Рішення № 42652474, 11.02.2015, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/20616/14-ц

пр. № 2/759/1426/15

11 лютого 2015 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарі - Котляр Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ТОВ «Всеслав-К»

про стягнення заборгованості по заробітній платі з врахуванням компенсації та індексації, -

В с т а н о в и в

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Всеслав-К» та просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі з врахуванням компенсації та індексації в сумі 26 500 грн., обґрунтовуючи позов тим, що відповідно до наказу №14/2013 від 01.06.2013р. був прийнятий на роботу в ТОВ «Всеслав-К» на посаду менеджера з продажу товарів і наказом №03/2014 від 27.01.2014р. був звільнений із займаної посади за ст.38 КЗпП України за власним бажанням. При цьому з серпня 2013р. по січень 2014р. відповідач не виплачував йому заробітну і не провів з ним повного розрахунку при звільненні, чим порушені його трудові права щодо отримання грошової винагороди за працю. Просив задовольнити позов на підставі ст.ст. 115, 116, 117, 233 КЗпП України.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, на порушення його трудових прав, а також пояснив про те, що дійсно отримав від відповідача лист №3 від 04.02.2014р. з проханням з*явитись до Товариства за адресою: м.Київ, пр-т Червонозоряний, 54 і отримати нараховану заробітну плату, але до відповідача з даного питання за вказаною адресою не з*являвся, натомість, звертався щодо неправомірних, на його думку, дій ТОВ «Всеслав-К» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, до Солом*янського РУ ГУМВС України в м.Києві, до Територіальної державної інспекції з питань праці у м.Києві, однак, належних йому до виплати грошових коштів не отримав. Також, позивач вказав про те, що сума позову в розмірі 26 500 грн. заборгованості по заробітній платі з врахуванням компенсації та індексації є приблизною, визначена ним особисто і він не може зазначити, яку частину із вказаної суми складає заборгованість по заробітній платі, за який період часу, а також які частини з неї складають компенсація та індексація.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість і безпідставність, а також пояснив про те, що ТОВ «Всеслав-К» має невеликий трудовий колектив, грошові кошти працівникам видає бухгалтер кожен місяць в одному й тому ж місці під їх особистий підпис у платіжній відомості, але із серпня 2013р. ОСОБА_1 перестав розписуватися в платіжних відомостях за отримання заробітної плати, хоча грошові кошти отримував особисто в руки, мотивуючи таку відмову зайнятістю і казав, що розпишеться пізніше, що викликало обурення бухгалтера. Не отримав позивач лише грошові кошти за відпрацьовані 27 днів січня 2014р. в сумі 464 грн. 33 коп., оскільки в день звільнення, а саме: 27.01.2014р., він забрав трудову книжку і залишив приміщення ТОВ «Всеслав-К», на подальші телефонні виклики та поштові повідомлення з*явитись до ТОВ «Всеслав-К» і отримати заробітну плату, він не реагував. У зв*язку із наведеним вважав, що будь-яких порушень прав позивача відповідачем не допущено.

Розглянувши справу в межах позовних вимог, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що відповідно до наказу №14/2013 від 01.06.2013р. ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в ТОВ «Всеслав-К» на посаду менеджера з продажу товарів (а.с. 37 - копія наказу) і наказом №03/2014 від 27.01.2014р. був звільнений із займаної посади за ст.38 КЗпП України за власним бажанням (а.с. 40 - копія наказу), на підставі його заяви від 27.01.2014р. (а.с. 39 - копія заяви).

Як вбачається з наданих відповідачем відомостей про виплату грошей по заробітній платі в ТОВ «Всеслав-К», за липень 2013р. ОСОБА_1 отримав заробітну плату в сумі 270 грн. 40 коп., про що є його підпис у платіжній відомості (а.с. 51).

В серпні 2013р. ОСОБА_1 було нараховано 273 грн. 13 коп. (а.с. 52) і 300 грн. 45 коп. (а.с. 53), у вересні 2013р. - 573 грн. 58 коп. (а.с. 54), у жовтні 2013р. - 573 грн. 58 коп. (а.с. 55), у листопаді 2013р. - 573 грн. 58 коп. (а.с. 56), у грудні 2013р. - 573 грн. 58 коп. (а.с. 57), у січні 2014р. - 464 грн. 33 коп. (а.с. 58), однак, підписи позивача у платіжних відомостях за вказаний період часу про отримання грошових коштів відсутні.

В підтвердження того, що позивач отримав заробітну плату за період з серпня 2013р. по грудень 2013р., представник відповідача надав суду акти, складені комісією ТОВ «Всеслав-К» (а.с. 138 - копія акту від 30.10.2013р., а.с. 139 - копія акту від 14.01.2014р., а.с. 140 - копія акту від 23.01.2014р.)

В судовому засіданні були допитані свідки відповідача.

Так, свідок ОСОБА_2 показав суду про те, що є приватним підприємцем і його робота пов*язана з роботою ТОВ «Всеслав-К», він має робоче місце навпроти робочого місця бухгалтера ТОВ «Всеслав-К», яка видає працівникам Товариства заробітну плату. Він, свідок, бачив, що в період часу з серпня 2013р. по січень 2014р. в дні видачі працівникам ТОВ «Всеслав-К» заробітної плати ОСОБА_1 разом із іншими працівниками отримував грошові кошти особисто в руки, але зі слів бухгалтера йому відомо, що у відомостях він про це не розписувався, оскільки бухгалтер скаржилася на ОСОБА_1 з даного питання і голосно кричала: «ОСОБА_1, розпишися !», але він відповідав, що зайнятий і має багато роботи, у зв*язку із чим розпишиться потім. 27.01.2014р. ОСОБА_1 на роботі був, але не працював, в цей день бачив його із трудовою книжкою в руках.

Свідок ОСОБА_3 показав суду про те, що працює в ТОВ «Всеслав-К» кладовщиком та був свідком, коли ОСОБА_1 отримував заробітну плату, в тому числі й у період із серпня 2013р. по грудень 2013р., а також у січні 2014р. двічі отримував гроші. При цьому, він, свідок, чув, як бухгалтер кричала: «ОСОБА_1 ! А як же підпис !», а ОСОБА_1 відповідав, що розпишиться потім.

Свідок ОСОБА_4 показала суду про те, що з кінця листопада 2013р. працює в ТОВ «Всеслав-К» головним бухгалтером, ОСОБА_1 завжди отримував заробітну плату, як і усі працівники ТОВ «Всеслав-К», але у платіжній відомості розписуватися відмовлявся, мотивуючи це зайнятістю і говорив, що розпишиться потім. В січні 2014р. він двічі отримував заробітну плату за останні місяці 2013р., оскільки мала місце затримка виплат. Не отриманими ним залишились лише кошти в сумі 464 грн. 33 коп. за відпрацьовані 27 днів січня 2014р.

Задовольняючи позов частково, суд виходив з наступного.

Згідно частини 1 ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

У відповідності до частини 1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата усіх сум, належних йому від підприємства, установи, організації, здійснюється у день звільнення…

В спірному випадку, позивач в обґрунтування позову посилався на те, що із серпня 2013р. по січень 2014р. відповідач не виплачував йому заробітну плату, у зв*язку із чим виникла заборгованість в сумі 26 500 грн. з врахуванням компенсації та індексації.

При цьому, позивач вказував про те, що така сума заборгованості по заробітній платі визначена ним приблизно і він не може зазначити, яку частину із вказаної суми складає заборгованість по заробітній платі, за який період часу, а також які частини з неї складають компенсація та індексація.

Тобто, сума позову фактично є припущенням позивача.

Але, відповідно до частини 4 ст.60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім цього, наданими представником відповідача актами і показаннями свідків спростовані пояснення позивача про те, що заробітну плату за період часу з серпня 2013р. по січень 2014р. він не отримував, хоча особистого підпису позивача про отримання грошових коштів за вказаний період часу в платіжних відомостях не має.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв*язку, враховуючи те, що представник відповідача і свідок ОСОБА_4, яка працює головним бухгалтером в ТОВ «Всеслав-К», підтвердили ту обставину, що ОСОБА_1 не отримав заробітну плату лише за 27 днів січня 2014р. в сумі 464 грн. 33 коп., а тому суд позовні вимоги в цій частині визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Однак, суд не вбачає вини відповідача в неотриманні позивачем вказаних вище коштів, оскільки, як пояснив сам позивач, на виклик ТОВ «Всеслав-К» №3 від 04.02.2014р. для отримання нарахованих йому коштів він не з*явився, натомість щодо неправомірних, на його думку, дій ТОВ «Всеслав-К» він звертався до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м.Києві (а.с. 5 - копія відповіді), до Солом*янського РУ ГУМВС України в м.Києві (а.с. 27 - копія відповіді), до Територіальної державної інспекції з питань праці у м.Києві (а.с. 28-29 - копія відповіді).

Крім цього, на підставі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

Керуючись ст.ст. 115, 116, 117, 221, 233 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Всеслав-К» (03148, м.Київ, пр-т Л.Курбаса, 1-А; р/р №26009210271189 в АТ «Прокредит Банк», МФО 320984, код ЄДРПОУ 24722821) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження, що мешкає в АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі за січень 2014р. в сумі 464 (чотириста шістдесят чотири) грн. 33 коп., а також 243 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: