Ухвала суду № 42662902, 29.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2015 року м. Київ К/800/27584/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Борисенко І.В.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13.02.2013

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013

у справі № 802/123/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Бершадьмолоко»

до Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Бершадьмолоко» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Бершадьмолоко») звернулось до суду з позовом до Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Бершадська МДПІ Вінницької області ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.12.2012: №000422308/0 про застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 153034,30 грн.; №0000782301 про збільшення податку на прибуток на 35400,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 8850,00 грн.; №000079230 про збільшення податку на додану вартість на 10667,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 35988,63 грн.; №0007371701 про збільшення податку на доходи фізичних осіб на 97249,94 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 20031,26 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.02.2013, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами податкового органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Бершадьмолоко» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012. За результатами проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пункту 1 підрозділу 2 розділу ХХ, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165, пп. 170.9.1 (б) п.170.9 ст. 170, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК УКраїни), п. 2.11, п. 2.12, п. 3.1, п. 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі по тексту - Положення).

На підставі висновків перевірки податковим органом прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом на підставі висновків перевірки не враховано валові витрати позивача з придбання молока в населення в І півріччі 2012 року на суму 168572,00 грн. на підставі листа Управління Служби Безпеки України у Вінницькій області та копій пояснень громадян з приводу того, що їм не виплачувались кошти за молоко та компенсація як товаровиробникам сільськогосподарської продукції.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Судами встановлено, що здійснення ПАТ «Бершадьмолоко» вказаних валових витрат підтверджується приймально-розрахунковими відомостями. Також, по окремим громадянам виплачувалася компенсація товаровиробникам сільськогосподарської продукції. Кошти матеріально відповідальним особам видавались під звіт, який затверджувався на підставі отриманих приймально-розрахункових відомостей відповідно до кількості зданого молока.

Стосовно правомірності формування податкового кредиту, то відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Так, податковий орган встановив факт нецільового використання коштів, призначених для виплати компенсації фізичним особам за здане молоко, у розмірі 11950,30 грн., відповідно до листа Управління СБУ у Вінницькій області та зібраних ним пояснень.

Крім того, податковий орган стверджує, що оскільки в довідках сільських (селищних) рад не зазначено розміру земельних ділянок або зазначений розмір, що перевищує встановлений Земельним кодексом України, то позивач повинен був утримувати податок з доходів з фізичних осіб - здавачів молока.

Відносно таких тверджень відповідача суди зазначиди наступне.

Відповідно до пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПК України (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих йому в розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.

Отримувач таких доходів подає податковому агенту довідку про своє право на отримання доходу у джерела його виплати без сплати податку.

Форма довідки, строк дії, порядок її видачі затверджено наказом ДПА «Про затвердження Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та її форми» №975 від 21.12.2010 (далі по тексту - Порядок №975). Факт видачі довідки про право фізичної особи - власника сільськогосподарської продукції на отримання доходу від податкового агента без утримання податку на доходи фізичних осіб автоматично зобов'язує позивача не утримувати даний податок, в незалежності від самого змісту довідки, оскільки вона сама фіксує саме факт наявності пільги фізичної особи.

ПАТ «Бершадьмолоко» застосовано дану пільгу на підставі довідок про право на отримання доходу у джерела його виплати без сплати податку, виданих відповідними сільськими (селищними) радами.

Колегія суддів погоджується з доводами судів попередніх інстанцій про те, що позивач, як податковий агент, не мав права перевіряти правильність складання та заповнення даної довідки, а відповідальність за достовірність даних, зазначених в довідці, несе орган, що її видав.

Крім того, судами вірно зазначено, що пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПК України не встановлював розміру земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, тому є недоречними посилання податкового органу, на довідки у яких площа земельних ділянок перевищувала 2,0 га, а довідки у яких вказано нульовий розмір площі земельних ділянок у матеріалах справи не має.

Перевіркою було також встановлено порушення п. 12 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників» в частині несвоєчасної виплати компенсації сільськогосподарським товаровиробникам до 20 числа місяця, що настає за звітним періодом.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Бершадьмолоко» були пред'явлені платіжні доручення на перерахування ТОВ «Світанок-Агросвіт» суми компенсації у розмірі 11384,93 грн. №28 від 19.03.2012, та ТОВ «Агрофірма Джулинка» суми компенсації у розмірі 2018,25 грн. №7 від 19.03.2012. Проте, управління казначейства Бершадського району вказані платіжні доручення було повернуто без виконання у зв'язку з відсутнім рахунком у отримувача та проведено дані платіжні доручення лише 21.03.2012.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів» №11 від 12.01.2011 визначено механізм акумулювання сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що не підлягають сплаті до бюджету і нараховуються сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг).

Пунктом 2 Порядку визначено, що сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) відповідно до законодавства за умови подання засвідченої органом державної податкової служби копії свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

З матеріалів справи вбачається, що кошти за платіжними дорученнями №28 від 19.03.2012 та №7 від 19.03.2012 позивачем було вчасно акумульовано на спеціальний рахунок, а з цього рахунку вже вказані кошти повинні були перерахуватись на спецрахунки ТОВ «Світанок-Агросвіт» та ТОВ «Агрофірма Джулинка». Отже, ПАТ «Бершадьмолоко» вжило всіх заходів для своєчасного перерахунку сум компенсацій.

За результатами перевірки позивачу нарахований податок на доходи фізичних осіб в розмірі 23432,36 грн. відповідно до листа Управління СБУ у Вінницькій області та зібраних ним пояснень. Як встановлено судами, для перевірки були надані усі необхідні документи, що підтверджують реальність здійснення господарської операції.

Крім того, податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог п. 2.11 п. 2.12 п. 3.1, п. 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, а саме - авансові звіти про використання підзвітних сум оформлені без підтверджуючих документів на сплату готівкових коштів на загальну суму 153034,30 грн. відповідно до листа Управління СБУ у Вінницькій області та зібраних ним пояснень, то вказані висновки ґрунтуються на поясненнях громадян та припущеннях податкового органу, оскільки визначені п. 3.1 вищевказаного Положення документи на підприємстві наявні та були пред'явлені до перевірки - видаткові касові ордери, звіти про використання коштів виданих на відрядження або під звіт, приймально-розрахункові відомості на видачу грошей за закуплене молоко від населення, розрахункові документи.

Відповідно до п. 7.41 Положення звіти про використання коштів підзвітними особами були подані на підприємство у встановлений термін складання, підтверджувались відповідними документами, які надавались під час перевірки.

Також, податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем податку на додану вартість за квітень 2011 року в сумі 10666,67 грн. Свою позицію відповідач сформував на підставі отриманого від ДПІ у м. Полтаві акта документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства контрагента позивача.

Разом з тим, на підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано ряд документів, зокрема договір, податкову накладну, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, а також докази оплати вказаної господарської операції.

Доводи відповідача про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та його контрагентом, судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такого факту.

Крім того, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету зумовлює відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13.02.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)С.Е. Острович