Ухвала суду № 42650635, 02.02.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/5577/14-ц Головуючий у І інстанції Маценко Н.П.Провадження № 22-ц/780/73/15 Доповідач у 2 інстанції КоцюрбаКатегорія 24 02.02.2015

УХВАЛА

Іменем України

02 лютого 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Коцюрби О.П.,

Суддів - Кулішенка Ю.М., Сержанюка А.С.,

При секретарі - Химинець Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2014 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» до ОСОБА_1 про стягнення коштів у порядку регресу, -

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

ПАТ «Страхова компанія «Україна» звернулось до Броварського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що 15.09.2012 року о 22 год. 45 хв. у м. Києві по Наддніпрянському шосе сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів - «Chevrolet Аveo» д.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 та автомобіля «Hyundai Accent» д. н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 25.10.2012 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. на користь держави.

На час дорожньо-транспортної пригоди, між страховою компанією та відповідачем був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідності власників наземних транспортних засобів № АВ/1200260 від 12.02.2012 року, за яким товариство застрахувало цивільну відповідальність перед третіми особами при використанні транспортного засобу «Chevrolet Аveo» д.н. НОМЕР_1.

15.09.2012 року ОСОБА_2 звернулася до страхової компанії із заявою про настання страхового випадку. 08.11.2012 року експертом ОСОБА_3 проведено огляд транспортного засобу «Hyundai Accent» д. н. НОМЕР_2 стосовно вартості матеріального збитку, завданого заявникові у результаті пошкодження транспортного засобу.

На підставі вказаного страхового акту та заяви про перерахування страхового відшкодування відповідно до норм ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» товариством виплачено страхове відшкодування у розмірі 34160 грн. 18 коп. Про настання дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 15.09.2012 року відповідач не повідомив страхову компанію. З підстав стягнення у порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування товариство змушене звернутися до суду. Просило задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.10.2014 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2014 року, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просив, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити по справі нове рішення, про відмову ПАТ «Страхова компанія «Україна» в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.10.2014 року в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що 15.09.2012 року о 22.45 на Наддніпрянському шосе в м. Києві, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_1 у залежності від обставин, які сталися, не врахував дорожню обстановку, погодні умови та не дотримався безпечної дистанції, чим порушив вимоги п. 2.3, п. 13.1 ПДР України, внаслідок чого сталося зіткнення із автомобілем «Хюндай» д.н. НОМЕР_2, та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 25.10.2012 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. на користь держави.

Відповідно до п. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань - чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З матеріалів справи вбачається, що на час дорожньо-транспортної пригоди між позивачем та ОСОБА_4 власником автомобіля «Chevrolet Аveo» д.н.з. НОМЕР_1 був укладений поліс № АВ № 1200260 обов'язкового страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів.

29.10.2012 року учасник ДТП ОСОБА_2 звернулася до позивача із заявою про настання страхового випадку по договору страхування.

Відповідно до звіту від 08.11.2012 року, складеного ТОВ «ЕАК «Довіра» вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу становить 39258,21 грн.

15.11.2012 року потерпіла особа - ОСОБА_2 подала до позивача заяву про перерахунок страхового відшкодування.

З платіжних доручень № 1067 від 25.12.2012 року, № 2 від 03.01.2013 року та № 19 від 11.01.2013 року також вбачається, що позивачем здійснено перерахування суми страхового відшкодування згідно із страховим актом від 26.11.2012 року для ОСОБА_2 у відповідному розмірі.

Заперечуючи проти позову, та не визнаючи факту не своєчасного повідомлення позивача про настання страхового випадку, відповідач послався на те, що вимоги Закону щодо триденного повідомлення страхової компанії про настання страхового випадку, ними були виконані, при цьому, позивач відмовив у прийнятті заяви про настання страхового випадку з підстав відсутності укладеного договору між ним та ОСОБА_1 На підтвердження вказаних обставин, надав суду постанову Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 12.11.2012 року про відмову у порушенні кримінальної справи щодо невідомої особи, яка представилась співробітником ПАТ «Страхова компанія «Україна», у якої він придбав поліс обов'язкового страхування, який коштував 777,60 грн. В подальшому, після настання страхового випадку, йому, представником ПАТ «Страхова компанія «Україна» було повідомлено, що куплений ним поліс не дійсний, та у виплаті компенсації відмовили.

Допитаний в суді в якості свідка відповідач ОСОБА_1 пояснив, що після ДТП він зателефонував до страхової компанії з метою повідомити про подію. 19.09.2014 року особисто був у позивача, де йому по пред'явленню полісу було сказано, що останній є краденим. 25.09.2014 року працівники страхової компанії направили його до міліції для написання заяви про злочин щодо полісу. Підтвердив, що всі його звернення до страхової компанії жодним доказом не підтверджені.

Допитаний в судовому засіданні, в якості свідка за клопотанням відповідача працівник ПАТ «Страхова компанія «Україна» ОСОБА_5 пояснив, що він працює в ПАТ «Страхова компанія «Україна» і в його обов'язки не входить прийом від громадян заяв, щодо настання страхового випадку, тому, по випадку, який стався з відповідачем він пояснити нічого не може.

Відповідно до абзацу «ґ» підпункту 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 вказаного Закону.

Підпунктом 33.1.2 пункту 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», встановлено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди, а зобов'язання невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених ст. 41 вказаного Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місце знаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу передбачене пп. 33.1.4. п. 33.1 ст. 33вищезазначеного закону.

В правовій позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеною у справі № 6-1цс14 від 12.02.2014 року, вказано, виходячи з аналізу ст. ст. 33, 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції з 18.09.2011 року по 08.01.2012 року), слід зазначити, що у зв'язку із внесеними до цього Закону змінами, збережено як обов'язок страхувальника щодо вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП, так і відповідне право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив його про настання ДТП.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача, так як відповідачем не спростовано доводи ПАТ «Страхова компанія «Україна», щодо неправомірності заявлених позовних вимог.

Враховуючи те, що Броварський міськрайонний суд Київської області при розгляді справи повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, порушень норм процесуального законодавства при розгляді справи не допустив, тому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно відхилити, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.10.2014 року залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: