Ухвала суду № 42656197, 03.02.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/947/15 Головуючий 1 інстанції: Іванова І.В.

Справа № 639/11135/14-ц Доповідач : Пшенічна Л.В.

Категорія: право власності

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 року

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого судді - Пшенічної Л.В.

суддів колегії - Хорошевського О.М., Івах А.П.

за участю секретаря - Бабака О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу

за апеляційними скаргами ОСОБА_3 і ОСОБА_4

на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 грудня 2014 року

за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про захист порушених та невизнаних прав, -

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив захистити його матеріальні права на домоволодіння у цілому поверненням у його власність 1/3 домоволодіння.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 грудня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційних скаргах ОСОБА_3 і ОСОБА_4 посилаються на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просияь скасувати рішення суду першої інстанції та передати справу на новий розгляд.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 вказує на те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення безпідставно зазначив, що йому належить 1/3 частина спірного будинку, не взяв до уваги ухвалу Верховного суду України від 30 вересня 2002 року.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_4 вказує на те, що суд не дав оцінки наданим суду доказам, які були досліджені в судовому засіданні.

Cудова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що вони не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлено, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що доказів порушення право позивача та повернення йому у власність 1/3 частини спірного домоволодіння суду не надано.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони повністю відповідають обставинам справи, яким суд дав вірну оцінку.

Відповідно з ст.. 16 ЦК України кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позивач просить захистити його право шляхом повернення у його власність 1/3 житлового будинку АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3, вважаючи, що рішення, якими визнано право власності за відповідачем, ухвалено з порушенням закону і він має право на весь житловий будинок.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що право власності на спірний житлового будинку належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 грудня 2001 року, яке було змінено ухвалою апеляційного суду Харківської області від 18 березня 2002 року, в якій зазначено, що за ОСОБА_3 визнано право власності на 1/3 частину, а за ОСОБА_4 на 2/3 частини спірного житлового будинку (а.с. 16-19).

Ухвалою Верховного Суду України від 30 вересня 2002 року ухвала апеляційного суду Харківської області від 18 березня 2002 року залишена без змін (а.с. 95)

Вказані судові рішення є чинними на даний час і це не заперечується сторонами у справі.

Довід апеляційної скарги стосовно того, що вищенаведені судові рішення є неправосудними, на що суд уваги не звернув, а також те, що судовими інстанціями не розглянуті зустрічні та інші позовні вимоги ОСОБА_4, судовою колегією не приймається, оскільки до компетенції суду першої інстанції не входить вирішення питань щодо правосудності судових рішень.

Для вирішення вказаного питання законодавством передбачено інший порядок, а саме апеляційне та касаційне оскарження судових рішень.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для повернення у власність позивача спірної частини житлового будинку та відсутність доказів про порушення відповідачем права позивача.

Що стосується доводу апеляційної скарги ОСОБА_3 відносно того, що судом першої інстанції не правильно встановлено, що йому належить 1/3 частина спірного житлового будинку, оскільки він вважає, що має право на весь будинок, то суд не вирішував питання щодо визнання права власності за сторонами на будь-яку частину спірного будинку, а лише послався в монтувальній частині судового рішення на судові рішення, якими це право вже визнано за сторонами, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги..

Згідно зі ст. ст.. 10 і 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а ст. 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судова колегія дійшла висновку, що позивач не довів свій позов.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати,-

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя

Судді колегії