Ухвала суду № 42660427, 10.02.2015, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/8242/14-ц

Провадження № 2/520/426/15

УХВАЛА

10.02.2015 року

Київський районний суд м. Одеси у складі :

Головуючого судді: Маломуж А.І.

за участю секретаря: Месропянцевої О.В.,

розглянувши заяву представника позивача ТОВ «Кредитні ініціативи» «Про забезпечення позову» по цивільній справі за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 «про стягнення заборгованості» та за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Кредитні ініціативи», за участі третьої особи ОСОБА_3 «Про визнання кредитора таким, що прострочив прийняття виконання зобов'язання за договором», -

ВСТАНОВИВ:

07.07.2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором.

06.02.2015 року від представника позивача до канцелярії суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладання арешту на автомобіль TOYOTA RAV 4, 2002 року випуску, д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 на праві власності , а також вилучити його та передати на зберігання ТОВ «Кредитні ініціативи».

В обґрунтування наданої заяви представник позивача посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення судом позовної заяви, оскільки відповідачі не виконують умови кредитного договору щодо сплати кредиту, а також щодо страхування предмета застави, у зв'язку з чим, у разі пошкодження або знищення предмета застави, банк не зможе повернути надані в кредит грошові кошті.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Сторони про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, у судове засідання 10.02.2014року не з'явились.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, первісний позивач заявив до відповідачів майнові вимоги, тобто просить стягнути з них заборгованість за кредитним договором у розмірі 14463771,69 гривень.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 1 ч. 1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, представником позивача не надано правовстановлюючих документів на майно, на яке просить накласти арешт, а тому суду не відомо кому саме належить автомобіль TOYOTA RAV 4, 2002 року випуску, д/н НОМЕР_1.

Крім того, кредитний договір №58-02/18, який було укладено між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_1 забезпечений іпотекою, виконання зобов'язань позичальника за цим договором забезпечується іпотекою нерухомості.

Також судові не надано відомості щодо наявності або відсутності обтяження на рухоме майно автомобіль TOYOTA RAV 4, 2002 року випуску, д/н НОМЕР_1.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ТОВ «Кредитні ініціативи» «Про забезпечення позову» по цивільній справі за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 «про стягнення заборгованості» та за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Кредитні ініціативи», за участі третьої особи ОСОБА_3 «Про визнання кредитора таким, що прострочив прийняття виконання зобов'язання за договором»- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Маломуж А. І.