Рішення № 4264902, 28.07.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

28 липня 2009 р. Справа 7/87-09

за позовом: Могилів-Подільське міське комунальне підприємство "Шляховик", м. Могилів-Подільський, Вінницька область.

до: Управління житлово-комунального господарства Могилів-Подільської міської ради, м. Могилів-Подільський, Вінницька область.

3 особа без самостійних вимог :Могилів подільська міська рада

про стягнення 44269,24 грн. заборгованості

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Юрчак Л.C.

Представники:

позивача : Кордонець Є.В. - представник, довіреність б/н від 27.07.2009 року.

відповідача : Кушнір П.П. - головний спеціаліст з житлових питань, довіреність б/н від 27.07.2009 року.

Бурик Н.В. - начальник відділу бухгалтерського обліку та звітності, довіреність б/н від 27.07.2009 року.

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Могилів-Подільська міська рада - не з'явився.

Інші: Бондар Л.Г. - головний бухгалтер МКП "Шляховик", без повноважень.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з Управління житлово-комунального господарства Могилів-Подільської міської ради на користь Могилів-Подільського міського комунального підприємства "Шляховик" 44269,24 грн. боргу за виконання робіт по вуличній санітарній очистці території міста Могилів-Подільський згідно укладеного 07.05.2008 року договору.

Ухвалою від 21.04.2009року порушено провадження у справі № 7/87-09 та призначено до розгляду на 26.05.2009 року.

26.05.2009 року до суду надійшло письмове пояснення відповідача (лист від 25.05.2009 року № 13/189) в якому останній вказує на те, що заборгованість по договору від 07.05.2008 року утворилась в листопаді внаслідок вичерпання кошторисних призначень для виконання таких робіт. При цьому відповідач зазначає, що станом на 01.01.2009 року в нього рахується кредиторська заборгованість перед позивачем за виконані в 2008 році роботи по санітарній очистці міста в сумі 44361,11 грн..

В судовому засіданні 26.05.2009 року заслухавши пояснення представників сторін щодо обставин справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом встановлено, що сторони не в повному обсязі виконали вимоги суду щодо надання витребуваних доказів, крім того у суду виникла необхідність у витребуванні нових доказів.

Також суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Могилів-Подільської міської ради з урахуванням того, що згідно умов договору від 07.05.2008 року оплата за виконані роботи здійснюється по мірі надходження коштів з міського бюджету.

З урахуванням того, що сторонами не було надано витребуваних доказів, зважаючи на необхідність у витребуванні нових доказів, залучення до участі справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Могилів-Подільської міської ради та виклику в судове засідання для дачі пояснень щодо суті спору представників КРУ у Вінницькій області розгляд справи відкладався на 16.06.2009 року, 30.06.2009 року та 28.07.2009 року.

При здійсненні вказаних процесуальних дій (відкладення розгляду справи) до суду надходили письмові пояснення та заяви серед яких наступні.

16.06.2009 року Могилів-Подільська міська рада в письмовому поясненні (лист від 16.06.2009 року № 01-23/1954) підтвердила існування боргу відповідача перед позивачем за виконані останнім роботи в 2008 році по санітарній очистці міста, а підставою виникнення боргу стало вичерпання кошторисних призначень в листопаді 2008 року.

15.07.2009 року позивачем подано заяву про зміну позовних вимог в якій він просить стягнути з відповідача 121746,32 грн. за виконані в 2008 році роботи по санітарній очистці міста та експлуатації вуличного освітлення.

Розглянувши вказану заяву, яка судом розцінюється, як заява про збільшення розміру позовних вимог, суд приймає її до розгляду, як таку, що не суперечить вимогам ст.22 ГПК України.

Слід зауважити, що позивачем в заяві про зміну позовних вимог було об'єднано вимоги, які виникли з різних підстав (договір на виконання робіт по санітарній очистці міста та договір по експлуатації вуличного освітлення). Однак суд з метою досягнення процесуальної економії, ефективнішого використання процесуальних засобів для відновлення порушеного права вважає можливим розглянути вказані вимоги в одній справі враховуючи вимоги ч.1 ст.58 ГПК України, яка допускає об'єднання в одній позовній заяві кількох вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

За письмовим клопотанням представників сторін справа розглядається без здійснення технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні відповідач подав заяву про визнання позовних вимог щодо стягнення боргу за договором від 07.05.2008 року та додаткової угоди від 21.12.2007 року в сумі 114403,39 грн. та стягнення боргу за договором від 15.04.208 року в сумі 7342,93 грн. в повному обсязі.

Розглянувши вказану заяву суд приймає її до розгляду як таку, що не суперечить ст. 22 ГПК України, відповідно до ч. 5 якої відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

21.12.2007 року між управлінням житлово-комунального господарства міської ради (Замовник) та Могилів-Подільським міським комунальним підприємством "Шляховик" (Підрядник) було укладено додаткову угоду до договору від 29.12.2006 року на виконання робіт по вуличній санітарній очистці території м.Могилева-Подільського та утримання міського сміттєзвалища на 2007 рік. Вказана угода була затверджена міським головою.

Відповідно до п.1.1 додаткової угоди продовжено термін дії договору від 29.12.2006 року на вищевказані роботи до проведення торгів у 2008 році.

При цьому в п.1.2 додаткової угоди сторони погодили вартість робіт в розмірі 70200,00 грн..

07.05.2008 року між управлінням житлово-комунального господарства міської ради (Замовник) та Могилів-Подільським міським комунальним підприємством "Шляховик" (Підрядник) було укладено договір на виконання робіт по санітарній очистці території м.Могилева-Подільського та утримання міського сміттєзвалища на 2008 рік.

Згідно п.1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання виконувати роботи: вивозити сміття (ТПВ) з територій міста сміттєвозом згідно маршрутів; виконувати роботи по ліквідації стихійних сміттєзвалищ; здійснювати прийом ТПВ та вести контроль за санітарним станом звалища, під'їзної дороги та прилеглої території до звалища тощо (п.п.1.1.1-1.1.8).

Пунктом 1.3 Договору сторони передбачили, що Замовник має право будь-який час перевірити хід та якість виконання робіт, при виявленні неякісного виконання або невиконання робіт, Замовник має право знімати неякісно виконаний або невиконаний обсяг робіт, згідно завдання.

В розділі 2 даного Договору вказано, що Замовник приймає та оплачує виконані роботи Підряднику згідно акту фактично виконаних робіт, затверджених калькуляцій та шляхових листів з довідкою транспортного засобу після закінчення робіт.

В п.2.3 Договору вказано, що вартість робіт по даному договору буде визначатись згідно прийнятого бюджету міста і оформлятись додатком до договору.

07.05.2008 року сторонами підписано додаток до договору згідно якого сторони погодили вартість робіт по даному договору в розмірі 520200,00 грн..

01.10.2008 року сторони підписали додаток № 2 до договору від 07.05.2008 року в якому збільшили вартість робіт до 653300,00 грн..

За посиланням позивача протягом 2008 року ним було надано послуг згідно додаткової угоди від 21.12.2007 року та договору від 07.05.2008 року на загальну суму 723380,02 грн..

На підтвердження факту надання послуг позивач надав суду акти приймання виконаних робіт за період з січня 2008 року по жовтень 2008 року, рахунки на оплату, калькуляції вартості робіт, довідки транспортних засобів про вивезення сміття, талони на вивезення сміття (ТПВ, табелі обліку робочого часу.

Слід зауважити, що акти приймання виконаних робіт за листопад-грудень 2008 року не підписані відповідачем. З пояснень представника відповідача з цього приводу випливає, що непідписання актів було спричинено вичерпанням кошторисних призначень.

Разом з тим, слід зауважити, що виходячи із додаткової угоди від 21.12.2007 року та договору від 07.05.2008 року загалом на 2008 рік на виконання робіт по санітарній очистці територій міста передбачалось 723500,00 грн. (70200,00+653300,00). Таким чином, можна зробити висновок, що позивач надав послуги в 2008 році в межах визначеної кошторисом суми, а тому відмова в підписанні актів зі сторони відповідача є безпідставною. До того ж факт надання послуг не заперечується відповідачем та підтверджується іншими доказами вказаними вище (рахунки на оплату, калькуляції вартості робіт, довідки транспортних засобів про вивезення сміття, талони на вивезення сміття (ТПВ, табелі обліку робочого часу тощо).

Також суд звертає увагу на те, що відповідач згідно п.1.3 Договору від 07.05.2008 року мав право зняти неякісно виконаний або невиконаний обсяг робіт, однак доказів вчинення таких дій останнім не надано.

За послуги по санітарній очистці територій міста протягом 2008 року відповідач сплатив 608976,63 грн..

В підтвердження проведених розрахунків на вказану суму суду надані виписки банківських установ щодо руху коштів, платіжні доручення.

Таким чином розмір боргу перед позивачем за виконані згідно додаткової угоди від 21.12.2007 року та договору від 07.05.2008 року роботи по санітарній очистці територій міста складає 114403,36 грн. (723380,02-608976,63).

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 7243,93 грн. боргу за виконані роботи по експлуатації вуличного освітлення в результаті чого судом встановлено наступне.

21.12.2007 року між управлінням житлово-комунального господарства міської ради (Замовник) та Могилів-Подільським міським комунальним підприємством "Шляховик" (Підрядник) було укладено додаткову угоду до договору від 10.01.2007 року на виконання робіт по експлуатації вуличного освітлення в місті Могилеві-Подільському.

Відповідно до п.1.1 додаткової угоди продовжено термін дії договору від 10.01.2007 року на вищевказані роботи до проведення торгів у 2008 році.

При цьому в п.1.2 додаткової угоди сторони погодили вартість робіт в розмірі 24000,00 грн..

15.04.2008 року між управлінням житлово-комунального господарства міської ради (Замовник) та Могилів-Подільським міським комунальним підприємством "Шляховик" (Підрядник) було укладено договір на виконання робіт по експлуатації вуличного освітлення в місті Могилеві-Подільському.

Згідно п.1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт по експлуатації мереж освітлення вулиць, а також щомісячно проводити оплату за використану електроенергію згідно показників лічильників по вуличному освітленню вулиць, площ, скверів, дворів, будинків фонду міської ради, пристроїв по керуванню вуличним освітленням, які числяться по інвентарному опису на 01.12.2005 року.

У розділі 2 даного договору сторони встановили обов'язки, зокрема Замовник зобов'язувався приймати виконані роботи та здійснювати своєчасні розрахунки згідно актів фактично виконаних робіт (п.2.1). При цьому Замовник мав право контролювати хід виконання робіт та їх якість, вимагати від підрядника своєчасної та належної якості при виконанні робіт (п.2.2).

В пункті 4.1 Договору сторони погодили, що оплата вартості експлуатації вуличного освітлення проводиться по рахунках Підрядника кошторису і актів виконаних робіт.

В п.4.2 Договору вказано, що вартість робіт по даному договору визначається щорічно прийнятим бюджетом міста і оформляється додатком до договору.

15.04.2008 року сторонами підписано додаток до договору згідно якого погоджено вартість робіт по даному договору в розмірі 138700,00 грн..

Таким чином загальна сума на оплату послуг по експлуатації вуличного освітлення погоджена сторонами складає 162700,00 грн. (24000,00+138700,00).

За посиланням позивача протягом 2008 року ним було надано послуг по експлуатації вуличного освітлення згідно додаткової угоди від 21.12.2007 року та договору від 15.04.2008 року на загальну суму 146123,00 грн..

При цьому позивачем надано суду в підтвердження надання послуг рахунки, акти приймання виконаних робіт за січень-грудень 2008 року, калькуляції, відомості використання активної електроенергії, розрахунки до актів, акти звірок за спожиту електроенергію тощо.

За послуги по експлуатації вуличного освітлення протягом 2008 року відповідач сплатив 138780,07 грн..

В підтвердження проведених розрахунків на вказану суму суду надані виписки банківських установ щодо руху коштів, платіжні доручення.

Таким чином розмір боргу перед позивачем за виконані згідно додаткової угоди від 21.12.2007 року та договору від 15.04.2008 року роботи по експлуатації вуличного освітлення складає 7342,93 грн. (146123,00-138780,07).

Беручи до уваги встановлені обставини суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по наданню послуг відповідачу по санітарній очистці територій міста та експлуатації вуличного освітлення та дії відповідача по прийняттю вказаних послуг, за визначеною та погодженою сторонами ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті за отримані послуги.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Ч.1 ст.903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ч.1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 114403,36 грн. заборгованості за надані в 2008 році послуги по санітарній очистці територій міста та 7342,93 грн. заборгованості за надані в 2008 році послуги по експлуатації вуличного освітлення підлягають задоволенню як обґрунтовані та правомірні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвал суду від 21.04.2009 року, від 26.05.2009 року, від 16.06.2009 року, від 30.06.2009 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу в заявленому останнім розмірі, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі. При задоволенні позову суд враховує те, що відповідач подав заяву про визнання позову в повному обсязі. Подана відповідачем заява про визнання позову приймається судом із врахуванням встановлених обставин, як така, що не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Крім того судом встановлено, що позивач звертаючись 15.07.2009 року із заявою про зміну позовних вимог, якою фактично збільшив розмір позовних вимог з 44269,24 грн. до 121746,32 грн. не доплатив державне мито з різниці між первісною та збільшеною ціною позову, яка утворилась в розмірі 77477,08 грн..

Відповідно до ч.2 ст.46 ГПК України в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.

Слід зазначити, що в п. 4.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначається, що у разі якщо позивач на підставі частини четвертої статті 22 ГПК до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог і не сплатив державне мито зі збільшеної суми, господарський суд повинен стягнути з позивача суму недоплаченого державного мита в доход державного бюджету.

Виходячи з наведеного з позивача слід стягнути в доход державного бюджету 774,77 грн. державного мита.

При цьому суд враховує, що в позовній заяві ціною позову вказано 44269,24 грн., а позивач сплатив державне мито в розмірі 442,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 14.04.2009 року № 109.

Разом з тим п."а" ч.2 ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито" встановлено, що із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів державне мито складає 1 відсоток ціни позову але не менше шести мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином розмір державного мита яке мало бути сплачено позивачем складає 1% від ціни позову, а саме - 442,69 грн.. Таким чином позивачем було надмірно сплачено 00,01 грн. державного мита, але враховуючи несплату державного мита при подачі заяви про збільшення розміру позовних вимог зазначена сума (00,01 грн.) зарахована судом при достягненні різниці державного мита.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

За письмовим клопотанням сторін 28.07.2009 року у справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.11, ч.ч.1, 2 ст.509, ст.ст. 525, 526, 527, ч.1 ст. 530, ст.610, ст. 625, ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України, ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Могилів-Подільської міської ради, пл. Шевченка, 6/16, м. Могилів-Поділький, Вінницька область, 24000 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 21724512, р/р - 35411002002209 в ВДК у Вінницькій області, МФО - 802015) на користь Могилів-Подільського міського комунального підприємства "Шляховик", пр. Незалежності, 122, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000 - (інформація про реквізити - р/р 26009020184001 - в "Укрінбанк", м. Вінниця, МФО-302333, ідентифікаційний код - 33354995) - 114403,36 грн. заборгованості за надані в 2008 році послуги по санітарній очистці територій міста, 7342,93 грн. заборгованості за надані в 2008 році послуги по експлуатації вуличного освітлення, 1217 грн. 46 коп. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 118 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Могилів-Подільського міського комунального підприємства "Шляховик", пр.Незалежності, 122, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000 - (інформація про реквізити - р/р 26009020184001 - в "Укрінбанк", м. Вінниця, МФО-302333, ідентифікаційний код - 33354995) в доход Державного бюджету України - 774 грн. 76 коп. державного мита.

4. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 03 серпня 2009 р.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - пр. Незалежності, 122, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000.

3 - відповідачу - пл. Шевченка, 6/16, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000.

4 - Могилів-Подільська міська рада, пл. Шевченка, 6/16, м. Могилів-Подільський, 24000.