Постанова № 4266202, 07.07.2009, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-351/09/1170

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2009 року. Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Яковлєва О.В.,

при секретарі - Дигас В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Об'єднання Дніпроенергобудпром» до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та скасування акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вимогою визнати протиправними дії Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Закритого акціонерного товариства "Об'єднання Дніпроенергобудпром" та скасувати Акт Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції №НОМЕР_4від 30.12.2008р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ЗАТ "Об'єднання Дніпроенергобудпром".

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно Статуту та Положення про структурну одиницю Закритого акціонерного товариства "Об'єднання Дніпроенергобудпром" (надалі ЗАТ "ОДЕБП") завод «Буддеталь» (далі ЗБД) є структурною одиницею ЗАТ "ОДЕБП". Завод «Буддеталь» має усі ознаки та повноваження юридичної особи (самостійний баланс, розрахунковий рахунок в установах банку, печатку зі своїм найменуванням, право самостійно укладати договори з партнерами, тощо). Отже, ЗБД відповідає усім умовам, які необхідні для добровільної реєстрації як платника ПДВ.. З 01.10.1997р. завод «Буддеталь» зареєстрований як платник ПДВ і з часу реєстрації по теперішній час виконував норми Закону України "Про податок на додану вартість", своєчасно сплачував ПДВ та подавав податкову звітність.

Оскільки, згідно Положення про структурну одиницю ЗАТ "ОДЕБП", завод «Буддеталь» на час реєстрації платника ПДВ - у 1997р., мав і на сьогодні має статус структурної одиниці, вважає анулювання реєстрації даного підприємства як платника ПДВ з боку Світловодської ОДПІ безпідставним та незаконним. Також зазначив, що у чинному податковому законодавстві на даний момент відсутні норми, які б дозволяли Світловодській ОДПІ без відповідних підстав проводити за своєю ініціативою анулювання реєстрації ЗБД як платника ПДВ.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позову підтримав посилаючись на обставини викладені в заяві. Крім того, в обґрунтування законності реєстрації та статусу платника ПДВ заводу «Буддеталь» ЗАТ "Об'єднання Дніпроенергобудпром", зазначив, що у 1997 році з набранням чинності Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. усі структурні підрозділи без права юридичної особи ЗАТ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" були поставлені на облік як платники ПДВ за ініціативою саме податкових органів. З часу реєстрації ЗБД як платника ПДВ - 01.10.1997р. і до 30.12.2008р. законність даної реєстрації податковими органами не оспорювалась.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився надав до суду заперечення на адміністративний позов. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог посилається на їх безпідставність, зазначаючи, що при здійсненні анулювання реєстрації платника податку на додану вартість посадові особи Світловодської ОДПІ діяли правомірно, в межах повноважень та відповідно до вимог законодавства. Також зазначив, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" платником податку на додану вартість може бути зареєстрована особа визначена у п.1.2 ст. 1 зазначеного закону. Враховуючи те, що філія відповідно до п. 3 ст. 95 ЦК України не є юридичною особою, а також не є суб'єктом підприємницької діяльності, підстави для реєстрації філії в якості платника податку на додану вартість відсутні. Якщо філія була зареєстрована в якості платника податку на додану  вартість, така реєстрація повинна бути скасована. Оскільки завод «Буддеталь» ЗАТ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" був помилково зареєстрований, без передбачених законодавством підстав, як платник ПДВ, дана реєстрація анульована правомірно.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. ( ч.3 ст. 2 КАС України).

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ЗАТ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" (надалі ЗАТ "ОДЕБП") зареєстроване Виконавчим комітетом Світловодської міської ради Кіровоградської області 08.12.1992р., ідентифікаційний код 14276579.

Відповідно до Статуту та Положення про структурну одиницю ЗАТ "ОДЕБП" завод «буддеталь» ( далі ЗБД) є структурною одиницею ЗАТ "ОДЕБП" без права юридичної особи. ЗБД має у своєму господарському віданні закріплені за нею основні та оборотні кошти, розрахунковий рахунок в установах банку, має право розпоряджатися закріпленим за нею майном за згодою Ради ЗАТ; від імені ЗАТ укладає договори, в тому числі зовнішньоекономічні, пов'язані з її діяльністю, здійснює інші цивільно-правові угоди, набуває права і несе обов'язки, несе відповідальність по укладеним договорам, своїми обіговими коштами, одержаним прибутком, який залишається в її розпорядженні, а при недостатності коштів - майном, що заходиться в її господарському віданні. ( а.с. 7)

01.10.1997р. Світловодською ДПА було проведено реєстрацію заводу «Буддеталь» ЗАТ "Об'єднання Дніпроенергобудпром"( на час реєстрації - Світловодський завод «Буддеталь» АТ "Дніпроенергобудпром") в якості платника податку на додану вартість, про що було видано свідоцтвоНОМЕР_1 НОМЕР_2 та присвоєний індивідуальний податковий номер НОМЕР_3При цьому, перешкод для реєстрації ЗБД в якості платника податку, податковим органом встановлено не було та не відмовлено в реєстрації.( а.с.9)

Відповідно до Положення про структурну одиницю, Завод «Буддеталь» ЗАТ "ОДЕБП" на час його реєстрації як платника ПДВ, як і на час анулювання даної реєстрації, мав статус структурної одиниці.(а.с. 6-8).

30.12.2008р. відповідачем, на підставі підпункту "в" п. 9.8. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", складений Акт №НОМЕР_4про анулювання реєстрації Заводу «Буддеталь» ЗАТ "Об'єднання Дніпроенергобудпром", 04624950, як платника податку на додану вартість. Як вбачається з даного Акта, його прийняття обумовлене тим, що платник - Завод «Буддеталь» ЗАТ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" не має статусу юридичної особи. (а.с. 12-13).

Підстави та порядок реєстрації, анулювання реєстрації суб'єктів господарювання платником податку на додану вартість встановлені Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 168/97-ВР) та визначаються Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000р. за № 79 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за № 208/4429.

Відповідно до п.9.1., п 9.2 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" центральний податковий орган веде реєстр платників податку. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону № 168/97-ВР визначено, що платником податку на додану вартість є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону, особою є будь-яка з наведених нижче осіб, незалежно від того, чи є така особа резидентом чи ні, а саме:

- суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій;

- інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності;

- фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або імпортує товари на митну територію України;

- представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.

Наведений перелік не змінювався за весь період дії Закону № 168/97-ВР, за винятком того, що у 2005 році він був доповнений такою особою, як представництво нерезидента.

В подальшому, ДПА України в листі від 30.01.2002р. № 1707/7/16-1217 визначила, що інші особи, які не мають статусу юридичної особи, але мають усі ознаки та повноваження юридичної особи (самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням, надане право самостійно укладати договори з партнерами тощо), у випадку, коли такі особи вважають за доцільне зареєструватися як платники податку, за наявності згоди головного підприємства, можуть бути зареєстровані платниками ПДВ при досягненні ними обсягів з продажу товарів (робіт, послуг), передбачених п. 2.1 ст. 2 цього Закону.

З часу реєстрації платником податку на додану вартість (01.10.1997р.) до часу анулювання даної реєстрації (30.12.2008р.), завод «Буддеталь» виконував норми Закону України "Про податок на додану вартість", що не заперечується відповідачем.

З Акту №НОМЕР_4від 30.12.2008р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ЗБД ЗАТ "ОДЕБП" вбачається, що платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з грудня 2007р. по листопад 2008р. з показниками які свідчать про наявність оподатковуваних поставок, та має за останні дванадцять календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 2962100 грн. (а.с. 12-13).

Викладене свідчить про те, що на протязі 11 років - з 1997 року по грудень 2008 року, державними податковими органами України визнавався законним статус Заводу «Буддеталь» ЗАТ "Об'єднання Дніпроенергобудпром", як платника податку на додану вартість.

Анулювання реєстрації платника податку на додану вартість здійснюється лише при настанні законодавчо встановлених випадків, передбачених п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість":

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

У разі якщо за наслідками останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим Законом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні. Це правило не поширюється на осіб, зазначених у підпункті "в" цього пункту.

Податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав, визначених у підпунктах "а" - "б" цього пункту, та зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "в" - "г" цього пункту.

Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника податку приймається у строки, визначені цією статтею для податкової реєстрації

Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено вичерпний перелік підстав анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Порядок проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за №208/4429 (далі - Положення).

Відповідно до п.25 зазначеного Положення реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР.

Так, п. 25.2 Положення передбачено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу. Податковий орган зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "в" - "г" цього пункту.

Органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "ґ" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема: Свідоцтва або корінця Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону); судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону); документа, який свідчить, що згідно з відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону); Свідоцтва або корінця Свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону); документа, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону).

Листами Державної податкової адміністрації України від 09.04.2008р. № НОМЕР_5, від 01.12.2008р. НОМЕР_6та від 31.12.2008рНОМЕР_7 надано роз'яснення щодо процедури скасування реєстрації філій як платників податку на додану вартість.

Так, в листі ДПА України від 01.12.2008р. НОМЕР_6, зокрема, зазначається, що враховуючи те, що філія відповідно до п. 3 ст. 95 ЦК України не є юридичною особою, а також не є суб'єктом підприємницької діяльності, підстав для реєстрації філії як платника податку на додану вартість немає. Якщо філію було зареєстровано як платника податку на додану вартість, таку реєстрація має бути скасовано. Пропозиції щодо добровільного скасування такої реєстрації з податку нового бюджетного року (з 01.01.2009р.) регіональні ДПА повинні були надіслати до кожної філії, зареєстрованої як платник податку на додану вартість. У разі подання філіями заяви про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість як підставу для такого анулювання зазначено п.п. в пункту 9.8 статті 9 Закону - " анулювання реєстрації з будь-яких інших причин". Причина - "Відсутність підстав для перебування платником податку на додану вартість." У разі неподання філіями заяви про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість таке анулювання здійснюється за ініціативою податкового органу.

Відповідно до преамбули Закону України "Про податок на додану вартість" зазначений Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

 Таким чином, саме нормами зазначеного Закону регулюються всі питання пов'язанні із визначенням платників податку на додану вартість та сплатою податку на додану вартість.

 Пунктом 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено вичерпний перелік підстав анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, який розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Листи ДПА України не є регуляторним актом в розумінні Закону України "Про засади регуляторної політики у сфері господарської діяльності", який би встановлював певні права та обов'язки.

Таким чином, анулювання реєстрації може здійснюватись податковим органом лише за наявності підстав передбачених п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Дослідивши матеріали справи, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що, вказуючи пп. "в" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" як підставу для анулювання реєстрації ЗБД ЗАТ "ОДЕБП" платником податку на додану вартість, відповідач діяв з порушенням способу анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, передбаченого законодавством України, без урахування фактичних обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя в адміністративних судах здійснюється відповідно до принципів, закріплених у ст.7 КАС України: верховенство права; законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду; обов'язковість судових рішень.

Відповідно до ч.2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини розкриває зміст принципу верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу. Однією з таких вимог є вимога про якість закону.

У рішенні, ухваленому 26 жовтня 2000 року у справі "Гасан і Чауш проти Болгарії", Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що словосполучення "встановлений законом" та "згідно із законом", що містяться в статтях з 8 по 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не лише вимагають наявності для заходу, який оскаржено, певної підстави в національному законодавстві, але також свідчать про якість відповідного закону (правової норми) - він має бути і достатньо доступним, і передбачуваним - тобто, сформульованим з достатньою чіткістю, яка дозволяє особі - за необхідності, за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку.

Для того, щоб національне законодавство відповідало цим вимогам, воно має передбачати засіб правового захисту проти свавільного втручання з боку державних органів влади у здійснення прав, захищених Конвенцією. У питаннях, які стосуються основоположних прав, надання законодавством органам виконавчої влади дискреції у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, що є одним з основних принципів демократичного суспільства і охороняється Конвенцією. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, та спосіб її здійснення.

Аналогічна позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини від 02 листопада 2006 року у справі "Волохи проти України".

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Встановлені судом обставини справи свідчать про те, що Завод «Буддеталь» ЗАТ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" був наділений державою певним правовим статусом - статусом платника податку на додану вартість відповідно до законодавства, яке залишалось незмінним в частині визначення статусу платника податку на додану вартість за весь період дії Закону № 168/97-ВР (за винятком того, що у 2005 році він був доповнений такою особою, як представництво нерезидента), та протягом одинадцяти років державними податковими органами України визнавався законним статус Заводу «Буддеталь» ЗАТ "Об'єднання Дніпроенергобудпром", як платника податку на додану вартість.

Аналізуючи зазначені норми законодавства в сукупності з фактичними обставинами справи, суд дійшов висновку, що позбавляючи в примусовому порядку статусу платника податку на додану вартість та набутих прав, з тих підстав, що на час реєстрації ЗБД ЗАТ "ОДЕБП" платником податку на додану вартість (у 1997р.), були відсутні підстави для даної реєстрації, відповідач діяв з порушенням принципу правової визначеності, оскільки ЗБД ЗАТ "ОДЕБП", будучи впевненим у законності наданого йому державою статусу, виконуючи передбачені Законом України "Про податок на додану вартість" вимоги, вправі був розраховувати на настання передбачених цим Законом наслідків.

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами позивача про наявність протиправності дій Світловодської ОДПІ щодо анулювання реєстрації ЗБД ЗАТ "ОДЕБП" як платника податку на додану вартість, що потягло порушення права позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, яка б гарантувала захист прав суб'єкта у сфері публічно-правових відносин, в тому числі шляхом визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства «Об'єднання Дніпроенергобудпром» до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та скасування акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість задовольнити.

Визнати протиправними дії Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість заводу «Буддеталь» закритого акціонерного товариства "Об'єднання Дніпроенергобудпром".

Скасувати Акт Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції №НОМЕР_4 від 30.12.2008р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість заводу «Буддеталь» закритого акціонерного товариства "Об'єднання Дніпроенергобудпром".

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови - з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України.

 Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 17.07.2009р.

Суддя О.В. Яковлєв