Ухвала суду № 42648398, 03.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 р.Справа № 816/3122/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2014р. по справі № 816/3122/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.07.2014 року № 0000772202, на суму штрафних (фінансових) санкцій в сумі 48 197,50 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2014 року по справі № 816/3122/14 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 01.07.2014 року № 0000772202 в частині застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 1 020,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2014 року по справі № 816/3122/14 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та винести нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач, також не погоджуючись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 01.07.2014 року № 0000772202 на суму штрафних (фінансових) санкцій в сумі 46 837,50 грн. та прийняти нову постанову, якою визнати неправомірними та скасувати ці податкові повідомлення-рішення, вважає, що судом порушені норми права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч. 4 ст. 196, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності та заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення був акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптовою і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 19.06.2014 року, в якому зроблені висновки про порушення вимог чинного законодавства.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні виходячи з наступного.

19.06.2014 року посадовими особами Головного управління Міндоходів у Полтавській області відповідно до наказу Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 229 від 18.06.2014 року та направлень на проведення фактичної перевірки від 18.06.2014 року за № № 335, 336 проведено фактичну перевірку з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами в кафетерії «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташований за адресою: АДРЕСА_1., що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (а.с. 40-42).

За результатами фактичної перевірки складено акт № 16-127-21-НОМЕР_1 від 19.06.2014 року, у якому контролюючим органом зафіксовано наступні порушення:

- встановлено факт реалізації 06.03.2014 року однієї пляшки горілки «Істина», 0,7 л, міцн. 40% по ціні 40,00 грн., тобто здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за ціною нижчою мінімальних роздрібних цін, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв»;

- встановлено факт не оприбуткування готівкових коштів в повній сумі їх фактичних надходжень в КОРО № 1606000702/р від 14.10.2013 року в розділі 2 «Облік руху готівки та суми розрахунків» за період з 28.10.2013 року по 11.06.2014 року з № 1 по № 186 на загальну суму 8 367,50 грн. Записи в розділі 2 КОРО відсутні;

- не забезпечено виконання щоденного друку фіскальних звітних чеків № № 172, 173 та зберігання фіскальних звітних чеків № № 175, 176 в КОРО № 16060010702/р від 14.10.2013 року.

01.07.2014 року відповідачем на підставі акту перевірки від 19.06.2014 року № 16-127-21-НОМЕР_1 винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000772202, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) згідно із п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 1 360,00 грн. (а.с. 11);

- № 0000762202, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) згідно із абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в сумі 5 000,00 грн. (а.с. 12);

- № 0000752202, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) згідно ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» в сумі 41 837,50 грн. (а.с. 13).

Колегія суддів вважає, що висновки відповідача у податковому повідомленні-рішенні № 0000762202 від 01.07.2014 року в частині застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) згідно до п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 1 020,00 грн. не можуть бути визнані обґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі, органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Як визначено п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У відповідності до п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

При цьому, як вбачається з п. п. 19 1.1.16 п. 19 1.1 ст. 19 1 Податкового кодексу України, контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Згідно до п. п. 19 1.1.20 п. 19 1.1 ст. 19 1 Податкового кодексу України, контролюючі органи забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7 ст. 80 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 80.5 ст. 80 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 цього Кодексу.

Як передбачено п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до акту фактичної перевірки від 19.06.2014 року № 16-127-21-НОМЕР_1, позивач має ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями НОМЕР_2 від 22.01.2014 року та на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами НОМЕР_3 від 22.01.2014 року.

18.06.2014 року в.о. начальника Головного управління Міндоходів у Полтавській області видано наказ № 229 «Про проведення фактичної перевірки», яким на підставі п. 20.1.4 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 80.2.5 ст. 80 Податкового кодексу України, ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» наказано провести фактичну перевірку платника податків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності, а саме: кафетерію «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.42).

Зі змісту акту перевірки від 19.06.2014 року № 16-127-21-НОМЕР_1 вбачається, що перевірка кафетерію «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1., розпочата посадовими особами Головного управління Міндоходів у Полтавській області Фесенко Ю.П. та Табунщик Д.В. 19.06.2014 року о 15 год. 00 хв. та закінчена о 16 год. 20 хв. Перевірка проведена в присутності суб'єкта господарювання - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Акт перевірки підписано останньою без зауважень.

19.06.2014 року о 15 год. 00 хв., тобто до початку перевірки, перевіряючими пред'явлено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 направлення на проведення фактичної перевірки від 18.06.2014 року № № 335, 336 та вручено копію наказу від 18.06.2014 року № 229 «Про проведення фактичної перевірки», що підтверджується відповідними записами та підписом позивача у розписках № № 335, 336, копії яких наявні у матеріалах справи (а.с. 40-410.

Отже, твердження позивача стосовно невручення перевіряючими копії наказу про проведення перевірки та не пред'явлення направлень на перевірку, а також відсутності підстав для її проведення не знайшли підтвердження у ході розгляду адміністративної справи.

У відповідності до п. 86.5 ст. 80 Податкового кодексу України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених ст. 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Як підтверджено матеріалами справи, перевірка позивача проводилась за місцем фактичного здійснення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підприємницької діяльності, тобто за адресою: АДРЕСА_1., підписання та вручення копії акту здійснювалось за місцем проведення перевірки, натомість реєстрація акту (реєстраційний № 16-127-21-НОМЕР_1) проведена в Головному управлінні Міндоходів у Полтавській області 19.06.2014 року після завершення перевірки.

Таким чином, колегія суддів не бере до уваги доводи позивача з посиланням на відсутність у примірнику акта перевірки, що вручений позивачу, реєстраційного номера.

Окрім того, будь-які порушення щодо підстав та порядку проведення перевірки не спростовують висновків про порушення, що встановлені контролюючим органом за результатами такої перевірки.

Що стосується податкового повідомлення-рішення відповідача від 01.07.2014 року № 0000772202, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) згідно із п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 1 360,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті фактичної перевірки від 19.06.2014 року № 16-127-21-НОМЕР_1, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не забезпечено виконання щоденного друку фіскальних звітних чеків № № 172, 173 та зберігання фіскальних звітних чеків № № 175, 176 в КОРО № 16060010702/р від 14.10.2013 року.

Докази на спростування встановленого порушення позивачем не надавалися .

Згідно до п. 9 ст. 3 Закону України 2Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

У відповідності з п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання.

Отже, зі змісту цих норм вбачається, що зазначена фінансова санкція встановлена за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимоги закону щоденно друкувати фіскальний звітний чек та зберігати його в книзі обліку розрахункових операцій.

Не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи цей чек у книзі обліку розрахункових операцій - триваюче.

Колегія суддів зазначає, що згідно ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Верховним Судом України у постанові від 16.04.2013 року у справі № 21-89а13 зазначено, що враховуючи, що згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Отже, за вчинення порушень, про які йдеться у п. 4 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, відповідний орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та/або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що за встановлені під час перевірки порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що полягають у не забезпеченні виконання щоденного друку фіскальних звітних чеків № № 172, 173 та зберігання фіскальних звітних чеків № № 175, 176 в КОРО № 16060010702/р від 14.10.2013 року може застосуватися лише одна фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме у розмірі 340,00 грн.

Але відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 01.07.2014 року № 0000772202 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в загальній сумі 1 360,00 грн. (340 грн. х 4), тобто застосовано штрафні (фінансові) санкції за кожен факт не роздрукування та не зберігання фіскальних звітних чеків.

З огляду на вищевикладене, податкове повідомлення-рішення відповідача від 01.07.2014 року № 0000772202 в частині застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 1 020,00 грн. (1 360,00 грн. - 340,00 грн.) є протиправним та підлягає скасуванню.

Натомість, податкове повідомлення-рішення відповідача від 01.07.2014 року № 0000772202 в частині застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 340,00 грн. винесене на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені законодавством України.

Стосовно податкового повідомлення-рішення відповідачавід 01.07.2014 року № 0000762202, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) згідно із абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в сумі 5 000,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті фактичної перевірки від 19.06.2014 року № 16-127-21-НОМЕР_1 факт реалізації 06.03.2013 року Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 однієї пляшки горілки «Істина», 0,7 л міцністю 40 % за ціною 40,00 грн.

У відповідності до ч. 10 ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», право встановлювати мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на алкогольні напої надано Кабінету Міністрів України.

Згідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 2Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком. Вдодатку до постанови зазначено, що мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту, що застосовується з 01.03.2013 року, зокрема, на горілку та лікеро-горілчані вироби, становить 150,50 грн.

Отже, мінімальна роздрібна ціна за 1 пляшку горілки місткістю 0,7 л. та міцністю 40 % станом на 06.03.2014 року повинна становити 42,14 грн.

Проте позивачем реалізовано одну пляшку горілки «Істина», 0,7 л міцністю 40 % по ціні 40,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 3717 від 06.03.2013, копія якого наявна у матеріалах справи (а.с. 39), тобто за ціною, нижчою за встановлену мінімальну роздрібну ціну на такий алкогольний напій.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 01.07.2014 року № 0000762202 винесене відповідачем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України та з врахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішення.

Щодо податкового повідомлення-рішення відповідача від 01.07.2014 № 0000752202, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) згідно ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» в сумі 41 837,50 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як передбачено ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Згідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до п. п. 5, 6 розділу 4 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 року № 417, використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає: наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків; здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті фактичної перевірки, що позивачем не забезпечено оприбуткування готівкових коштів в повній сумі їх фактичних надходжень в КОРО № 1606000702/р від 14.10.2013 року в розділі 2 «Обліку руху готівки та сум розрахунків» за період з 28.10.2013 року по 11.06.2014 року з № 1 по № 186 на загальну суму 8 367,50 грн., записи в розділі 2 КОРО відсутні.

Вказана обставина підтверджується письмовими поясненнями Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 19.06.2014 року, у яких зазначено, що в Книзі обліку розрахункових операцій № 1606000702/р від 14.10.2013 року відсутні записи у другому розділі про рух готівки за період з 28.10.2013 року по 11.06.2014 року Z - звіт з № 1 по № 186 на загальну суму 8 367,50 грн. (а.с. 37).

Відтак, колегія суддів не бере до уваги твердження позивача про те, що у КОРО № 1606000702/р від 14.10.2013 року в розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» на час перевірки були вчинені всі записи про оприбуткування готівки.

Як встановлено ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Верховним Судом України у постанові від 26.02.2013 року (реєстраційний номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 30112971) зазначено, що колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій ст. 1 Указу № 436/95). Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 11.12.2012 року (справа № 21-400а12).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 01.07.2014 року № 0000752202, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) згідно ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» в сумі 41 837,50 грн. (8 367,50 грн. х 5) винесене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України і з врахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішення.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують та доказів в їх обґрунтування сторонами не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2014р. по справі № 816/3122/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Бенедик А.П.