідно до п.п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України (чинного на час виникнення спірних відносин) якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

За змістом ст. 313 МК України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Так, згідно з цим підпунктом Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Оспорювані податкові повідомлення-рішення не є наслідком згаданих помилок, виявлених у поданій позивачем податковій декларації.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, за виключенням випадку, коли така помилка була наслідком протиправних дій імпортера, зокрема, зазначення у вантажних митних деклараціях недостовірних відомостей.

Тоді як під час перевірки митним органом встановлено порушення вимог Основних правил інтерпретації класифікації товарів та Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Держмитслужби від 31 грудня 2010 року № 1561, тобто встановлено неправильну класифікацію товару, а не виявлено помилки у вантажних митних деклараціях у зв'язку з поданням позивачем недостовірних відомостей.

Отже, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судових рішень в частині скасування податкового повідомлення № 31 від 24 лютого 2012 року, оскільки вони прийняті у повній відповідності з чинним законодавством України.

Згідно із ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: