Рішення № 42648196, 05.02.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2015 р. Справа № 911/5176/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київщина-Інвест"

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національний банк України

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство фінансів України

про зобов'язання вчинити певні дії

Представники:

від позивача: Глушакова Г.В.

від відповідача: Коротун О.М.

від третьої особи 1: Косенко А.П.

від третьої особи 2: Іваницька Т.Б.

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 4, 5141 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0058, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, ТІЗ «Грін-Зунд», цільове признання - для ведення особистого селянського господарства; земельну ділянку площею 1, 0887 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0055, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, ТІЗ «Грін-Зунд» цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства загальною вартістю 176 267 730, 00 грн. та про зобов'язання позивача повернути відповідачу майнові права на: трикімнатну квартиру № 271, загальною площею 128, 20 кв.м., на сімнадцятому поверсі секції Б в будинку № 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві, вартістю 2 049 407, 40 грн.; на трикімнатну квартиру № 222, загальною площею 128, 20 кв.м., на десятому поверсі секції Б в будинку № 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова, в місто Києві, вартістю 2 445 169, 90 грн.; трикімнатну квартиру № 264, загальною площею 128, 20 кв.м., на шістнадцятому поверсі секції Б в буд. № 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова, в місті Києві, вартістю 2 376 175, 23 грн.; трикімнатну квартиру № 284, загальною площею 128, 20 кв.м., на вісімнадцятому поверсі секції Б, будинок № 4-Б, що будується по вулиці Драгомирова, в місті Києві, вартістю 2 178 289, 17 грн.; трикімнатну квартиру № 278, загальною площею 128, 20 кв.м., на вісімнадцятому поверсі секції Б, будинок № 4-Б, що будується по вулиці Драгомирова, в місті Києві, вартістю 2 098 727, 42 грн.; трикімнатну квартиру № 277, загальною площею 128, 20 кв.м., на вісімнадцятому поверсі секції Б, будинок № 4-Б, що будується по вулиці Драгомирова, в місті Києві, вартістю 2 049 407, 40 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач ухиляється від повернення позивачу вищезазначеного майна, що було передано відповідачу за договором міни від 13.08.2009, що був зареєстрований за № 2303 та, який у судовому порядку був визнаний недійсним.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.12.2014 порушено провадження у даній справі та призначено розгляд справи на 22.12.2014.

15.12.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло власне письмове підтвердження вих. № 15/12/14 від 15.12.2014 (вх. № 28093/14 від 15.12.2014) про відсутність аналогічного спору.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшли клопотання № 25.2/955/1 від 19.12.2014 (вх. № 28696/14 від 22.12.2014) про приєднання до матеріалів справи витребуваних судом документів та відзив на позовну заяву № 25.2/952/1 від 19.12.2014 (вх. № 28695/14 від 22.12.2014).

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.12.2014 залучено до участі у розгляді справи третьою особою,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство фінансів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), розгляд справи відкладено на 26.01.2015 та зобов'язано позивача і Міністерство фінансів України надати суду певні документи.

23.01.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від третьої особи 1 надійшли письмові пояснення по справі б/н б/д (вх. № 1473/15 від 23.01.2015).

До господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення по справі вих. № 23/01-15 від 23.01.2015 (вх. № 1523/15 від 23.01.2015).

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.01.2015 за клопотанням представника позивача продовжено строк розгляду спору у даній справі на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 05.02.2015, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника третьої особи 2 та невиконанням останнім і позивачем вимог суду.

04.02.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшли письмові пояснення вих. № 02-02 від 03.02.2015 (вх. № 2538/15 від 04.02.2015) щодо права власності на майнові права і клопотання вих. № 04-02 від 04.02.2015 (вх. № 2596/15 від 04.02.2015), до якого долучено документи по справі та клопотання вих. № 03-02 від 03.02.2015 (вх. № 2526/15 від 04.02.2015) про витребування доказів.

У судовому засіданні суд розглянув клопотання позивача про витребування доказів, відповідно до якого позивач просить суд витребувати у відповідача оригінали та належним чином завірені копії угод про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу, договорів про надання кредиту, договорів про відступлення права вимоги, договорів про участь у фонді фінансування будівництва та додатків до нього, у відповідності до умов договору міни від 13.08.2009.

Статтею 38 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

У судовому засіданні, судом було досліджено вищезазначене клопотання позивача про витребування доказів та встановлено, що витребувані докази наявні у позивача, відповідно до договору міни від 13.08.2009 та актів приймання-передачі до договору міни від 13.08.2009. Таким чином, клопотання є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, та не підлягає задоволенню.

Присутній у судовому засіданні 05.02.2015 представник позивача надав документи по справі (вх. № 2705/15 від 05.02.2015), підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Присутній у судовому засіданні 05.02.2015 представник відповідача надав пояснення щодо свого відзиву та проти задоволення позовних вимог не заперечив.

Присутні у судовому засіданні 05.02.2015 представники третіх осіб надали пояснення по справі та поклали питання щодо задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог на розсуд суду.

У судовому засіданні 05.02.2015, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

13.08.2009 між позивачем та відповідачем було укладеного договір міни, який зареєстрований в реєстрі за № 2303, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати позивачу у власність належні йому майнові права на нерухоме майно в обмін на належні позивачу земельні ділянки, а позивач зобов'язався передати відповідачу у власність належні йому земельні ділянки в обмін на належні відповідачу майнові права на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1.1 договору міна проводиться з грошовою доплатою.

Згідно з п. 1.2 договору у власність відповідача переходить наступне майно: земельна ділянка № 1: площею 4, 5141 (чотири цілих п'ять тисяч сто сорок одна десятитисячна) га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0058, цільове призначення (використання): для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, ТІЗ «Грін-Зунд»; земельна ділянка № 2: площею 1, 0887 (одна ціла вісімсот вісімдесят сім десятитисячних) га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0055, цільове призначення (використання): для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, ТІЗ «Грін-Зунд».

За умовами п. 1.2.3 договору право власності позивача на нерухоме майно підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 304321, виданий Обухівським районним відділенням земельних ресурсів 23 січня 2006 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 5427 від 22 вересня 2005 року. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею та договорів оренди землі, договорів оренди землі за № 0048.

Відповідно до п. 1.2.7 договору з урахуванням висновку суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Тандем-Експерт» та згідно домовленості сторін вартість земельних ділянок складає 176 267 730, 00 грн. (сто сімдесят шість мільйонів двісті шістдесят сім тисяч сімсот тридцять гривень 00 коп.) без ПДВ.

Згідно з п. 1.2.9 право власності відповідача на земельні ділянки, які є предметом цього договору, згідно ст. 126 Земельного кодексу України, посвідчується цим договором міни, додатком до якого є державний акт на право власності на ці земельні ділянки, реквізити якого зазначені в п. 1.2.3 цього договору міни.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що у власність позивача переходять: майнові права на трикімнатну квартиру під номером 271 (двісті сімдесят один), загальною площею 128, 20 кв.м. (сто двадцять вісім цілих двадцять сотих), на 17 (сімнадцятому) поверсі секції Б будинку під номером № 4-Б (чотири-Б), що будується в м. Києву по вул. Драгомирова, які належать на підставі договору про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 06 лютого 2009 року. Вартість майнових прав сторони оцінюють у сумі 2 049 407,40 (два мільйони сорок дев'ять тисяч чотириста сім гривень 40 коп.); майнові права на трикімнатну квартиру під номером 222 (двісті двадцять два), загальною площею 128, 20 кв.м. (сто двадцять вісім цілих двадцять сотих), на 10 (десятому) поверсі секції Б будинку під номером № 4-Б (чотири-Б), що будується в м. Києву по вул. Драгомирова, які належать на підставі договору про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 06 лютого 2009 року. Вартість майнових прав сторони оцінюють у сумі 2 445 169, 90 (два мільйони чотириста сорок п'ять тисяч сто шістдесят дев'ять гривень 90 коп.); майнові права на трикімнатну квартиру під номером 264 (двісті шістдесят чотири), загальною площею 128, 20 кв.м. (сто двадцять вісім цілих двадцять сотих), на 16 (шістнадцятому) поверсі секції Б будинку під номером № 4-Б (чотири-Б), що будується в м. Києву по вул. Драгомирова, які належать на підставі договору про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 06 лютого 2009 року. Вартість майнових прав сторони оцінюють у сумі 2 376 175, 23 (два мільйони триста сімдесят шість тисяч сто сімдесят п'ять гривень 23 коп.); майнові права на трикімнатну квартиру під номером 284 (двісті вісімдесят чотири), загальною площею 128, 20 кв.м. (сто двадцять вісім цілих двадцять сотих), на 18 (вісімнадцятому) поверсі секції Б будинку під номером № 4-Б (чотири-Б), що будується в м. Києву по вул. Драгомирова, які належать на підставі договору про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 06 лютого 2009 року. Вартість майнових прав сторони оцінюють у сумі 2 178 289, 17 (два мільйони сто сімдесят вісім тисяч двісті вісімдесят дев'ять гривень 17 коп.); майнові права на трикімнатну квартиру під номером 278 (двісті сімдесят вісім), загальною площею 128, 20 кв.м. (сто двадцять вісім цілих двадцять сотих), на 18 (вісімнадцятому) поверсі секції Б будинку під номером № 4-Б (чотири-Б), що будується в м. Києву по вул. Драгомирова, які належать на підставі договору про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 06 лютого 2009 року. Вартість майнових прав сторони оцінюють у сумі 2 098 727, 42 (два мільйони дев'яносто вісім тисяч сімсот двадцять сім гривень 42 коп.); майнові права на трикімнатну квартиру під номером 277 (двісті сімдесят сім), загальною площею 128, 20 кв.м. (сто двадцять вісім цілих двадцять сотих), на 17 (сімнадцятому) поверсі секції Б будинку під номером № 4-Б (чотири-Б), що будується в м. Києву по вул. Драгомирова, які належать на підставі договору про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 06 лютого 2009 року. Вартість майнових прав сторони оцінюють у сумі 2 049 407,40 (два мільйони сорок дев'ять тисяч чотириста сім гривень 40 коп.).

Відповідно до п. 1.4 договору зазначено, що оскільки загальна вартість майна, яке передається позивачем у власність відповідача складає 176 267 730, 00 (сто сімдесят шість мільйонів двісті шістдесят сім тисяч сімсот тридцять гривень 00 коп.) гривень, а загальна вартість майнових прав, що передаються відповідачем у власність позивача складає 13 197 176, 52 (тринадцять мільйонів сто дев'яносто сім тисяч сто сімдесят шість) гривень 52 коп., то відповідач зобов'язується доплатити позивачу грошові кошти в сумі 163 070 553, 48 (сто шістдесят три мільйони сімдесят тисяч п'ятсот п'ятдесят три гривні 48 коп.) без ПДВ.

За умовами п. 3.7 договору право власності на майнові права на нерухомість, що будується, які набуваються за цим договором позивачем, викає з моменту підписання та нотаріального посвідчення цього договору.

Згідно з п. 2.3 договору передача нерухомого майна та його документації здійснюється сторонами одночасно із підписанням цього договору за актом їх приймання-передачі.

Пунктом 2.4 договору встановлено, що кожна із сторін має право вимагати виконання договірних зобов'язань іншою стороною.

Відповідно до п. 3.1 договору цей договір після його підписання сторонами та нотаріального посвідчення підлягає державній реєстрації. Також необхідно здійснити державну реєстрацію права власності.

На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв вищезазначені земельні ділянки, про що сторони склали акт № 7-1 приймання-передачі до договору міни від 13.08.2009, який підписаний повноважними представниками сторін, скріплений печатками та копія якого долучена до матеріалів справи.

В свою чергу, відповідач передав, а позивач прийняв майнові права на вищевказані квартири, а саме: угоди про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 06.02.2009 та акти приймання-передачі майнових прав за угодами від 06.02.2009, якими передбачено, що відповідач є власником майнових прав на вищевказані квартири, про що сторони склали акти приймання-передачі до договору міни від 13.08.2009 за № 1 від 13.08.2009, № 2 від 13.08.2009, № 3 від 13.08.2009, № 4 від 13.08.2009, № 5 від 13.08.2009 та № 6 від 13.08.2009, які підписані повноважними представниками сторін, скріплені печатками та копії яких долучені до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач, в порушення своїх договірних зобов'язань, встановлених п. 1.4 договору міни від 13.08.2009, доплату позивачу за отримані земельні ділянки, не здійснював.

26.02.2010 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» (відповідач) та Національним банком України (третя особа 1) було укладено договір за реєстровим № 31 про внесення змін до іпотечного договору від 21.10.2008 за реєстровим № 262, відповідно до п. 1 якого сторони дійшли згоди про внесення змін до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. 21.10.2008 року за реєстровим № 262 в частині передачі відповідачем третій особі 1 в іпотеку: земельну ділянку площею 4, 5141 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0058 та земельну ділянку площею 1, 0887 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0055, які розташовані на території Київської області, Обухівського району, смт. Козин, ТІЗ «Грін-Зунд». Вказані земельні ділянки належать відповідачу на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії АБ № 304321, виданого Обухівським районним відділенням земельних ресурсів 23 січня 2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0048 та на підставі договору міни посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Матюховою Т.П. 13 серпня 2009 року за реєстровим № 2303. Право власності відповідача на земельні ділянки зареєстровано в Поземельний книзі за реєстровими №ми 995:03:033:0058:001 та 995:03:033:0058:002.

Відповідно до матеріалів справи, встановлено, що відповідач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до позивача про визнання недійсним договору міни від 13.08.2009.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2011 у справі № 6/151 було повністю відмовлено у задоволені позовної заяви відповідача.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2011 у справі № 6/151 апеляційну скаргу відповідача залишено без розгляду, а рішення господарського суду м. Києва від 21.07.2011 у справі № 6/151 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2011 рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2011 у справі № 6/151 скасовано, задоволено позовні вимоги відповідача та визнано недійсним договір міни від 13.08.2009, укладений між позивачем та відповідачем.

В силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України зазначені обставини не підлягають доказуванню.

В подальшому, у зв'язку з визнанням у судовому порядку договору міни від 13.08.2009 недійсним, позивач звертався до відповідача, Національного банку України та Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області з листом № 01-19/12 від 19.12.2011, який містить вимоги про повернення позивачу земельних ділянок і державного акту на право власності на них, отриманих за договором міни від 13.08.2009, про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. 21.10.2008 за реєстровим № 262 та про виключення з Державного реєстру іпотек записів за № 956615 та № 9566154 від 26.02.2010, що підтверджується рекомендованими повідомленнями від 26.12.2011, від 27.12.2011 та фіскальними чеками за № 4761 від 19.12.2011, № 4762 від 19.12.2011 та № 4763 від 19.12.2011, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідачем була надана відповідь № 25-02/04 від 03.01.2012 позивачу на вищевказаний лист, відповідно до якого відповідач не заперечив щодо виконання своїх зобов'язань щодо повернення земельних ділянок, у зв'язку з визнанням у судовому порядку договору міни від 13.08.2009 недійсним, та запропонував позивачу підтвердити наявність у останнього майнових прав на вищевказані квартири.

Третьою особою 1 також була надана відповідь № 47-113/1781 від 07.02.2012 на вищезазначений лист, відповідно до якої третьою особою 1 була надана згода щодо участі останньої у здійсненні відповідних узгоджених дій між відповідачем та позивачем по застосуванню реституційних наслідків за недійсним правочином.

Проте, відповідачем та третьою особою ніяких дії щодо виконання вимог позивача, що були зазначені в листі № 01-19/12 від 19.12.2011 вчинено не було.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача та третьої особи 1 з повторною вимогою № 01-06/04 від 06.04.2012 про повернення земельних ділянок, що підтверджується описом вкладенням у цінний лист від 06.04.2011, фіскальним чеком № 4687 від 06.04.2012 та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу від 11.04.2012, від 08.04.2012 та від 10.04.2012, копії яких залучені до матеріалів справи.

Проте, відповідач свого зобов'язання щодо повернення позивачу земельних ділянок, яке виникло в наслідок визнання недійсним договору міни від 13.08.2009, укладеного між позивачем та відповідачем, не виконав, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує на неможливість виконання свого зобов'язання щодо повернення земельних ділянок позивачу, оскільки останнім не надано відповідачу документів, які б підтверджували наявність у позивача майнових прав на квартири, що були передані позивачу за договором міни від 13.08.2009, зареєстрованого в реєстрі за № 2303.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Статтею 216 Цивільного кодексу України передбачено загальні наслідки недійсності правочину - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а згідно зі ст. 236 Цивільного кодексу України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину.

Разом з тим, ч. 3 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні наслідки недійсності правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 встановлено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недісним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Пунктом 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» № 11 від 29.05.2013 передбачено, що правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.

Згідно з п. 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» № 11 від 29.05.2013 вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як самостійно, так і, з урахуванням припису частини першої статті 58 ГПК, бути об'єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе). В разі заявлення вимоги про повернення одержаного за правочином відповідач має право подати зустрічний позов (стаття 60 ГПК) про витребування належного йому майна або відшкодування вартості останнього. Якщо такий позов не подано, господарський суд з огляду на припис частини п'ятої статті 216 ЦК України та з урахуванням конкретних обставин справи може з власної ініціативи застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину також і щодо позивача.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вказує на те, що відповідачем не було виконано зобов'язання щодо повернення земельних ділянок, яке виникло в результаті визнання Постановою Вищого господарського суду Київської області від 13.12.2011 недійсності договору міни від 13.08.2009, зареєстрованого в реєстрі за № 2303.

Позивач у своїх письмових поясненнях щодо права власності на майнові права на вищевказані квартири, які були передані останньому за договором міни від 13.08.2009 повідомив про наступне.

Відповідно до матеріалів справи, позивач звертався до Закритого акціонерного товариства «Фінансова компанія «Сантанна», яке є управителем Фонду фінансування будівництва будинку № 4-Б по вул. Драгомирова в м. Києві, з листами № 09-03 від 29.09.2009, № 09-04 від 29.09.2009, № 09-05 від 29.09.2009, № 09-06 від 29.09.2009, № 09-07 від 29.09.2009 та № 09-08 від 29.09.2009 з вимогою про внесення змін до реєстру власників майнових прав на квартири за № 222, 264, 271, 277, 278 та № 284 та про оформлення додаткової угоди до договору № 031/8-2005 про учать у фонді фінансування будівництва від 17.08.2005 з зазначенням позивача власником майнових прав, що підтверджується описом вкладенням у цінний лист від 30.09.2009, фіскальним чеком № 9885 від 30.09.2009 та повідомленням про поштове відправлення від 01.10.2009, копії яких долучені до матеріалів справи.

Проте, Закритим акціонерним товариством «Фінансова компанія «Сантанна» відповіді на вищевказані листи позивача надано не було.

Також, позивач повторно звертався до Закритого акціонерного товариства «Фінансова компанія «Сантанна» з листом вих. № 11-01 від 04.11.2009 та вимогою № 03-01 від 05.03.2010 про включення позивача до переліку довірителів Фонду фінансування будівництва будинку № 4-Б по вул. Драгоманова в м. Києві та укладення додаткових угод до договорів про участь в Фонді фінансування будівництва № 031/8-2005 від 17.08.2005, що підтверджується копіями повідомлення про поштове відправлення від 03.03.2010 та фіскальним чеком № 4710 від 05.03.2010.

Однак, Приватним акціонерним товариством «Фінансова компанія «Сантанна» відповіді на вищевказані листи та вимогу також надано не було.

Відповідно до матеріалів справи, позивач звернувся з позовною заявою до Господарського суду міста Києва до Закритого акціонерного товариства «Фінансова компанія «Сантанна» про визнання права власності на майнові права на вищевказані квартири.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2014 у справі № 11/224 позовна заява позивача до Закритого акціонерного товариства «Фінансова компанія «Сантанна» про визнання права власності була залишена без розгляду.

В подальшому, позивач звертався до Публічного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Сантанна» з листом № 01-20/06 від 20.06.2012 про надання останньому інформації щодо реєстрації права власності на майнові права на вищевказані квартири за позивачем в реєстрі майнових прав Публічного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Сантанна».

Публічним акціонерним товариством «Фінансова компанія «Сантанна» була надана відповідь вих. № 113 від 15.07.2012 на вищевказаний лист позивача, відповідно до якої повідомлено про відсутність жодних укладених договорів між Публічним акціонерним товариством «Фінансова компанія «Сантанна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест» щодо участі позивача у фонді фінансування будівництва.

Також, позивач звертався з листом № 12/12/14 від 12.12.2014 до Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Сантанна» про надання інформації щодо переходу права вимоги та набуття позивачем статусу довірителя на квартири за № 222, 264, 271, 277, 278 та № 284.

Приватним акціонерним товариством «Фінансова компанія «Сантанна» було надано відповідь вих. № 7/14-015 від 15.01.2015 на вищевказаний лист позивача, якою повідомлено про те, що перехід права вимоги та набуття статусу довірителя на вищевказані квартири за позивачем не здійснювалися.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, передача відповідачем майнових прав на вищевказані квартири позивачу була здійснена на підставі актів приймання-передачі до договору міни від 13.08.2009 за № 1 від 13.08.2009, № 2 від 13.08.2009, № 3 від 13.08.2009, № 4 від 13.08.2009, № 5 від 13.08.2009 та № 6 від 13.08.2009, до яких було додано копії угод про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 06.02.2009 та актів приймання-передачі майнових прав за угодами від 06.02.2009, відповідно до яких відповідач був власником майнових прав на вищевказані квартири.

Крім того, позивачем надано до суду оригінал бухгалтерської довідки вих. № 02-1 від 03.02.2015, відповідно до якої майнові права на квартири за № 222, 264, 271, 277, 278 та № 284, що будуються за адресою: м. Києві, вул. Драгомирова, буд. 4-Б, обліковуються на балансі позивача.

Згідно з вимогами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, належних та допустимих доказів, які підтверджують повернення останнім позивачу земельної ділянки площею 4, 5141 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0058 та земельної ділянки, площею 1, 0887 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0055, які знаходяться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт.Козин, ТІЗ «Грін-Зунд», цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, загальною вартістю 176 267 730, 00 грн. суду не надав, водночас, у зв'язку з наявністю доказів про облік майнових прав на квартири на балансі позивача зазначив, що проти задоволення позовних вимог не заперечує.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що договір міни від 13.08.2009, зареєстрований в реєстрі за № 2303, укладений між сторонами, був визнаний недійсним, наслідки недійсності даного договору сторонами не застосовувались, відповідач, отримані від позивача за даним договором земельні ділянки на час прийняття рішення, позивачу не повернув, що підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо повернення відповідачем позивачу земельної ділянки площею 4, 5141 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0058 та земельної ділянки, площею 1, 0887 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0055, що знаходяться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт.Козин, ТІЗ «Грін-Зунд», цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, загальною вартістю 176 267 730, 00 грн. є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами, і підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд звертає увагу сторін на п. 2.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» № 11 від 29.05.2013, відповідно до якого за встановленої під час судового розгляду неможливості повернути одержане за правочином майно у натурі (через його втрату, псування, істотну зміну тощо) набувач повинен відшкодувати вартість майна за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України). З метою такого відшкодування заінтересована особа вправі звернутися до набувача з окремою позовною вимогою.

Крім того, як вбачається з поданих третьою особою 1 письмових пояснень б/н б/д (вх. № 1473/15 від 23.01.2015), Національний банк України не заперечує щодо проведення реституції між позивачем та відповідачем, а саме- щодо повернення відповідачем позивачу земельних ділянок за № 1: площею 4, 5141 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0058 та № 2: площею 1, 0887 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0055, які розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, ТІЗ «Грін-Зунд» та повернення позивачем відповідачу майнових прав на квартири за № 222, 264, 271, 277, 278 та № 284, що будуються за адресою: м. Києві, вул. Драгомирова, буд. 4-Б. Як зазначає третя особа 1 умовою надання згоди третьої особи 1 щодо здійснення реституції між сторонами даного спору є одночасна заміни сторони іпотечного договору шляхом укладенням між третьою особою 1, позивачем та відповідачем додаткового договору до іпотечного договору або укладення нового іпотечного договору щодо передачі вищезазначених земельних ділянок в іпотеку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 4, 5141 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0058, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт.Козин, ТІЗ «Грін-Зунд», цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства та земельну ділянку, площею 1, 0887 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0055, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт.Козин, ТІЗ «Грін-Зунд», цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства загальною вартістю 176 267 730, 00 грн. та про зобов'язання позивача повернути відповідачу: майнові права на трикімнатну квартиру під номером 271, загальною площею 128, 20 кв.м., на 17 поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується в м. Києву по вул. Драгомирова, вартістю 2049 407,40 грн.; майнові права на трикімнатну квартиру під номером 222, загальною площею 128, 20 кв.м., на 10 поверсі секції Б в будинку під номером № 4-Б, що будується в м. Києву по вул. Драгомирова, вартістю 2 445 169, 90 грн.; майнові права на трикімнатну квартиру під номером 264, загальною площею 128, 20 кв.м., на 16 поверсі секції Б в будинку під номером № 4-Б, що будується в м. Києву по вул. Драгомирова, вартістю 2 376 175, 23 грн.; майнові права на трикімнатну квартиру під номером 284, загальною площею 128, 20 кв.м., на 18 поверсі секції Б в будинку під номером № 4-Б, що будується в м. Києву по вул. Драгомирова, вартістю 2 178 289, 17 грн.; майнові права на трикімнатну квартиру під номером 278, загальною площею 128, 20 кв.м., на 18 поверсі секції Б в будинку під номером № 4-Б (чотири-Б), що будується в м. Києву по вул. Драгомирова, вартістю 2 098 727, 42 грн.; майнові права на трикімнатну квартиру під номером 277, загальною площею 128, 20 кв.м., на 17 поверсі секції Б в будинку під номером № 4-Б, що будується в м. Києву по вул. Драгомирова, вартістю 2 049 407,40 грн.

є обґрунтованими, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України у справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, загальна вартість вищевказаних земельних ділянок становить 176 267 730, 00 грн.

Відповідно до п. 2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі

2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача у сумі судового збору за однією вимогою майнового характеру про повернення земельних ділянок (у максимальному передбаченому законодавством розмірі), що складає 73 080, 00 грн.

Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Застосувати правові наслідки недійсності правочину.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» (01030, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 16-22, ідентифікаційний код - 14371869) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест» (01033, місто Київ, Голосіївський район, вулиця Саксаганського, будинок 67-Б, ідентифікаційний код - 32847935) земельну ділянку, площею 4, 5141 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0058, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт.Козин, ТІЗ «Грін-Зунд», цільове призначенням (використання): для ведення особистого селянського господарства та земельну ділянку, площею 1, 0887 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0055, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт.Козин, ТІЗ «Грін-Зунд», цільовим призначенням (використання): для ведення особистого селянського господарства загальною вартістю 176 267 730 (сто сімдесят шість мільйонів двісті шістдесят сім тисяч сімсот тридцять) грн. 00 коп.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест» (01033, місто Київ, Голосіївський район, вулиця Саксаганського, будинок 67-Б, ідентифікаційний код - 32847935) повернути Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний банк «Київ» (01030, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 16-22, ідентифікаційний код - 14371869): майнові права на трикімнатну квартиру під номером 271, загальною площею 128, 20 кв.м., на 17 поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві, вартістю 2 049 407 (два мільйони сорок дев'ять тисяч чотириста сім) грн. 40 коп.; майнові права на трикімнатну квартиру під номером 222, загальною площею 128, 20 кв.м., на 10 поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві, вартістю 2 445 169 (два мільйони чотириста сорок п'ять тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 90 коп.; майнові права на трикімнатну квартиру під номером 264, загальною площею 128, 20 кв.м., на 16 поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві, вартістю 2 376 175 (два мільйони триста сімдесят шість тисяч сто сімдесят п'ять) грн. 23 коп.; майнові права на трикімнатну квартиру під номером 284, загальною площею 128, 20 кв.м., на 18 поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві, вартістю 2 178 289 (два мільйони сто сімдесят вісім тисяч двісті вісімдесят дев'ять) грн. 17 коп.; майнові права на трикімнатну квартиру під номером 278, загальною площею 128, 20 кв.м., на 18 поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б (чотири-Б), що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві, вартістю 2 098 727 (два мільйони дев'яносто вісім тисяч сімсот двадцять сім) грн. 42 коп.; майнові права на трикімнатну квартиру під номером 277, загальною площею 128, 20 кв.м., на 17 поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві, вартістю 2 049 407 (два мільйони сорок дев'ять тисяч чотириста сім) грн. 40 коп.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (01030, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 16-22, ідентифікаційний код - 14371869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест» (01033, місто Київ, Голосіївський район, вулиця Саксаганського, будинок 67-Б, ідентифікаційний код - 32847935) 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 10.02.2015

Суддя Т.В. Лутак