Постанова № 42648304, 04.02.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 лютого 2015 р. № 820/20572/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,

за участю: представника позивача - Корнієнко О.В.,

представника відповідача - Полежаки О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої компанії "РЕАЛПАКС"

до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія "РЕАЛПАКС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 33867,94 (тридцять три тисячі вісімсот шістдесят сім гривень 94 копійки) №0000372201 від 19.12.2014 року.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що при проведенні перевірки контролюючим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржуване в даній справі податкове повідомлення - рішення №0000372201 від 19.12.2014 року є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Дергачівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі наказу №412 від 29.10.2014 р. та ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої компанії "РЕАЛПАКС" (код ЄДРПОУ 35207036) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 року, за результатами якої відповідачем складено акт №1217/20-11-22-01/35207036 від 12.12.2014 року.

У вказаному акті перевірки містяться висновки про порушення ТОВ НВК "РЕАЛПАКС" ст.1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із змінами та доповненнями - виручка резидента в іноземній валюті у сумі 32100 доларів США, або 256575,30 грн., не зарахована на його валютний рахунок в уповноваженому банку у строк 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної митної декларації) продукції, що експортована по контракту від 12.09.2012 року №31 з нерезидентом ВАТ "Могильовхімволокно" Республіка Білорусь.

На підставі висновків акту перевірки №1217/20-11-22-01/35207036 від 12.12.2014 року Дергачівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000372201 від 19.12.2014 року, яким ТОВ НВК "РЕАЛПАКС" нараховано пеню за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД в розмірі 33867,94 грн.

Перевіряючи вказані в акті перевірки висновки відповідача і винесений на їх підставі спірний правовий акт індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд приходить до наступних висновків.

Контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено, що в перевіряємий період позивач мав договірні відносини з ВАТ "Могильовхімволокно" Республіка Білорусь.

Так, між ТОВ НВК "РЕАЛПАКС" та ВАТ "Могильовхімволокно" Республіка Білорусь укладено контракт на постачання концентратів пігментів (код товару 32061900) та добавок для поліолефінів (код товару 3812308000) № 31 від 12.09.2012 року на загальну суму 2000000,0 дол. США.

На виконання умов контракту ТОВ НВК "РЕАЛПАКС" експортовано товару власного виробництва на загальну суму 263980 дол. США, або 2109992,14 грн., та 3100 євро, або 33725,74 грн., зараховано коштів на поточний рахунок у сумі 190000 дол. США, або 1518670 грн., та 30444,10 євро, або 335389,32 грн.

Судом встановлено, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ґрунтується на тому, що виручка від нерезидента ВАТ "Могильовхімволокно", Республіка Білорусь, в сумі 32100 доларів США, або 256575,30 грн., за товар, експортований ТОВ НВК „РЕАЛПАКС" на виконання умов контракту №31 від 12.09.12 згідно вантажно-митної декларації від 19.08.2013 №040202 на суму 32100 дол.США, або 256575,30 гри., не зарахована на поточний рахунок ТОВ НВК „РЕАЛПАКС" у термін 90 календарних днів з моменту здійснення експорту товару.

З цього приводу слід вказати, що відповідно до умов п. 4, 5 контракту № 31, 19.08.2013 ТОВ НВК "РЕАЛПАКС" поставив товар ВАТ "Могильовхімволокно" на загальну суму 32100,00 дол. США, а 19.09.2013 ВАТ "Могильовхімволокно" здійснило оплату за поставлений товар у розмірі 32100,00 дол. США, що підтверджується платіжним дорученням №17279 від 19.09.2013 р.

Кошти з р/р ВАТ "Могильовхімволокно" списані, а на р/р ТОВ НВК "РЕАЛПАКС" не надійшли у зв'язку з тим, що 26 вересня 2013 р. іноземний банк-кореспондент JР Моrgаn Сhаsе ВАNK N.A., New York, на підставі санкцій ОFAC (Управління по контролю за іноземними активами Міністерства фінансів CША) заблокував на кореспондентському рахунку ВАТ "Банк БелВЭБ" грошові кошти в сумі 32100 дол. США, направлені 19.09.2013 за дорученням ВАТ "Могильовхімволокно" (лист від 21.10.2013 №37-08-05/2666).

Згідно інформації банку-кореспондента, кошти були заблоковані в зв'язку з відношенням відправника до списку санкцій ОFAC. Для подальшого проведення платежу (або повернення коштів відправнику) необхідне отримання спеціального дозволу ОFAC.

ВАТ "Могильовхімволокно" 01.11.2013 р. звернулося до Білоруської торгово-промислової палати за роз'ясненням вказаної вище ситуації.

Білоруською торгово-промисловою палатою надано Висновок про наявність надзвичайних та невідворотних обставин №2.05-04/2687 від 06.11.2013 року, згідно якого з причин, що знаходяться поза контролем сторін, зобов'язання перерахування валютних коштів у сумі 32100 дол. США за поставлений по контракту від 12.09.2012 №31 товар не було виконано. JР Моrgаn Сhаsе ВАNK N.A., New York на підставі економічних санкцій у відношенні Республіки Білорусь, введених Відділом контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США, 26 вересня 2013 заблокував на кореспондентському рахунку ВАТ "Банк БелВЭБ" грошові кошти покупця (лист ВАТ "Банк БелВЭБ" від 08.10.2013 №37-08-05/2581). Таким чином, ВАТ "Могильовхімволокно" не змогло своєчасно виконати свої грошові зобов'язання по контракту від 12.09.2012 року №31 в силу надзвичайних та невідворотних обставин, дія яких для ВАТ "Могильовхімволокно" почалась 26 вересня 2013 року.

Суд зазначає, що Харківською торгово-промисловою палатою в листі №715/63.01-6 від 25.11.2013 р. підтверджено існування форс-мажорних обставин для ВАТ "Могильовхімволокно" в повному обсязі та без жодних застережень, а тому висновок Білоруської ТПП прирівнюється до Сертифікату (висновку) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Торгово-промислової палати України.

Згідно статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 року, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 року, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 6, 7 ст. 6 Закону України Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 року, якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

При цьому, суд звертає увагу на положення ст.79 конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 р., де зазначено про те, що сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого із своїх зобов'язань, якщо доведе, що воно було викликане перешкодою поза її контролем і що від неї нерозумно було очікувати прийняття до уваги цієї перешкоди під час укладення договору або уникнення чи подолання цієї перешкоди чи її наслідків. Звільнення від відповідальності, передбачене цією статтею, залишається лише на той період, протягом якого існує дана перешкода. Сторона, яка не виконує свого зобов'язання, повинна повідомити іншу сторону про перешкоду і про її вплив на її здатність здійснити виконання. Якщо це повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як про цю перешкоду стало чи повинно було стати відомо не виконуючій свого зобов'язання стороні, ця остання сторона несе відповідальність за збитки, які є результатом того, що таке повідомлення не було отримане.

Таким чином, в розумінні ч.ч. 6-7 ст. 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" перебіг строків повернення валютної виручки зупиняється на період з 26 вересня 2013 року.

Стосовно невідповідності висновку Білоруської ТПП через відсутність певних реквізитів, суд зазначає наступне.

Згідно п. 1.10 наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 року N 201 "Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)", яким передбачено зміст розділу зовнішньоекономічного контракту "Форс-мажорні обставини". Цей розділ містить відомості про те, за яких випадків умови договору (контракту) можуть бути не виконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та інше). При цьому сторони звільняються від виконання зобов'язань на строк дії цих обставин, або можуть відмовитися від виконання договору (контракту) частково або в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується торгово-промисловою палатою відповідної країни.

При цьому ані даний наказ, ані жодний інший нормативний акт не містить вимог щодо форми та порядку надання (легалізації) висновку ТПП, на що посилаються посадові особи контролюючі органу в акті перевірки.

В той же час, контракт № 31 з ВАТ "Могильовхімволокно" (Республіка Білорусь) в розділі 9 містить обставин, які визначені як форс-мажорні.

Так, пунктом 9 зазначеного контракту передбачено, що наявність обставин форс-мажору встановлюється між іншим довідкою ТПП тієї держави, де здійснює свою діяльність сторона договору, відносно якої виникли обставини форс - мажору.

З огляду на положення ст. 71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірного податкового повідомлення - рішення.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів на підтвердження викладених в акті перевірки висновків про порушення позивачем вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин. За таких умов, факти, вказані в акті перевірки №1217/20-11-22-01/35207036 від 12.12.2014 р. щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства, слід вважати недоведеними.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на це, суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення - рішення №0000372201 від 19.12.2014 року, прийняте Дергачівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000372201 від 19.12.2014 року, суд зазначає наступне.

Вимоги про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є однорідними позовними вимогами та передбачають один і той самий спосіб захисту прав позивача. Суд звертає увагу на те, що поняття скасування податкового повідомлення-рішення передбачає, тим самим, визнання його протиправним. Отже щодо позовних вимог про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000372201 від 19.12.2014 року слід відмовити, оскільки дана позовна вимога є похідною.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої компанії "РЕАЛПАКС" до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення рішення Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 33867,94 (тридцять три тисячі вісімсот шістдесят сім гривень 94 копійки) №0000372201 від 19.12.2014 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої компанії "РЕАЛПАКС" (код ЄДРПОУ 35207036) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 182.70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 09 лютого 2015 року.

Суддя Д.В. Бездітко