Ухвала суду № 42652679, 10.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2311/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

10 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року у справі за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2014 року Київський міський центр зайнятості (далі - Позивач, КМЦЗ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про стягнення коштів у розмірі 971,27 грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року відмовлено у відкритті провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з викладеним у вказаній ухвалі рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Наголошує на тому, що судом було невірно визначено підвідомчість даної справи.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились, а тому справа розглядалась у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки у даних правовідносинах Позивач не здійснює владно-управлінські функції щодо Відповідача, а також органи центру зайнятості не наділені чинним законодавством повноваженнями на звернення до суду з відповідними позовами.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення допомоги по безробіттю, виплаченої на підставі Закону України «Про зайнятість населення», що є видом виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Приписи ч. 2 ст. 4 КАС України поширюють юрисдикцію адміністративних судів на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

При цьому положення п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України дають підстави для висновку, що суб'єкт владних повноважень може звернутись з адміністративним позовом до фізичної особи у випадках, установлених законом.

Вирішуючи питання про наявність в органів центру зайнятості на звернення до суду з позовом про стягнення коштів, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 36 вказаного Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про зайнятість населення» формування та реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення забезпечують у межах своїх повноважень Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.

Крім того, судовою колегією враховується, що Указом Президента України від 16.01.2013 року №19/2013 затверджено Положення про Державну службу зайнятості України (далі - Служба), яка входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції (далі - Положення №19).

Так, відповідно до пп. 28 п. 4 Положення №19 Служба відповідно до покладених на неї завдань представляє інтереси Фонду в судових та інших органах, у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадськими об'єднаннями з питань соціального захисту, а також з органами соціального страхування на випадок безробіття іноземних держав, міжнародними організаціями, діяльність яких пов'язана із захистом соціальних прав людини.

При цьому, згідно пп. 8 п. 6 Положення №19 Служба для виконання покладених на неї завдань має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою, а також несплачені у добровільному порядку штрафи, накладені відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та статті 24-1 Закону України «Про рекламу».

Таким чином, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та його представники - є суб'єктами владних повноважень, які у правовідносинах у сфері страхування на випадок безробіття реалізують владні управлінські функції, а право Фонду та його робочих органів (центрів зайнятості) на звернення до суду у відповідних відносинах - передбачено законодавцем.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про те, що цей спір не належить до адміністративної юрисдикції, є передчасним та таким, що не відповідає вимогам процесуального права.

Відповідно до ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, направивши справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 199, 204, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості - задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року у справі за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, - скасувати.

Справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.